Постанова

від 24.10.2024 по справі 922/2640/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/2640/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М.;

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції апеляційну (вх.№2162Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-С» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області) та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 (повний текст ухвали складено та підписано 03.09.2024 суддею Міньковським С.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за заявою Акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», м.Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», м.Харків,

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 грошові вимоги ТОВ «Борей-С» до боржника на суму 34977096,46 грн - відхилено в повному обсязі.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Рефілл»: АТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на суму 34506012,39 грн та 92508,00 грн судових витрат; ТОВ «Елекон Трейд» на суму 5766760,32 грн та 5368,00 грн судових витрат; ТОВ «Лівайн Торг» на суму 23478408,36 грн та 5368,00 грн судових витрат; ГУ ДПС у Харківській області на суму 212524,77 грн; ТОВ «ЮБК Плюс» на суму 38479015,59 грн та 5368,00 грн витрат зі сплати судового збору. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду. Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також в десятиденний строк з дня постановлення ухвали відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 12.09.2024. Призначено підсумкове засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвала про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 03.10.2024 о 15:00 годині (Держпром, 8-й під, к. 111).

ТОВ «Борей-С» не погодилося з ухвалами господарського суду, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23 у частині відмови у задоволенні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-С» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 34977096,46 грн. Ухвалити нове рішення, яким визнати Товариство з обмеженою відповідальністю «Борей-С» кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» на суму 34977096,46 грн та 5368,00 грн судового збору. Внести зміни до описової та резолютивної частини ухвали попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, якими визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-С» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл» у розмірі 34977096,46 грн основного боргу, а також 5368,00 грн судового збору.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає таке:

-з правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі №910/15023/21, не убачається обов`язковості вираження волі сторін з уточнення призначення платежу у вже виконаних платіжних дорученнях шляхом укладення однієї можливої форми документа- угоди;

-угода від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладеної між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг» та листи про визначення вірними інших призначень платежів за платіжними дорученнями, є належними доказами узгодження ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» призначення платежів; щодо причин не подання угоди від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021 до суду першої інстанції, заявник зазначає, що на час подання заяви з грошовими вимогами до боржника, на час розгляду та винесення судового рішення по цій заяві, ТОВ «Борей С» не знало, і не могло знати про існування такої угоди, оскільки не було стороною договору поставки нафтопродуктів та жодним чином не пов`язано з цим договором.

Про факт існування угоди ТОВ «Борей-С» стало відомо під час ознайомлення з додатковими поясненнями інших кредиторів у справі, тому просить суд апеляційної інстанції урахувати дану обставину при розгляді апеляційної скарги;

-висновок господарського суду про недобросовісність поведінки ТОВ «Лівайн Торг» є суперечливим, оскільки визнання наявного права у ТОВ «Лівайн Торг» змінювати призначення платежу, автоматично виключає недобросовісність таких дій;

-необґрунтованим є висновок господарського суду про недоведеність зменшення заборгованості за договором фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 325605,53 грн шляхом укладення заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 30.04.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2640/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/2640/23.

23.09.2024 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-С» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 та на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.10.2024 о 16:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено учасникам справи строк до 18.10.2024 включно для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи надати оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

07.10.2024 від розпорядника майна боржника, арбітражного керуючого Борових І.А., через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив (вх.№12797) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що надані заявником документи до господарського суду після 01.09.2023 в обґрунтування заявлених грошових вимог подані з порушенням норм ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Також зазначає, що ТОВ Борей-С» не надано жодного доказу, що ТОВ «Лівайн Торг» надало ТОВ «Рефілл» поворотну фінансову допомогу за договором №ЛТ21-102/01 від 30.06.2021, а навпаки ТОВ «Рефілл» безпідставно повернуло ТОВ «Лівайн Торг» 13330300,00 грн. Крім того, згідно з актом від 01.09.2022 приймання-передачі документів до договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 ТОВ «Борей-С» не отримало жодного первинного бухгалтерського документа, які підтверджують наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Лівайн Торг» за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021. Посилання ТОВ «Борей-С» на акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2021-04.12.2021 та те, що згідно з договором про надання фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 ТОВ «Лівайн Торг» перерахувало на рахунок ТОВ «Рефілл» грошові кошти за відповідними платіжними дорученнями, розпорядник майна боржника вважає безпідставними.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Рефілл», арбітражного керуючого Борових І.А., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено.

