Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/18359/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 910/18359/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Казенного підприємства «Укрспецзв`язок»

03113, м. Київ, вул. Василя Макухи, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 39908375

до Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації

04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 14372952

про стягнення 8102,78 грн

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Казенного підприємства «Укрспецзв`язок» до Департаменту цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації про стягнення 8102,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 256-31-2021 від 25.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та комунальних послуг за період листопад-грудень 2021 року.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву про стягнення грошових коштів (вх. № 07-11/320/24 від 02.01.2024).

Через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 07-11/1805/24 від 09.01.2024).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 справу № 910/18359/23 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024, справу № 910/18359/23 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Кошику А.Ю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2024 у справі № 910/18359/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2024, на підставі розпорядження Керівника апарату Господарського суду Київської області № 78-АР від 14.08.2024, у зв`язку зі звільненням судді Кошика А.Ю. з посади судді Господарського суду Київської області, справу № 910/18359/23 передано на розгляд судді Саванчук С.О.

Згідно з частиною 14 статті 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.03.2024 у справі № 910/18359/23 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відтак, оскільки з моменту відкриття провадження у справі пройшло більше 30 днів, тому до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.08.2024 вона була на стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2024 прийнято справу № 910/18359/23 до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява відповідача (вх. № 9904/24 від 12.09.2024) про зміну найменування відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2024 заяву відповідача (вх. № 9904/24 від 12.09.2024) задоволено повністю, враховано нове найменування відповідача: Департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації при подальшому розгляді справи.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

27.05.2016 між Регіональним управлінням Фонду державного майна України по Київській області (далі ? орендодавець) та Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (найменування змінювалось на: Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації та на чинне на час розгляду справи: Департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації), (далі ? орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1834 (далі ? Договір-1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору-1 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно ? частину нежитлового приміщення площею 13,78 м2 (далі ? майно), розташоване в будівлі Центру технічної експлуатації № 2 (далі - ЦТЕ № 2) Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», за адресою: Київська область, м. Кагарлик, майдан Незалежності, 1, та перебуває на балансі Казенного підприємства «Укрспецзв`язок» (далі ? балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з актом оцінки нерухомого майна станом на 31 грудня 2015 року і становить за залишковою вартістю 5,1730 тис.грн, без урахування ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1. Договору-1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, і становить 1,00 грн на рік, без ПДВ.

Пунктом 3.5. Договору-1 визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорції розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до пункту 3.6. Договору-1 орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно з пунктом 5.10. Договору-1 орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктом 10.1. Договору-1 сторони передбачили, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та договір діє з 27.05.2016 до 26.04.2019.

Відповідно до пункту 10.4. Договору-1 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміни його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

25.03.2021 між Казенним підприємством «Укрспецзв`язок» (далі ? балансоутримувач) та Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (далі ? користувач) укладено Договір № 256-31-2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі ? Договір-2).

Відповідно до пункту 1.1. Договору-2 балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, загальною площею 964 м2 та забезпечує цілодобовим електроживленням обладнання користувача, а користувач бере участь у витратах балансоутримувача пропорційно займаній ним площі в цій будівлі ? 13,87 м2 ? на оплату електроенергії, дератизації, дезінсекції, прибирання приміщень.

Згідно з пунктом 2.1. Договору-2 витрати по утриманню та обслуговуванню будівлі та надання комунальних послуг, в тому числі, відшкодування земельного податку пропорційно займаній площі, оплачується щомісячно, згідно з кошторисом витрат за виставленими балансоутримувачем до 8 числа поточного за звітним місяцем розрахунками та актами наданих послуг. Розмір орієнтованої щомісячної плати визначено в Додатку № 3 до даного договору.

Пунктом 2.2. Договору-2 визначено, що орієнтована вартість за договором на 2021 рік становить: без ПДВ - 19537,56 грн, ПДВ 20% ? 3907,56 грн, всього з ПДВ - 23445,12 грн.

Відповідно до пункту 2.3. Договору-2 користувач відшкодовує витрати на електроенергію на підставі окремого розрахунку балансоутримувача в термін, визначений в пункті 3.2.3. цього договору.

Згідно з пунктом 3.2.3. Договору-2 орендар зобов`язується щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування технологічних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі, відповідно до займаної площі, а також за надані послуги. За послуги, які надані в грудні, оплата здійснюється до 25 грудня. Протягом 10 днів з моменту отримання користувачем акту наданих послуг, користувач зобов`язаний підписати його та направити на адресу балансоутримувача або направити на адресу останнього письмові зауваження щодо якості послуг. У разі не підписання акту наданих послуг та не направлення користувачем на адресу балансоутримувача письмових заперечень, акт вважається підписаним.

Пунктом 4.2. Договору-2 визначено, що за несвоєчасне перерахування оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором, у разі виконання балансоутримувачем пункту 3.1. цього договору, користувач сплачує балансоутримувачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до пункту 7.1. Договору-2 цей договір набирає чинності з дати підписання представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині виконання користувачем всіх фінансових зобов`язань за договором ? до 25 грудня 2021 року. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2021. Послуги, що надані балансоутримувачем користувачу у межах його зобов`язань за цим договором в період з 01.01.2021 до дати його підписання, приймаються та оплачуються користувачем.

2. Аргументи Казенного підприємства «Укрспецзв`язок»

На виконання умов Договору № 256-31-2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг відповідачу направлено акти наданих послуг № 1949 від 30.11.2021 на суму 2723,18 грн та № 1950 від 31.12.2021 на суму 2723,18 грн, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 30.11.2021 та фіскальним чеком від 30.11.2021.

Направлені акти, у визначений договором строк, відповідачем не оплачені, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5446,36 грн., строк оплати якої настав.

Крім того, за порушення строків оплати послуг, що надані, позивачем нарахована пеня у сумі 626,42 грн, в порядку пункту 4.2. Договору-2, 3% річних у сумі 316,72 грн та інфляційні втрати у сумі 1713,28 грн, в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач стверджує, що намагався вирішити спір у досудовому порядку шляхом направлення листів та претензій з вимогою сплати заборгованості, проте, проте, з вини відповідача досудове врегулювання спору не відбулось, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись з позовом до суду для захисту порушених відповідачем прав.

Аргументи відповідача відносно застосування строків позовної давності є неспроможними, оскільки відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені, зокрема, статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, з огляду на зазначені положення законодавства, враховуючи дату звернення позивача з позовною заявою до суду 30.11.2023 і заявлені позивачем періоди нарахування боргу (листопад - грудень 2021 року) та пені (21.12.2021-20.06.2022; 26.12.2021-25.06.2022) позивач вважає, що строк позовної давності на звернення до суду, у тому числі з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 626,42 грн, не пропущено.

Наведені відповідачем у відзиві обставини та додані до нього докази не спростовують факту використання ним будівлі та споживання комунальних послуг в період з 01.11.2021 до 31.12.2021, а, відтак, не спростовують наявність заборгованості за договором у сумі 5446,36 грн.

Водночас, докази на спростування розміру належних до відшкодування витрат за актами № 1949, № 1950 відповідач до відзиву також не додав.

3. Аргументи Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації

Відповідачем впродовж 2021 року отримані акти про надання послуг за договором, всього на суму 22137,97 грн, які оплачені в повному обсязі. Інформація від балансоутримувача щодо зміни витрат на утримання будівлі і тарифів на послуги, як це передбачено пунктом 3.1.2. Договору-2, до відповідача не надходила.

У пункті 2.2. Договору-2 зазначено, що в разі зміни тарифів та фактичних витрат, балансоутримувач надає рахунок для відшкодування витрат по утриманню з урахуванням цих змін. У разі перевищення сум за фактично надані користувачу послуги по договору (орієнтовної вартості за рік) до закінчення строку дії Договору, сторони додатково погоджують розмір коштів, необхідних для оплати рахунків по даному договору, шляхом укладання додаткової угоди. Кошти, які були передбачені договором, були витрачені в межах укладеної ціни договору, тому для проведення оплати будь-яких наступних додаткових платежів потребувалось узгодження додаткового розміру коштів в порядку пунктів 2.2., 7.2. договору.

Відповідач листом № 190/27.01/27/2023 від 10.07.2023 запропонував позивачу укласти додаткову угоду до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг на 2023 рік № 07-06 від 07.06.2023 на відповідну суму заборгованості (із відповідним збільшенням КЕКВ 2240).

Відповідь на дану пропозицію отримано з пропозицією внести зміни по КЕКВ 2040 окремою статтею витрат за минулий період, однак, як стверджує відповідач, дана стаття затрат не передбачена бюджетом та не аргументована.

Проект додаткової угоди та аргументи щодо виникнення заборгованості відповідачу не надано.

Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до норм частин 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майном для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Відповідно до частини 4 даної статті строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями статті 614 Цивільного кодексу України особа яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Стаття 617 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київський області та Департаментом з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1834 від 27.05.2016 зі змінами, внесеними згідно з Додатковим договором № 1 від 08.05.2019.

Згідно з пунктом 1.1. Договору № 1834 рендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно ? частину нежитлового приміщення площею 13,78 м2, яка знаходиться в будівлі Центру технічної експлуатації № 2 (далі ЦТЕ № 2) Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», за адресою: Київська область, м. Кагарлик, майдан Незалежності, 1, та перебуває на балансі Казенного підприємства «Укрспецзв`язок», що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі орендованого майна від 27.05.2016 (Додаток № 1 до Договору № 1834).

Відповідно до пункту 5.10 Договору № 1834 орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, протягом 15 робочих днів після підписання цього договору - укласти з Казенним підприємством «Укрспецзв`язок» договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

На виконання пункту 5.10. Договору № 1834 між Казенним підприємством «Укрспецзв`язок» та Департаментом цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської обласної державної адміністрації укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг № 256-31-2021 від 25.03.2021.

Пунктом 1.1. Договору визначено, що балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, загальною площею 964 м2 та забезпечує цілодобовим електроживленням обладнання користувача, а користувач бере участь у витратах балансоутримувача, пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі 13,78 м2, зокрема в оплаті електроенергії.

30.11.2021 ЦТЕ № 2 балансоутримувача відправлено користувачу рахунки, а також Акт надання послуг (за листопад 2021 року) від 30.11.2021 № 1949 (далі ? Акт № 1949) та Акт надання послуг (за грудень 2021 року) від 31.12.2021 № 1950 (далі ? Акт № 1950), що підтверджується списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 30.11.2021 та фіскальним чеком від 30.11.2021.

Відповідно до підпункту 3.2.3. пункту 3.2. Договору користувач зобов`язується щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, зокрема, за надані послуги.

З огляду на непідписання користувачем Акта № 1949 та Акта № 1950, відсутність письмових зауважень з боку користувача та враховуючи умови підпункту 3.2.3. пункту 3.2. Договору-2 зазначені акти вважаються підписаними без зауважень щодо ціни та якості наданих послуг.

Так, згідно з Актом № 1949 від 30.11.2021 користувач зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу витрати за листопад 2021 року зі сплати за: електропостачання (освітлення) у сумі 65,75 грн; енергопостачання (енергоживлення обладнання) у сумі 2017,36 грн; енергопостачання (кондиціювання, вентиляція) у сумі 186,21 грн, всього на суму 2723,18 грн; згідно з Актом № 1950 від 31.12.2021 користувач зобов`язаний відшкодувати балансоутримувачу витрати за грудень 2021 року зі сплати за: електропостачання (освітлення) у сумі 65,75 грн; енергопостачання (енергоживлення обладнання) у сумі 2017,36 грн; енергопостачання (кондиціювання, вентиляція) у сумі 186,21 грн, всього на суму 2723,18 грн.

Отже, з урахуванням вимог підпункту 3.2.3. пункту 3.2. Договору-2 та покладення на відповідача обов`язку оплачувати (відшкодовувати) надані йому комунальні послуги, суд дійшов висновку, що строк оплати за актом № 1949 на суму 2723,18 грн настав 20.12.2021, за актом № 1950 на суму 2723,18 грн настав 25.12.2021, проте, відповідач, у визначений строк, грошові кошти не сплатив, внаслідок чого позивачем правомірно нараховані: на підставі пункту 4.2. Договору-2 - пеня у сумі 626,42 грн, на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України - 3 % річних у сумі 316,72 грн та інфляційні втрати у сумі 1713,28 грн.

За результатом перевірки здійснених позивачем розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що вони арифметично правильні.

Аргументи відповідача щодо застосування строків позовної давності, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, є неспроможними, оскільки під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжувались на строк дії такого карантину (пункти 12-14 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України).

Крім того, пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з огляду на зазначені положення законодавства, враховуючи дату звернення позивача з позовною заявою до суду - 30.11.2023 і заявлені позивачем періоди нарахування боргу (листопад 2021 року; грудень 2021 року) та штрафних нарахувань на нього (21.12.2021-20.06.2022; 26.12.2021-25.06.2022), суд погоджується з аргументами позивача, що строк позовної давності на звернення до суду, у тому числі, з вимогою про стягнення з відповідача пені у сумі 626,42 грн, не пропущено.

З огляду на непідписання відповідачем актів № 1949, № 1950 та відсутність його письмових зауважень у визначений договором строк (протягом 10 днів з моменту отримання) на підставі підпункту 3.2.3. пункту 3.2. Договору-2 зазначені акти вважаються підписаними без зауважень щодо ціни та якості наданих послуг, а за наявності, на думку відповідача, підстав для застосування до спірної заборгованості умов пункту 2.2. договору, як такої, що перевищує орієнтовну вартість по договору, наслідком чого є укладення додаткової угоди, відповідач мав зазначити про це до закінчення строку на погодження актів та ініціювати укладення відповідної додаткової угоди.

Аргументи відповідача щодо відсутності укладеної між сторонами додаткової угоди, яка передбачає узгодження додаткового розміру коштів в порядку пунктів 2.2., 7.2. Договору, не спростовують факту використання відповідачем будівлі та споживання комунальних послуг в період з 01.11.2021 до 31.12.2021, а, відтак, не спростовують наявність заборгованості з їх оплати, що погоджена відповідачем у сумі 5446,36 грн, належність якої не спростована також протягом розгляду справи судом та яка підлягала оплаті у визначений договором строк (щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім, а за грудень - до 25 грудня), відтак, строк її оплати настав та вона підлягає сплаті позивачу.

Інші доводи та докази сторін не спростовують вищевказаних висновків суду та не наводяться у рішенні окремо, позаяк, не покладені в його основу.

6. Результати розгляду справи

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на висновки суду про повне задоволення позовних вимог, судовий збір за подання позову покладається на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 11, 73, 74, 76-80, 231, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. № 18359/23 від 30.11.2023) Казенного підприємства «Укрспецзв`язок» (03113, м. Київ, вул. Василя Макухи, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 39908375) до Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 14372952) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту цивільного захисту та оборонної роботи Київської обласної державної адміністрації (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 14372952) на користь Казенного підприємства «Укрспецзв`язок» (03113, м. Київ, вул. Василя Макухи, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 39908375) 5446,36 грн (п`ять тисяч чотириста сорок шість гривень тридцять шість копійок) заборгованості за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг № 256-31-2021 від 25.03.2021, 626,42 грн (шістсот двадцять шість гривень сорок дві копійки) пені, 1713,28 (одна тисяча сімсот тринадцять гривень двадцять вісім копійок) інфляційних втрат, 316,72 грн (триста шістнадцять гривень сімдесят дві копійки) три процента річних та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2024.

Суддя С.О. Саванчук