Постанова

від 23.10.2024 по справі 922/1760/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1760/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Крестьянінов О.О.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

позивача Ромасько Є.В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1161097 від 18.09.2024

відповідача Демура І.Б., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1015086 від 23.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ, м. Дніпро (вх.№2194 Х/2 від 18.09.2024)

на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 (повний текст складено 29.08.2024, суддя Жельне С.Ч.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ, м.Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Карго-ліфт, м.Харків,

про стягнення коштів 540 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ ОПТ" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карго-ліфт" про стягнення коштів у сумі 540 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в межах укладеного між сторонами договору поставки №13101 від 13.10.2023, поставлено на загальну суму 540 000,00 грн товар неналежної якості. Оскільки виявлені позивачем недоліки у розумні строки усунуті відповідачем так і не були, а сплачені за товар кошти після направлення позивачем повідомлення про відмову від договору не повернуто, позивач вважав про наявність підстав для стягнення з відповідача сплачених за товар коштів у розмірі 540 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з обставин, якими встановив, що на виконання умов договору поставки №13101 від 13.10.2023, відповідач 23.02.2024 передав, а позивач прийняв без будь-яких претензій та зауважень щодо якості та кількості товар - редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 в кількості 3 шт. на загальну суму 540 000,00 грн.

Суд виходив з того, що пунктом 4.1. договору визначено, що гарантійні умови якості товару встановлюються Сторонами у супровідних документах на товар, разом з цим, такі документи не були надані суду. Отже, встановити гарантійний строк на поставлений за договором поставки № 13101 від 13.10.2023 товар, у цьому випадку, у суду немає можливості.

Крім того, судом відхилено посилання позивача на складений ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод Акт №33/03/2024-2 невідповідності якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22. та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024 як на підтвердження обставин поставки товару неналежної якості за договором, оскільки, вважав суд, він складений особою, яка не є стороною договору №13101 від 13.10.2023 та в ньому відсутня будь-яка інформація з приводу того, що вказаний Акт складений відносно товару, який був поставлений в межах договору поставки №13101 від 13.10.2023 за видатковою накладною №40 від 23.02.2024. При цьому, судом звернуто увагу, що з наявної в матеріалах справи експрес-накладної №59001107924449 від 23.02.2024 вбачається, що позивачем на адресу ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод були направлені «палети» (повний опис відправлення), а не редуктори, які були поставлені позивачу в межах договору поставки №13101 від 13.10.2023.

Посилаючись на приписи ч. 2, 3 ст.13, ч.1 ст.73, ч.1 ст.74, 76, 77, 81, 86 ГПК України, прийнявши до уваги, що товар за договором поставки №13101 від 13.10.2023 прийнято позивачем без будь-яких зауважень, останнім не надано на підтвердження своїх позовних вимог переконливих доказів поставки відповідачем неякісного товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та прийняв оскаржуване рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Позивач із вказаним рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ КСМ ОПТ до ТОВ Карго-ліфт в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає, в оскаржуваному рішенні суд відхилив Акт №33/03/2024-2 невідповідності якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024, як на підтвердження обставин поставки товару за договором неналежної якості. Як вважав суд, вказаний Акт складений особою, яка не є стороною договору №13101 від 13.10.2023; в ньому відсутня будь-яка інформація з приводу того, що Акт складений відносно товару, який був поставлений в межах договору поставки №13101 від 13.10.2023 за видатковою накладною №40 від 23.02.2024.

Апелянт зазначає, що після отримання рішення суду, позивач листом №153/1 від 16.09.2024 запросив у кінцевого покупця оригінали паспортів якості, в результаті чого були надані відповідні паспорти якості на редуктора із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113, 5114, в яких зазначено, що редуктора відповідають ТУУ 29.1-24587406.003-2003, законсервовані та випущені 14.02.2024. Консервацію виконало ТОВ «Карго-ліфт».

Отже, як вважає апелянт, вказані супровідні документи в повній мірі підтверджують, що виробником товарів щодо яких складений Акт невідповідності №33/03/2024-2 від 20.03.2024 є відповідач, а саме ТОВ «Карго-ліфт». Зокрема, Розділ 9 паспорту якості містить посилання, що підприємство-постачальник гарантує відповідність редуктора вимогам технічних умов за умови дотримання користувачем умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Гарантійний строк експлуатації 1 рік.

Скаржник зазначає, що згідно видаткової накладної №40 від 23.02.2024 відповідачем було поставлено редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 в кількості 3 шт. Згідно наданих паспортів якості Редуктору 1Ц2У 355-31,5-22 присвоєно заводський номер 5110; Редуктору 1Ц2У 355-31,5-22 присвоєно заводський номер 5111; Редуктору 1Ц2У 355-31,5-11 присвоєно заводський номер 5112; Редуктору 1Ц2У 355-31,5-11 присвоєно заводський номер 5113; Редуктору 1Ц2У 355-31,5-11 присвоєно заводський номер 5114. Вказані редуктори поставлені в межах дії договору поставки №13101 від 13.10.2024.

Апелянт наголошує, що у п.30 Акту невідповідності викладено детальний опис недоліків редукторів саме із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113, 5114 та зроблено висновок про невідповідність товарів заявленим характеристикам, зазначено про необхідність здійснення їх заміни.

Як зазначає скаржник, претензійні вимоги позивача відхилено з наступних підстав: відповідач не впевнений у тому, що саме поставлений позивачу товар був поставлений ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод; позивач прийняв товар від відповідача за видатковою накладною №40 від 23.02.2024 без зауважень та претензій; Акт невідповідності №33/03/2024-2 від 20.03.2024 складався без участі відповідача, що є порушенням чинних порядків приймання продукції.

Апелянт також наголошує, що згідно претензійної переписки та долучених доказів позивач просив відповідача безоплатно усунути недоліки саме спірного товару, а не будь якого іншого. Проте, відповідач претензійні вимоги заперечив, свої обов`язки не виконав. 17.04.2024 позивач направив повідомлення про відмову від договору та вимогу про повернення коштів №133/24 від 17.04.2024, разом з цим, відповіді на даний лист не отримав. Посилаючись на вказані обставини та надані документи, апелянт вважав, що надані ним до апеляційної скарги докази в повній мірі підтверджують, що Акт невідповідності складався щодо товару, який поставлявся відповідачем та щодо якого відповідач зобов`язувався нести гарантійні обов`язки.

У зв`язку з цим, апелянт вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 підлягає скасуванню, оскільки, на думку апелянта, позивачем в повній мірі надано належні докази істотного порушення вимог щодо якості товару відповідачем та обґрунтовано приналежність неякісного товару відповідачу як виробнику (постачальнику) товару; просить прийняти та дослідити додаткові докази, а саме лист №153/1 від 16.09.2024 та паспорт якості на редуктор із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113 та 5114.

Повідомляє суд апеляційної інстанції, що судові витрати складаються із судового збору та витрат на правову допомогу, в орієнтовному розмірі 20 000,00 грн, розрахунок та документальне підтвердження яких буде наданий додатково.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ на рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24. Розгляд справи призначено на 23.10.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань, подання міркувань або заперечення щодо заявленого позивачем клопотання про долучення доказів у справі - 15 днів з дня вручення ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 23.10.2024, що відбувалось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також просив суд апеляційної інстанції прийняти та дослідити надані до апеляційної скарги додаткові докази, а саме лист №153/1 від 16.09.2024 на адресу ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод та паспорта якості на редуктори із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113 та 5114.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Дослідивши до початку розгляду справи по суті клопотання представника позивача про долучення та дослідження додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 269 ГПК України).

Наведені положення визначають обов`язкову сукупність умов для вирішення питання про прийняття доказів апеляційним судом, а саме: (1) винятковість випадку та (2) причини неподання доказів у першій інстанції, що об`єктивно не залежать від учасника справи, а також (3) покладення тягаря доведення цих обставин на учасника справи, який ці докази подає (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 909/722/14, від 01.07.2021 у справі № 46/603).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - скаржника) (подібні висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).

В обґрунтування доводів про прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме листа №153/1 від 16.09.2024 на адресу ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод та паспортів якості на редуктори із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113 та 5114, апелянт зазначає, що лише після отримання рішення суду він дізнався, що в оскаржуваному рішенні суд відхилив Акт №33/03/2024-2 невідповідності якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024, в тому числі з тих підстав, що в ньому відсутня будь-яка інформація з приводу того, що вказаний Акт складений відносно товару, поставленого в межах договору поставки №13101 від 13.10.2023 за видатковою накладною №40 від 23.02.2024.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 80 ГПК України встановлено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

В той же час, посилаючись на отримання паспортів на редуктори лише після звернення до кінцевого покупця - ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод, позивачем не доведено винятковості обставин, які унеможливили надання до суду першої інстанції копій паспортів на редуктори із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113 та 5114, які апелянт просить долучити та дослідити суд на стадії апеляційного розгляду, як і не надано доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.

Наданий позивачем доказ фактично є новим, адже отриманий позивачем після прийняття рішення судом першої інстанції і його оцінка судом першої інстанції не надавалась. Оскільки позивачем не доведено неможливість надання копій паспортів на редуктори із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113 та 5114 до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання позивача про долучення додаткових доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши в судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 13.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю Карго-ліфт (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ (Покупець) укладено договір поставки №13101.

За умовами п. 1.1. договору Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передавати (поставляти) Покупцю у зумовлені Сторонами строки-обладнання та запчастини до нього (далі по тексту Товар), а Покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, приймати такий Товар, і сплачувати за нього певну грошову суму у зумовлені Сторонами порядку та строки.

Згідно п.1.2 договору найменування, загальна кількість, комплектність, характеристики Товару та інші додаткові умови зазначаються в рахунках-фактурах та накладних.

Відповідно до п.3.1 договору поставка Постачальником Товару Покупцю відбувається у строк до 20 робочих днів, після отримання оплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно до п.10.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками, і діє до 30 вересня 2024 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором, які виникли під час його дії. Сторони встановлюють, що даний Договір, незалежно від зазначеного в ньому строку дії, зберігає свою чинність та діє до моменту повного виконання з боку Покупця грошових зобов`язань за ним, в тому числі в частині сплати грошових коштів у вигляді відповідної курсової різниці за приписами п. 2.2. Договору.

23.02.2024 згідно з видатковою накладною №40 відповідачем було поставлено, а позивачем отримано товар - Редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та Редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 в кількості 3 шт. на загальну суму 540 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що оплачений ним товар за договором поставки №13101 від 13.10.2023 у подальшому був переданий кінцевому покупцю - ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод за адресою: Дніпропетровська обл., Петропавлівський р-н, м. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 1ж, що підтверджував експрес-накладною №59001107924449 від 23.02.2024.

При цьому позивач наголошував, що під час проведення вхідного контролю було виявлено невідповідність якісних показників поставленого відповідачем товару вимогам технічної документації. У зв`язку з цим, комісією у складі відповідальних представників ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод та ТОВ КСМ ОПТ складено Акт невідповідності Редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 в кількості 2 шт. та Редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 в кількості 3 шт. №33/03/2024-2 від 20.03.2024 з недоліками, які виключають можливість використання редукторів за призначенням.

27.03.2024 позивач направив відповідачу лист-претензію №127/24 разом з Актом невідповідності №33/03/2024- 2 від 20.03.2024, в якій повідомив про наявні невідповідності якісних показників поставленого товару вимогам технічної документації. У зв`язку з цим, позивач просив у строк до 15.04.2024 усунути виявлені недоліки або повернути отримані грошові кошти за умовами договору.

У відповіді на лист позивача за вих.№127/24 від 27.03.2024, відповідач наголосив на відсутності підстав для задоволення вимоги, оскільки товар був прийнятий Покупцем без зауважень та претензій; Відповідач не впевнений у тому, що поставлений товар Товариству з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ був поставлений вже ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод, оскільки жодного підтвердження тому, що Акт №33/03/2024 від 20.03.2024 складено відносно товару, що був поставлений за договором поставки №13101 від 13.10.2023 та видатковою накладною №40 від 23.02.2024 немає.

17.04.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору та вимогу про повернення коштів №133/24 від 17.04.2024.

Разом із цим, вказана вимога була залишена відповідачем без будь-якого реагування, сплачені за товар кошти не були повернуті позивачу. Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача сплачених за товар коштів у розмірі 540 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідно до статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Відповідно до статті 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.

Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (ч. 3 ст. 678 ЦК України).

Статтею 679 ЦК України також встановлено, що, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 540 000,00 грн, сплачених відповідачу за договором №13101 від 13.10.2023 за товар який, як стверджував позивач, виявився неналежної якості та недоліки якого були встановлені після передачі цього товару третій особі - ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод, про що останнім складено Акт №33/03/2024-2 невідповідності якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024, поставлених ТОВ «КСМ ОПТ».

Зі змісту наданого позивачем Акту №33/03/2024-2 невідповідності якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024, поставлених ТОВ «КСМ ОПТ» вбачається, що товар редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 у кількості 3 шт. поставлений позивачем третій особі - ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод, на підставі договору на поставку товару №12086-ПРМЗ-УМТС О від 10.07.2023 (п. 9 Акту).

Зазначено, що постачальником є ТОВ КСМ ОПТ (п. 8 Акту)

Товар поставлено на підставі видаткової накладної №9 від 23.02.2024; перевізник Нова пошта, номер і дата товарно-транспортної накладної експрес накладна №59001107924449 від 23.02.2024 (п. 12,13 Акту).

Документи, що підтверджують якість товару паспорт та гарантійний лист якості на партію товару №120/24 від 22.02.2024 (п. 21 Акту).

Відповідно до п. 22 Акту згідно з документами, що підтверджують якість - «товар не відповідає паспорту».

У п. 30 визначено детальний опис виявлених недоліків товару та їх характер.

За висновком Акту, складеного ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод за участю ТОВ КСМ ОПТ, редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 у кількості 3 шт. не відповідають заявленим характеристикам. Визначено ТОВ КСМ ОПТ зробити заміну продукції - редуктора 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 у кількості 3 шт., за свій рахунок та своїми силами у строки, передбачені умовами договору поставки №12086-ПРМЗ-УМТС О від 10.07.2023.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що саме третьою особою на підставі Акту №33/03/2024-2 було встановлено невідповідність якості редукторів 1Ц2У 355-31,5-22 та редукторів 1Ц2У 355-31,5-11 від 20.03.2024, які поставлені саме позивачем третій особі на підставі укладеного між ними договору.

Приписами ч. 3 ст. 678 ЦК України встановлено, що якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки №13101 від 13.10.2023, відповідач 23.02.2024 передав, а позивач прийняв без будь-яких претензій та зауважень щодо якості та кількості товар - Редуктор 1Ц2У 355-31,5-22 у кількості 2 шт. та Редуктор 1Ц2У 355-31,5-11 в кількості 3 шт. на загальну суму 540 000,00 грн.

Матеріали справи також свідчать, що у відповіді від 15.04.2024 на лист позивача за вих.№127/24 від 27.03.2024 відповідач зазначав, що товар був прийнятий Покупцем без зауважень та претензій. Повідомляв, що ТОВ Карго-ліфт не впевнений у тому, що саме поставлений позивачу товар був поставлений вже ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод. Окрім того, відповідач зазначав, що немає жодного підтвердження, що Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024 складено відносно товару, що був поставлений за договором поставки №13101 від 13.10.2023 та видатковою накладною №40 від 23.02.2024.

Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги та посилаючись на обставини поставки відповідачем неякісного товару, позивач мав підтвердити суду, що товар, про неналежну якість якого складено Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024, складено саме відносно товару, отриманого у відповідача та саме на підставі договору поставки №13101 від 13.10.2023.

Колегія суддів враховує, що сторони не зазначають про існування між ними інших господарських зобов`язань. Разом з цим, як правомірно враховано судом першої інстанції, Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024, яким позивач підтверджував невідповідність якості редукторів, складено відносно редукторів, отриманих третьою особою за іншим договором з позивачем. Тобто Акт складено між позивачем та третьою особою, яка не є стороною договору №13101 від 13.10.2023 та в ньому відсутня будь-яка інформація про те, що він складений саме відносно товару, поставленого саме відповідачем згідно договору №13101 від 13.10.2023.

Колегія суддів вважає, що наявність договірних правовідносин з відповідачем на підставі договору поставки №13101 від 13.10.2023 не свідчить, що Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024 складено саме відносно редукторів, отриманих позивачем на підставі укладеного договору з відповідачем. При цьому, як правомірно звернуто увагу судом першої інстанції, з наявної в матеріалах справи експрес-накладної №59001107924449 від 23.02.2024 вбачається, що позивачем на адресу ТОВ Першотравневий ремонтно-механічний завод були направлені палети (згідно «Повного опису відправлення», що міститься в матеріалах справи), а не редуктори, які були поставлені позивачу відповідачем в межах договору поставки №13101 від 13.10.2023.

Статтею 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов п. 1.2 договору найменування, загальна кількість, комплектність, характеристики Товару та інші додаткові умови зазначаються в рахунках-фактурах та накладних.

Відповідно до п. 3.2. договору, разом із передачею Товару, Постачальник зобов`язаний передати Покупцю приналежності та документи, що стосуються Товару.

Позивач не зазначає в позовній заяві, що приналежності та документи, що стосуються товару йому не були передані відповідачем. Отже, позивач, з метою підтвердження доводів, про те, що саме стосовно редукторів, отриманих від відповідача складено Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024, не був позбавлений можливості надати до суду першої інстанції докази, які б мали підтвердити, що товар, відносно якого між позивачем та третьою особою складено Акт №33/03/2024-2 від 20.03.2024, поставлено позивачу саме за договором поставки №13101 від 13.10.2023.

У відповідності до ст. 680 ЦК України покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, пунктом 4.1. договору поставки №13101 від 13.10.2023 визначено, що гарантійні умови якості Товару встановлюються Сторонами у супровідних документах на Товар.

Разом із цим, супровідних документів на товар позивачем до суду першої інстанції надано не було, що також унеможливило суд першої інстанції встановити гарантійний строк на поставлений товар за договором поставки №13101 від 13.10.2023.

Як зазначає в апеляційній скарзі позивач, лише після отримання оскаржуваного рішення, позивач листом №153/1 від 16.09.2024 запросив у кінцевого покупця оригінали паспортів якості, в результаті чого були надані відповідні паспорти якості на редуктори із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113, 5114; у наданих третьою особою паспортах зазначено, що редуктори відповідають ТУУ 29.1-24587406.003-2003, законсервовані та випущені 14.02.2024. Консервацію виконало ТОВ «Карго-ліфт». Як зазначає апелянт, в п.30 Акту №33/03/2024-2 від 20.03.2024 викладено детальний опис недоліків редукторів із заводськими номерами №5110, 5111, 5112, 5113, 5114 та зроблено висновок про їх невідповідність таких редукторів заявленим характеристикам.

Отже, як вважає апелянт, вказані супровідні документи в повній мірі підтверджують, що виробником товарів щодо яких складений Акт невідповідності №33/03/2024-2 від 20.03.2024 є відповідач, а саме ТОВ «Карго-ліфт»; Розділ 9 паспорту якості містить посилання, що підприємство-постачальник гарантує відповідність редуктора вимогам технічних умов за умови дотримання користувачем умов транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Гарантійний строк експлуатації 1 рік.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, такі докази не було надано позивачем до суду першої інстанції і правова оцінка таким документам судом першої інстанції не надавалась. Неможливість надання таких доказів до суду першої інстанції позивачем не доведено, про що зазначено вище. Тому, в силу приписів ст. 269 ГПК оцінка таким доказам під час апеляційного перегляду справи судом апеляційної інстанції не надається. Надані позивачем паспорта якості до суду апеляційної інстанції не можуть бути прийнято як такі, що спростовують висновки суду першої інстанції.

Зважаючи на доводи апеляційної скарги судова колегія також зазначає, що позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ненадання позивачем на підтвердження своїх позовних вимог переконливих доказів поставки відповідачем неякісного товару свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 підлягає залишенню без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.269, 275, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю КСМ ОПТ залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 21.08.2024 у справі №922/1760/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов