Рішення

від 04.11.2024 по справі 904/2278/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2278/24За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор", м. Дніпро

про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор", м. Дніпро

про стягнення 3 131 575,50грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", м. Запоріжжя

про стягнення 1 110 568,69грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача (за первісним позовом): не з`явився

Від відповідача (за первісним позовом): не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" збитки у розмірі 3 131 575,50грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стенкор" звернулось до господарського суду із зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" грошові кошти у сумі 1 110 568,69грн, з яких: 223315,51грн - 3% річних та 887 253,18грн - інфляційні втрати.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Стенкор" зазначило, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000,00грн, докази на підтвердження цих витрат будуть надані суду у строки визначені ч.8 ст. 129 ГПК України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" про стягнення 3 131 575,50грн задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" на користь Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" збитки у розмірі 3 027 973,00грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 335,68грн; зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" до Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" про стягнення 1 110 568,69грн задоволено частково.

Під час ухвалення рішення витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися.

21 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Стенкор" подало до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 призначено розгляд заяви про розподіл судових витрат на правову допомогу у судовому засіданні на 04 листопада 2024 року.

Публічне акціонерне товариство "Мотор Січ" проти задоволення заяви заперечує, вважає суму витрат не співмірною зі складністю справи, ціною позову та часом витраченим адвокатом на дану справу.

Сторони у судове засідання призначене для розгляду заяви не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

30 жовтня 2024 року від ТОВ "Стенкор" до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

За приписами частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частин 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

24 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (клієнт, відповідач) та Адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги № 24/05 (а.с. 53 на звороті - 55 том 4).

За умовами пункту 1.1 договору адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити винагороду (гонорар) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі, у порядку та строки обумовлені сторонами у договорі.

Предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, а саме представництво в усіх судових та правоохоронних органах, а також в інших державних органах, підприємствах, установах, організаціях, банках, всіх форм власності та підпорядкування, та будь-якими фізичними особами у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, та вчинення всіх інших необхідних дій, передбачених законодавством, щодо представництва та захисту прав клієнта (п. 1.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 3.1 договору).

Гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту (п. 4.1 договору).

За правову допомогу передбачену в п. п. 1.2, 1.3 договору клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги, перелік послуг, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами додатковими угодами до цього договору (п. 4.2 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

24 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (клієнт) та Адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною (адвокат) складено та підписано додаток №1 до договору про надання правової допомоги №24/05 від 24 травня 2024 року, який визначає вартість та порядок оплати правової допомоги (гонорару) адвоката за надання правової допомоги клієнту ТОВ "Стенкор" (а.с. 55 на звороті том 4)

Вартість послуг:

- підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, відзиву, заперечення на відповідь на відзив, зустрічний позов (в незалежності від витраченого часу) за 1 (один) документ 5 000,00грн;

- підготовка інших процесуальних документів у господарській справі (клопотання, заяви, пояснень, заперечень та інших документів) за 1 (один) документ 1 500,00грн;

- участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні по справі (в незалежності від того чи відбулося судове засідання чи ні) за 1 (одне) засідання 2 500,00грн.

Гонорар успіху сплачується клієнтом у випадку прийняття рішення на користь клієнта (повністю або частково) або закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду 10000,00грн або 5-10% від стягнутої суми (п. 2 додатку).

Оплата послуг здійснюється за фактом їх надання на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі наданої правової допомоги протягом тридцяти днів з моменту підписання акту або сплачується клієнтом наперед (п. 3 додатку).

14 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (клієнт) та Адвокатом Сухомлин Оленою Валентинівною (адвокат) складено та підписано Акт №28 приймання-передачі наданої правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 24/05 від 24.05.2024, укладеного з ТОВ "Стенкор" (а.с. 52 на звороті том 4).

Адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу (послуги) у справі №904/2278/24, а саме:

- підготовка відзиву на первісний позов по справі № 904/2278/24, 1 (один) документ, на суму 5 000,00грн;

- підготовка зустрічного позову по справі № 904/2278/24, 1 (один) документ, на суму 5 000,00грн;

- участь та представництво адвокатом інтересів клієнта у судових засіданнях по справі, 4 (чотири засідання) 20.06.2024, 06.08.2024, 23.09.2024, 14.10.2024, 2 500,00грн/за од., на суму 10 000,00грн.

Загальна вартість послуг становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень та 00 копійок, без ПДВ. Клієнт не має претензій до адвоката щодо кількості, якості та своєчасності наданих послуг. Клієнт зобов`язується оплатити надані послуги в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання даного акту.

Додатком до акту приймання-передачі є розрахунок суми гонорару з надану правову допомогу (а.с. 53 том 4).

Доказів оплати відповідачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів відповідача у справі є: договір №24/5 про надання правової допомоги від 24.05.2024; ордер серії АЕ №1296137 від 20.06.2024 (а.с. 53 на звороті - 55, 1 том 4). Статус адвоката Сухомлин Олени Валентинівни підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2701 від 15.10.2012 (а.с. 56 том 4).

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) просить стягнути з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00грн.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами першою, третьою статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура (ст. 1312 Конституції України).

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У разі відсутності у тексті договору умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, які надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (постанова Касаційного господарського суду від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 126 ГПК України).

Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 виснувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц)

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Господарський суд, розподіляючи витрати ТОВ "Стенкор", дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Процесуальні документи, наявні у справі: відзив на позовну заяву (а.с. 39-73 том 3); зустрічна позовна заява (а.с. 74-174 том 3); заява про винесення додаткового рішення (а.с. 49-61 том 4), а також участь у судових засіданнях 20.06.2024, 06.08.2024, 23.09.2024, 14.10.2024 підтверджують надання правової допомоги відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) у цій справі адвокатом Сухомлин О.В.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та значенням справи для сторони, господарський суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в сумі 20 000,00грн є обгрунтованими та пропорційними до предмета спору. Розмір цих витрат є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) та підлягає розподілу між сторонами.

За приписами частини четвертої ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача, 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стенкор" заявило про відшкодування судових витрат, визначивши їх суму разом за супровід всієї справи, та не проводило розподіл судових витрат окремо за первісним позовом та окремо за зустрічним позовом.

Тому з метою проведення обчислення розподілу судових витрат суд визначає їх порівну щодо первісного позову та зустрічного позову по 10 000,00грн (із розрахунку 20000,00грн / 2 = 20000,00грн).

Оскільки первісний позов задоволено частково, то судові витрати, понесені ТОВ "Стенкор" (як первісним відповідачем) покладаються на позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 330,83грн (103602,50грн * 10 000,00грн / 3131575,50грн).

Оскільки зустрічний позов було задоволено частково то судові витрати, понесені ТОВ "Стенкор" (як позивача за зустрічним позовом) покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 9 961,08грн (1106246,47грн * 10 000,00грн / 1110568,69грн).

Відтак, заявлені ТОВ "Стенкор" до стягнення витрати на професійну правничу допомогу покладаються на ТОВ "Мотор Січ" у розмірі 10 291,91грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" (ідентифікаційний код 14307794; просп. Моторобудівників, буд. 15, м. Запоріжжя, 69068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стенкор" (ідентифікаційний код 41557466; вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49094) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 291,91грн (десять тисяч двісті дев`яносто одна гривня 91коп.), видати наказ.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва