Ухвала

від 31.10.2024 по справі 910/3437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/3437/24За заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про відстрочення виконання рішення у справі №910/3437/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсудпром"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 735610,55 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Погасян С.Г.

Від відповідача: Корнелюк В.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСУДПРОМ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 735610,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 75/180-21/11-121-08-21-10740 від 01.10.2021 року.

Ухвалою суду від 28.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/3437/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсудпром" (73000, Херсонська область, м. Херсон, Карантинний острів, 1, ідентифікаційний код 43416079) заборгованість у розмірі 673872 (шістсот сімдесят три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 55 коп., втрати від інфляції у розмірі 37090 (тридцять сім тисяч дев`яносто) грн 88 коп., 3% річних у розмірі 24635 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять п`ять) грн 77 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 11033 (одинадцять тисяч тридцять три) грн 99 коп. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 11,35 грн - відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 у справі №910/3437/24 залишено без змін

14.10.2024 матеріали справи № 910/3437/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.

16.10.2024 від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення.

21.10.2024 на виконання рішення видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 призначено розгляд заяви на 31.10.2024 року.

28.10.2024 року від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення в яких зауважено на тому, що обґрунтування заяви про відстрочення пов`язане із погіршенням майнового стану відповідача через військову агресію рф, тоді як строк виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором настав до початку повномасштабного вторгнення. Із аргументів для відстрочення виконання рішення суду відповідач наводить два аргументи, що втратив філію і що у 2023 року не мав прибутку а тільки збитки. Втім зважаючи на відкриту інформацію з інтернет джерел, наприклад "ОПЕНДАТАБОТ", вказано таку інформацію, що чистий прибуток відповідача в 2023 році склав 128837040000 грн. Крім цього, відповідач на даний час крім втраченої філії ЗАЕС: має ще концерн "УКРАТОМПРОМ" і 12 філій по всій країні, які є діючими і приносять дохід. Відповідач в заяві вказує суду лише на свої втрати під час війни, які є не значними і не хоче платити борг, втім кожне підприємство в Україні в тому числі і позивач, може поскаржитися на тяжкі часи, які спіткали країну з лютого 2022 року, але позивач намагається далі працювати, виконувати свої зобов`язання і захищати права від недобросовісних контрагентів.

В судовому засіданні 31.10.2024 представник відповідача підтримав, подану заяву про відстрочення виконання рішення у справі до 05.06.2025.

Представник позивача проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у поданих до суду запереченнях.

Розглянувши подану Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заяву про відстрочення виконання рішення у справі №910/3437/24, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та заперечення на неї, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як на підставу для відстрочення виконання рішення суду в даній справі відповідач посилається на втрату виробничих потужностей, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії у зв`язку з окупацією з березня 2022 року відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом", розташованого у місті Енергодар, в підтвердження чого надає звіт про фінансові результати за 2023 рік. Окрім того, наголошує на тому, що наявні грошові ресурси відповідач спрямовує, в першу чергу, на задоволення потреб безпеки експлуатації атомних електричних станцій та на забезпечення стабільної генерації електричної енергії, що викликано масованими ракетними атаками на енергетичну інфраструктуру України. При цьому вказує, що перерозподіл наявних у відповідача коштів та їх спрямування на погашення заборгованості відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" завдасть шкоди функціонуванню інших підрозділів Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

За наведених обставин відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на термін один рік з моменту ухвалення рішення, адже вищевикладене в своїй сукупності свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3437/24.

Відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, а відтак при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку відстрочення виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, втім відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У даному випадку, за результатом розгляду поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, судом встановлено, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження існування виключних обставин, що можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість його виконання.

При цьому, посилання відповідача про його належність до підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, не підтверджує наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, що є необхідною умовою для відстрочення виконання рішення та підлягає доказуванню, з урахуванням положень статей 73-80 Господарського процесуального кодексу України.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у питаннях відповідальності за порушення зобов`язань.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

За таких обставин, сам факт погіршення майнового стану заявника не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Крім того, відповідачем подано звіт про фінансові результати за 2023 рік, проте заява про відстрочення подана у 2024 році, а доказів в підтвердження фінансового стану відповідача у означеному році не надано. Також, заявником не надано доказів того, що протягом одного року відповідач отримає грошові кошти від будь-якої особи в обсязі, достатньому для виконання рішення суду.

Отже, суд звертає увагу, що визначаючи скрутне фінансове становище АТ "НАЕК "ЕНЕРГОАТОМ" у якості підстави для відстрочення виконання рішення суду, відповідач не наводить жодних обставин та доказів, які б свідчили, що у строк, на який відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, фінансове становище відповідача покращиться та у нього буде можливість виконати рішення суду у даній справі.

Відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України" та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки.

При цьому, суд зауважує на тому, що як було встановлено Господарським судом міста Києва під час розгляду даної справи, з урахуванням умов укладеного договору та дати підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних послуг від 10.12.2021 року, строк оплати 08.02.2022 року, тоді як наведені заявником підстави для відстрочення виконання рішення суду виникли з кінця лютого 2022 року та фактичне зупинення відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом", як вказує сам заявник, відбулося 11.09.2022 року. Позаяк, жодних об`єктивних, непереборних та виняткових обставин, які виникли у відповідача з кінця грудня 2021 року та свідчили про відсутність його вини у виникненні спору, заявником не наведено.

Разом з цим, суд вважає доречними та враховує доводи позивача про те, що обставини воєнного стану та погіршення майнового стану існують для обох сторін і задоволення заяви на вказаний відповідачем термін не відповідатиме принципу дотримання балансу інтересів сторін.

Однак, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження наявності виняткових обставин для надання відстрочки.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, з урахуванням викладених позивачем заперечень щодо відстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення.

Керуючись статтями 13, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року у справі №910/3437/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.

Суддя І.В.Усатенко