Ухвала

від 04.11.2024 по справі 912/1031/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 листопада 2024 рокуСправа № 912/1031/16(912/2720/24)

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.,

розглянувши у справі №912/1031/16 від 31.03.2016

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (далі - ТОВ "АНДІ"), код ЄДР 30475140, вул. Тимірязєва, 84, офіс 507, м. Кіровоград, 25006,

позовну заяву №б/н від 24.10.2024 гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), АДРЕСА_1

до ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (далі - ТОВ "АНДІ"), код ЄДР 30475140, вул. Тимірязєва, 84, офіс 507, м. Кіровоград, 25006

про визнання внесення змін до статуту недійсними (в порядку статті 162 ГПК України),

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 12.07.2016 господарський суд визнав ТОВ "АНДІ" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута - ТОВ "АНДІ". Ухвалою від 27.11.2018 господарський суд призначив ліквідатором ТОВ "АНДІ" арбітражного керуючого Артеменка О.О.

До господарського суду 28.10.2024 надійшла позовна заява №б/н від 24.10.2024 гр. ОСОБА_1 до ТОВ "АНДІ" про визнання внесення змін до статуту недійсними (в порядку статті 162 ГПК України) з вимогами:

1. Витребувати реєстраційну справу ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ".

2. Визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ", затверджену рішенням Загальних зборів учасників від "23" лютого 2016 року, зареєстровану державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та легалізації об`єднань громадян Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції за номером запису 11191050020001942 від 26.02.2016 року.

3. Стягнути сплачений судовий збір на користь Позивача з ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ".

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ГПК України)

За п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не зазначено свій поштовий індекс, чим порушено приписи п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, на першій сторінці позову відповідачем зазначено ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ", код ЄДР 30475140.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повною назвою юридичної особи за ідентифікаційним кодом 30475140 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ", місцезнаходження: Україна, 25006, Кіровоградська обл., місто Кіровоград(п), ВУЛИЦЯ ТИМІРЯЗЄВА, будинок 84, офіс 507.

Отже, позивачем зазначено неповне найменування відповідача на першій сторінці позову, чим також порушено приписи п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №50/311-б).

Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 по справі №905/1818/19.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно поданого позову позивач просить суд визнати недійсною редакцію статуту.

Враховуючи немайновий характер позову, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

У додатках до позову (п. 6) зазначено про підтвердження сплати судового збору.

Однак, фактично позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору, про що складено акт №133 від 28.10.2024 Господарського суду Кіровоградської області.

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме не надано доказів, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн у встановленому порядку за такими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37918230

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача - UA178999980313161206083011567

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Частиною ч. 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Водночас, згідно з вимогами ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч. 2). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч. 4).

Отже, ГПК України як процесуальним законом не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма ч. 4 ст. 91 ГПК України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.01.2022 у справі №925/677/20.

Проте, в порушення вказаних вимог, кожна сторінка документа, доданого до позовної заяви у копії не засвідчена зазначеним способом, документи не прошиті.

Поміж тим, позивач додав до позову копію неповного тексту статуту ТОВ "АНДІ", затвердженого протоколом №1/15 від 19.03.2014, а саме відсутні його 4, 6-7, 10 сторінки.

При цьому, деякі сторінки тексту вказаного документа недоступні до читання, нечіткі, розпливчасті ("розмиті"), зокрема сторінки 2-3, 5, 9, 11.

Зазначене зумовлює неможливість вільно прочитати частину тексту і установити повний зміст документа.

На цій підставі позивачу належить подати до суду зазначений вище доказ в копії належної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За ч. 3-4 ст. 174 ГПК України - якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву №б/н від 24.10.2024 гр. ОСОБА_1 залишити без руху.

У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- уточнену позовну заяву із зазначенням поштового індексу в адресі позивача та повного найменування відповідача;

- докази сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн у встановленому порядку;

- належним чином засвідчені копії всіх додатків до позовної заяви;

- копію належної якості повного тексту статуту ТОВ "АНДІ", затвердженого протоколом №1/15 від 19.03.2014;

- докази направлення заяви на усунення недоліків відповідачу з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали направити позивачу засобами поштового зв`язку.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.