23.10.2024 від ТОВ «Борей-С» через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь (вх.№13539) на відзив розпорядника майна Борових І.А. на апеляційну скаргу ТОВ «Борей-С», в якій зазначає, що грошові вимоги ТОВ «Борей-С» до боржника за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «Борей-С» за договором про відступлення права вимоги №ДВПВ 21-203/203 від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», за договором про надання послуги з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договором про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Борей-С» на суму 34977096,46 грн є повністю обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.10.2024, яке проходило в режимі відеоконференції, представник ТОВ «Борей-С» вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник боржника ТОВ «Рефілл» підтримав вимоги апеляційної скарги ТОВ «Борей-С» та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.

Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Борових І.А., проти задоволення апеляційної скарги ТОВ «Борей-С» заперечував з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. Просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвали Господарського суду Харківської області без змін.

Інші учасники справи про банкрутство у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.08.2023 відкрито провадження у справі №922/2640/23 про банкрутство ТОВ «Рефілл». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борових І.А. (свідоцтво №923 від 14.05.2013).

На виконання вимог ухвали суду від 01.08.2023 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 02.08.2023 опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за номером №71125.

01.09.2023 ТОВ «Борей-С» звернулось до господарського суду з заявою (вх.№23801 від 05.09.2023) з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Рефілл», в якій просило суд визнати грошові вимоги у розмірі 34977096,46 грн.

Підставою подання заяви ТОВ «Борей-С» з грошовими вимогами до боржника стала наявність заборгованості ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Борей-С» у розмірі 34977 096,46 грн, яка виникла за договором про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, договору надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021 та договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022.

На підтвердження заявлених вимог заявником надано копії: договору №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, договору про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10 про відступлення права вимоги від 30.04.2023, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Борей-С»; повідомлення про відступлення права вимоги від 30.04.2023; заяви (за вих.№3004-10 від 30.04.2023) про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог; акту звіряння розрахунків між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Борей-С» станом на 01.08.2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2023 у справі №922/2640/23

прийнято заяву ТОВ «Борей-С» (вх.№23801 від 05.09.2023) з грошовими вимогами до боржника до розгляду у попередньому засіданні господарського суду.

Боржником заявлені вимоги ТОВ «Борей-С» у розмірі 34977096,46 грн визнані у повному обсязі, про що свідчить повідомлення про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Борей- С» (вх.№26644від 02.10.2023).

Розпорядником майна боржника, арбітражним керуючим Борових І.А., у повідомленнях від 23.10.2023 та 16.11.2023 «Про розгляд вимог кредитора ТОВ «Борей-С»» вимоги кредитора на загальну суму 34977096,46 грн повністю не визнано у зв`язку з тим, що грошові вимоги заявника документально не підтверджені наданими до суду матеріалами заяви.

20.11.2023 ТОВ «Борей-С» через підсистему «Електронний суд» подало додаткові пояснення до заявлених кредиторських вимог, до яких надано копії: договору №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, акту від 01.09.2022 приймання-передачі документів до договору відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022; платіжної інструкції №89 від 26.09.2022 на суму 17500000,00 грн з призначенням платежу: «погашення заборгованості зг.дог.про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022р.Без ПДВ»; платіжної інструкції №102 від 07.11.2022 на суму 1586000,00 грн з призначенням платежу: «погашення заборгованості зг.дог.про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022р.Без ПДВ»: договору від 30.06.2021 про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102; договору №ДВПВ21-203/ЛТ про відступлення права вимоги від 03.12.2021, договору №17-12/21-Ф надання послуги з факторингу від 16.12.2021 з додатками №1, 2; договору №ВПВ2808-10 про відступлення права вимоги від 30.04.2023, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Борей-С»; повідомлення про відступлення права вимоги від 30.04.2023; заяви (за вих.№3004-10 від 30.04.2023) про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог; договору №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги віл 02.10.2019, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Стіл-Профіт».

29.12.2023 через підсистему «Електронний суд» розпорядник майна боржника подав додаткові пояснення (вх.№35971) про результати розгляду кредиторських вимог.

17.01.2024, 13.03.2024 та 11.04.2024 до суду від ТОВ «Борей-С» надійшли додаткові пояснення щодо заявлених вимог.

01.02.2024 до суду від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення щодо не визнання грошових вимог ТОВ «Борей-С».

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Борей-С» з грошовими вимогами до боржника на суму 34977096,46 грн, господарський суд дійшов висновку, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Борей-С». Крім того, ані ТОВ «Борей-С», ані боржником не надано належних доказів (первинних документів), які підтверджують наявність чи відсутність зобов`язань сторін за договорами№ 47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83 грн та договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00 грн. Господарський суд дійшов висновку, про відхилення грошових вимог ТОВ «Борей-С» у повному обсязі.

Надаючи власну правову оцінку обставинам справи, суд апеляційної інстанції ураховує таке.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень частин 1, 3, 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства:

- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;

- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;

- заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №914/1126/14, від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 25.11.2021 у справі №924/1351/20, від 01.12.2022 у справі №918/1154/21);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України), допустимості (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України), достовірності (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України) та вірогідності (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.08.2019 у справі №922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №904/10560/17.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, як вже було зазначено, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що 30.06.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102, згідно з пунктом 1.1 якого ТОВ «Лівайн Торг» надає ТОВ «Рефілл» фінансову допомогу в сумі, що не перевищує 100000000,00 грн, а останній зобов`язується повернути фінансову допомогу у визначений договором термін.

Відповідно до пункту 2.2 вищезазначеного договору фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних коштів на поточний рахунок користувача (ТОВ «Рефілл»).

Термін користування фінансовою допомогою визначений сторонами до 29.06.2022 (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору після закінчення терміну, визначеного у пункті 3.1 цього договору, ТОВ «Рефілл» зобов`язується повернути суму фінансової допомоги протягом 14 календарних днів підприємству.

01.07.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №64818 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти у сумі 41500000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за ГСМ согл. дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 у т.ч. ПДВ 20%- 6916666,67 грн».

12.07.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №65421 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 40700000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 6783333,33 грн».

10.11.2021 ТОВ «Лівайн Торг» згідно з платіжним дорученням №71627 на рахунок ТОВ «Рефілл» перераховані грошові кошти в сумі 5300000,00 грн з призначенням платежу: «оплата за ГСМ согл.дог.ПО21-79/ЛТ от 18.06.21 в т.ч.ПДВ 20%- 883333,33 грн».

01.07.2021 листом за вих.№659/01 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41500000,00 грн «надання фінансової допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ» (а.с.113, том 11).

12.07.2021 листом за вих.№659/03 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №65421 від 12.07.2021 на суму 40700000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ» (а.с.110, том 11).

10.11.2021 листом за вих.№882/04 ТОВ «Лівайн Торг» просило ТОВ «Рефілл» вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні №71627 від 10.11.2021 на суму 5300000,00 грн «надання фін допомоги згідно дог.№ЛТ21-102 від 30.06.21р., без ПДВ» (а.с.113, том 11).

Доказів надсилання та отримання ТОВ «Рефілл» вищезазначених листів про зміну призначення платежу матеріали справи не містять.

У подальшому боржник повернув ТОВ «Лівайн Торг» кошти в сумі 13330300,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021, внаслідок чого заявник вважає, що заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Лівайн Торг» за даним договором склала 74169700,00 грн.

03.12.2021 між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» укладено договір про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ, відповідно до умов якого ТОВ «Лівайн Торг» відступає право вимоги по низці договорів, серед яких, і договір про надання фінансової допомоги № ЛТ21-102 від 30.06.2021 на суму 74169700,00 грн (пункт 1.1 договору).

16.12.2021 між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс» укладено договір надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф. На підставі цього договору ТОВ «Альтафінанс» отримало право грошової вимоги від ТОВ «Рефілл», зокрема, за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 на суму 74169700,00 грн (пункт 1.1 договору).

01.09.2022 між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Борей-С» укладено договір про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2, згідно з умовами якого ТОВ «Альтафінанс» передало ТОВ «Борей-С» право грошової вимоги на отримання від ТОВ «Рефілл» частини заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021 №ЛТ21-102 у сумі 35756740,00 грн.

На виконання пункту 2.1 договору ТОВ «Борей С» сплатило ТОВ «Альтафінанс» за передане право вимоги грошову суму у розмірі 19086000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №89 від 26.09.2022 на суму 17500000,00 грн, №102 від 07.11.2022 на суму 1586000,00 грн (а.с.55, 56, том 11).

30.04.2023 між ТОВ «Борей-С» та ТОВ «Рефілл» укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10 згідно з умовами якого ТОВ «Рефілл» як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «Борей-С» до ТОВ «Стіл-Профіт» за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83 грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00 грн, всього, на суму 325805,53 грн.

Господарським судом встановлено, що ТОВ «Рефілл» частково сплатив заборгованість на користь ТОВ «Борей-С» за договором про відступлення права вимоги від 01.09.2022 №У-01/09-22/2 у сумі 453838,01 грн, що підтверджується банківською випискою, а також сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 325805,53 грн, згідно з заявою ТОВ «Рефілл» від 30.04.2023 №3004-10.

ТОВ «Борей-С» зазначає, що внаслідок вказаних фінансово-господарських відносин, заборгованість ТОВ «Рефілл» перед ТОВ «Борей-С2 становить 34977096,46 грн, що підтверджується, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2023.

Господарський суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про не підтвердження ТОВ «Борей-С» належними доказами заборгованості на суму 34977096,46 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що угода від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладеної між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг» та листи ТОВ «Лівайн Торг» від 01.07.2021 за №659/01, від 12.07.2021 за №695/03, від 10.11.2021, за №882/04 про визначення вірними інших призначень платежів за платіжними дорученнями, є належними доказами узгодження ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» призначення платежів.

З даного приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22.

Згідно з пунктом 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за №22, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 1.7 зазначеної Інструкції передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 1.8 даної Інструкції платники та стягувачі оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж.

У даній справі таке право визначення призначення платежу належало ТОВ «Лівайн Торг».

Відповідно до пункту 2.29 зазначеної Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем. Відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Разом із цим, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним.

Отже, внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим, а питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті «Призначення платежу», виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації у реквізиті «Призначення платежу», яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «Призначення платежу», вирішується між сторонами без участі банку.

До списання банком грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізити «Призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення з банку, оскільки правильність заповнення платіжного доручення згідно з наведеними вище законодавчими нормами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником.

Положення ст.5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачають, що відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Тобто, після перерахування грошових коштів платником на рахунок отримувача (незалежно від призначення платежу у платіжному дорученні) доручення платника вважається банком виконаним, і подальша зміна волевиявлення у розпорядженні коштами між кредитором та боржником, без участі банку, є господарськими правовідносинами та повинно визначатись цивільно-правовими угодами, укладеними між сторонами договору №ЛТ21-102 про надання поворотної фінансової допомоги від 30.06.2021.

Отже, ТОВ «Лівайн Торг» та боржник ТОВ «Рефілл» зобов`язані були оформити правовідносини щодо помилкового перерахування вищевказаних грошових коштів за іншим призначенням платежу шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди між сторонами до договору №ЛТ21-102 від 30.06.2021 про надання поворотної фінансової допомоги.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 за № 910/15023/21.

Матеріали справи не містять документального підтвердження укладання угоди (додаткової угоди) між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження (погодження) сторонами призначення платежу згідно з платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, №65421 від 12.07.2021, №71627 від 10.11.2021 у зв`язку з допущеною технічною помилкою у призначенні платежу під час перерахування кредитором боржнику фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що складені ТОВ «Лівайн Торг» в односторонньому порядку листи за вих.№/01 від 21.09.2021, №659/01 від 01.07.2021, №695/03 від 12.07.2021, №882/04 від 10.11.2021 про зміну призначення платежу, без доказів його направлення, отримання та схвалення боржником, не свідчать про наявність згоди обох сторін на зміну волевиявлення щодо розпорядження грошовими коштами у розмірі 87500000,00 грн, перерахованими банком на рахунок ТОВ «Рефілл».

Таким чином, заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність домовленості між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Рефілл» про узгодження призначення платежу за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Щодо посилання апелянта на угоду від 10.11.2021 про розірвання договору поставки нафтопродуктів №ПО21-79/ЛТ від 18.06.2021, укладеної між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Лівайн Торг, як належний доказ погодження призначення платежу за платіжними дорученнями №64818 від 01.07.2021, №65421 від 12.07.2021, №71627 від 10.11.2021, та підтвердження узгодження сторонами призначення платежу за договором поворотної фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021 колегія суддів зазначає, що заявник звертаючись до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог, взагалі не посилалося на угоду про розірвання договору поставки нафтопродуктів від 10.11.2021 №ПО21-79/ЛТ та не надавав цей доказ (угоду від 10.11.2021) до господарського суду, відтак, не був предметом розгляду, тому в силу приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу така підстава не може бути розглянута апеляційним судом.

Водночас, як правильно зазначено господарським судом, ТОВ «Лівайн Торг» після допущеної ним технічної помилки у призначенні платежу у платіжному дорученні №64818 від 01.07.2021 на суму 41500 000,00 грн та складеного відповідного листа про зміну призначення платежу №659/01 від 01.07.2021, свідомо продовжив перерахувати ТОВ «Рефілл» фінансову допомогу з неправильним призначенням платежу, що підтверджується платіжними дорученнями №65421 від 12.07.2021, №71627 від 10.11.2021.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

З огляду на встановлені обставини справи, господарський суд обґрунтовано зазначив, що такі дії з боку ТОВ «Лівайн Торг» щодо зміни призначення платежів, виконаних платіжних доручень є недобросовісною (суперечливою) поведінкою щодо належного виконання зобов`язань за договором фінансової допомоги №ЛТ21-102 від 30.06.2021.

Таким чином, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Борей-С».

Як убачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Борей-С» також посилався на те, що 02.10.2019 між ТОВ «Рефілл» (позикодавець) та ТОВ «Стіл-Профіт» (позичальник) укладено договір №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги.

За вказаним договором ТОВ «Рефілл» надає ТОВ «Стілл-Профіт» поворотну фінансову допомогу в сумі 320000,00 грн, а ТОВ «Стіл-Профіт» зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 02.10.2020.

30.04.2023 між ТОВ «Борей-С» та ТОВ «Рефілл» укладений договір про відступлення права вимоги №ВПВ2808-10, згідно з умовами якого ТОВ «Рефілл» як первісний кредитор відступив право вимоги ТОВ «Борей-С» до ТОВ «Стіл Профіт» за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83 грн та договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00 грн, всього, на суму 325805,53 грн.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам належить досліджувати, наявність або відсутність реального надання таких послуг за договором (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 01.03.2023 у справі № 910/6210/20).

Матеріали справи не містять платіжних документів щодо надання фінансової допомоги ТОВ «Рефілл» за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83 грн.

Відповідно до банківських виписок про рух грошових коштів за період з 29.10.2019 по 11.02.2020 розрахунків за договором №47-ФД від 02.10.2019 в АТ «Ощадбанк», АТ «АКБ «Конкорд», АБ «Укргазбанк», АБ «Південний», АБ «Банк Кредит Дніпро», ПАТ «Айбокс Банк», АТ «Перший інвестиційний банк» платежі відсутні, баланс платежів між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Стіл-Профіт» складає 302,96 грн на користь ТОВ «Рефілл».

Також матеріали поданої заяви про визнання грошових вимог не містять договору про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00 грн, укладеного між ТОВ «Рефілл» та ТОВ «Стіл-Профіт» та відповідних доказів в його обґрунтування.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність зобов`язань сторін, є первинні бухгалтерські документи, втім, такі документи за договором №47-ФД про надання поворотної фінансової допомоги на суму 318405,83 грн та договором про переведення боргу від 01.11.2019 на суму 7400,00 грн, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів того, що відбувся реальний рух коштів за спірними договорами фінансової допомоги.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності на предмет належності, допустимості, достовірності та вірогідності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ТОВ «Борей-С» не надано належних доказів на підтвердження господарської операції з надання поворотної фінансової допомоги за договором №ЛТ21-102 від 30.06.2021 року, що була предметом договору про відступлення права вимоги №ДВПВ21-203/ЛТ від 03.12.2021, укладеного між ТОВ «Лівайн Торг» та ТОВ «Юнайтед Енерджі», договору про надання послуг з факторингу №17-12/21-Ф від 16.12.2021, укладеного між ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Альтафінанс», договору про відступлення права вимоги №У-01/09-22/2 від 01.09.2022, укладеного між ТОВ «Альтафінанс» та ТОВ «Борей-С».

Колегія суддів погоджується із висновком суду господарського суду про відсутність підстав для визнання грошових вимог ТОВ «Борей-С» у розмірі 34977096,46 грн у зв`язку з їх недоведеністю.

Оскільки господарським судом правомірно відхилені у грошові вимоги ТОВ «Борей-С» до боржника на суму 34977096,46 грн, тому відсутні і підстави для внесення змін в ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесеної за результатом попереднього засідання щодо грошових вимог ТОВ «Борей-С».

Викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не спростовують висновків господарського суду, відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, та ухвала Господарського суду Харківської області від 29.08.2024 у справі №922/2640/23, винесена за результатом попереднього засідання, відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві і підстав для їх скасування немає.

Понесені апелянтом судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ним.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Борей-С» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/2640/23, винесену за результатом розгляду заяви з грошовими вимогами, залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.08.2024, винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2640/23, залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.11.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко