Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/10669/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2024Справа № 910/10669/24Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/10669/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 81, оф. 1; код ЄДРПОУ 42105275)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код ЄДРПОУ 24175269)

про стягнення 279 447, 26 грн.,

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення 10 047, 52 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування; 45 939, 27 грн. - 3% річних; 223 461,29 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Вищевказана ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім 03.09.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Враховуючи викладене, відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

04.04.2024 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" надійшла заява, якою повідомлено про надсилання оригіналів документів.

04.04.2024 позивачем засобами поштового зв`язку на адресу суду направлено оригінали всіх документів, доданих до позовної заяви, що стосуються предмету спору (для огляду).

25.09.2024 через систему «Електронний Суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" надійшло клопотання про долучення доказів.

Відповідачем відзив на позовну заяву, відповідно до п. 4 ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 про відкриття провадження у справі та приписів ст. 165 ГПК України, не подано.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021 між ТОВ «ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (Страхувальник) та ПрАТ «Українська Страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (Страховик) було укладено договір 20/01 страхування майна підприємства (організації, установи), номер договору: К 156324 (далі - договір страхування).

Відповідно до п. 1.1 Договору Страховик на підставі заяви Страхувальника від "14" червня 2021 р. (Додаток №1 до Договору) та згідно Правилами добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 статті 6 Закону України «Про страхування») (нова редакція) від 28.02.2013 (надалі Правила) здійснює страхування майна, визначеного в п. 1.3. цього Договору.

Пунктом 1.2 Договору Місце страхування майна. Майно вважається застрахованим відповідно до умов даного Договору, якщо воно знаходиться за адресою ( адресами) вказаними нижче: Україна, Запорізька область, м. Токмак, вулиця Гоголя, 207, Матеріальний склад, Д.

Згідно п. 1.3 Договору предметом договору страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням майном, характеристики якого зазначені в Заяві на страхування (Додаток №1 до Договору), перелік якого наведено в Довідці-опис застрахованого майна (Додаток №2 до Договору).

Пунктом 1.3.1 Договору застрахованим майном є: нерухомість, конструктивні елементи, без оздоблення; нерухомість, конструктивні елементи, з оздобленням; обладнання; меблі, офісне обладнання та комп`ютерна техніка; запаси товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна страхова сума складає: 950 000, 00 грн. що становить 100% вартості застрахованого майна, визначеної на підставі оголошеної вартості; страховий тариф за згодою сторін складає 0,20% (п. 3.2 Договору); загальний страховий платіж, грн. (за умови виконання положень п. 3.4. Договору) складає: 1 900,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот гривень 00 копійок) (п. 3.3 Договору).

Пунктом 3.4.1 Договору визначено період страхування: з 15.06.2021 р. по 14.06.2022 р. (п. 3.4); - загальна страхова сума: 950000,00 грн., що становить 100% вартості застрахованого майна, визначеної на підстав оголошеної вартості.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що безумовна франшиза - 0,5% від загальної страхової суми по кожному страховому випадку.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 08.07.2021 р. настав страховий випадок - пожежа, про що був складений страховий акт №210000438229 (дата, зазначена рукописно у правому верхньому куті, - 19.10.2021). На підставі зібраних документів відповідачем ухвалено рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 361 489,00 грн. Сума страхового відшкодування, визначена у страховому акті, виплачена відповідачем 20.10.2021.

Не погодившись із розміром страхового відшкодування, визначеним відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути, додатково до вже виплаченої відповідачем суми, 552 202,80 грн. страхового відшкодування, однак згодом зменшив розмір позовних вимог до 549 044,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмацька енергетична компанія" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 81, офіс 1; ідентифікаційний код: 42105275) 549 044, 93 грн. страхового відшкодування, 27 500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 8235,67 грн. судового збору.

Як зазначає позивач у позовній заяві, стягнуту судом частину страхового відшкодування відповідач сплатив у примусовому порядку 02.08.2024, що підтверджується постановою при закінчення виконавчого провадження, винесеною приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Борським Р.М. 02.08.2024 у виконавчому провадженні №75696163.

Таким чином, прострочення відповідача з виплати страхового відшкодування тривало з 19.10.2021 (дата складання страхового акта) по 01.08.2024 р. включно, тобто 1018 днів.

Відповідно до п. 6.5.2 Договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Вигодонабувачу пені в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше, ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Звертаючись до суду з позовом позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідачем суму страхового відшкодування виплачено із простроченням на 1018 днів, що в свою чергу є підставою для стягнення з страховика (відповідача) пені у розмірі 10 047, 52 грн. відповідно до п. 6.5.2 Договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.

Також позивач просить стягнути з відповідача 45 939, 27 грн. - 3% річних; 223 461,29 грн. інфляційні втрати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а правовідношення з відшкодування шкоди в порядку регресу, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 102 Закону України «Про страхування» у разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Пунктом 8.1 Договору страхування передбачено, що страховик виплачує страхове відшкодування на підставі письмової заяви страхувальника і страхового акта.

Пунктом 8.2 Договору страхове відшкодування виплачується страховиком у розмірі фактичних збитків (за умови повного страхування), за вирахуванням розміру безумовної франшизи, в межах страхової суми, протягом 30 календарних днів після одержання всіх необхідних документів, передбачених пп. 8.4.-8.5. Договору та складання акту.

Судом встановлено, що 08.07.2021 р. настав страховий випадок - пожежа, про що був складений страховий акт №210000438229 (дата, зазначена рукописно у правому верхньому куті, - 19.10.2021). На підставі зібраних документів відповідачем ухвалено рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 361 489,00 грн.

Сума страхового відшкодування, визначена у страховому акті, виплачена відповідачем 20.10.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Токмацька енергетична компанія» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 81, офіс 1; ідентифікаційний код: 42105275) 549 044, 93 грн. страхового відшкодування.

Відповідного до даного рішення «…згідно результатів проведеної судової експертизи, а саме висновком експерта №6598/6599-22 Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатом будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи встановлено:

- ринкова вартість будівлі матеріального складу Д площею 103,4 м2 за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 207, станом на 08 липня 2021 р. (момент постання страхового випадку, до пожежі 08.07.2021 р.) склала 935 684,00 грн. без ПДВ; - вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень об`єкта нерухомого майна: матеріальний склад Д площею 103,4 м2 за адресою: м. Токмак, вул. Гоголя, 207, унаслідок пожежі складає: 915 283,93 грн. з ПДВ.

За таких обставин, оскільки розмір витрат на відновлення застрахованого майна (915283,93 грн.) не перевищує його дійсної вартості на момент настання страхового випадку (935 684,00 грн.), застраховане майно не може вважатися повністю знищеним, натомість в термінології договору страхування є пошкодженим чи лише частково зруйнованим.

Відповідно, розмір фактичних збитків визначається не п. 8.3.1, а згідно з п. 8.3.2 договору страхування - у розмірі витрат на відновлення майна. Враховуючи, що договором страхування передбачена безумовна франшиза, розмір страхового відшкодування має визначатися таким чином: 915 283,93 - 4750,00 = 910 533,93 (грн.)…..

…. За таких обставин висновок експерта №6598/6599-22 від 24.05.2024 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, приймається судом в якості належного та допустимого доказу….

…. Оскільки відповідач раніше здійснив виплату страхового відшкодування на суму 361 489, 00 грн., додатково з нього належить стягнути: 910 533,93 - 361 489,00 = 549 044,93 грн….».

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2024 у справі 908/3790/21 не доказуються при розгляді даної справи.

Матеріали справи містять постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борського Р.М. про закінчення виконавчого провадження ВП №75696163 від 02.08.2024, прийняту в рамках примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2024 № 908/3790/24 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 81, офіс 1; ідентифікаційний код: 42105275) 549 044, 93 грн. страхового відшкодування, 27 500,00 грн. витрат на правничу допомогу та 8235,67 грн. судового збору.

Згідно даної постанови про закінчення виконавчого провадження, заборгованість згідно наказу № 908/3790/21 від 01.08.2024, що видав Господарський суд міста Києва погашено в повному обсязі.

Також матеріали справи містять копію платіжної інструкції від 02.08.2024 № 926, відповідно до якої Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" на рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борського Р.М. сплачено 584 780, 60 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що строк виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування за договором від 14.06.2021 № 20/01 страхування майна підприємства (організації, установи), номер договору: К 156324 є таким, що настав 19.10.2021 (дата складання страхового акту) та починаючи з вказаної дати відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Законами України "Про страхування" та Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які застосовуються до спірних правовідносин, передбачено розмір неустойки (пені) у разі прострочення виплати страхового відшкодування страховиком.

Відповідно до статті 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до п. 6.5.2 Договору страхування страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати Вигодонабувачу пені в розмірі 0,01% простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше, ніж подвійна облікова ставка НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Позивач у позовній заяві просить стягнути пеню в розмірі 10 047, 52 грн. за період з 19.10.2021 по 19.04.2022, виходячи з її розміру, встановленого в п. 6.5.2 Договору (0,01%).

Перевіривши розрахунок пені, судом здійснено власний розрахунок, при цьому, обмежуючись періодами та сумами, визначеними позивачем та за розрахунком суду останній є арифметично вірним, а тому підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення. 3% річних у розмірі 45 939, 27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 223 461,29 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Окрім цього суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц вказала, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат встановив, що останні відповідають вимогам законодавства, зокрема, проведені з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов`язання та за відповідний період прострочення, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 45 939, 27 грн. та інфляційних втрат у розмірі 223 461,29 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 047, 52 грн. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування; 45 939, 27 грн. - 3% річних; 223 461,29 грн. інфляційні втрати підлягає задоволенню повністю.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 81, оф. 1; код ЄДРПОУ 42105275) 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 52 коп. пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування; 45 939 (сорок п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 27 коп. - 3% річних; 223 461 (двісті двадцять три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 29 коп. інфляційні втрати.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська Страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44; код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАЦЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 81, оф. 1; код ЄДРПОУ 42105275) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн. 73 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА