Ухвала

від 09.12.2024 по справі 912/1031/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 грудня 2024 рокуСправа № 912/1031/16(912/3013/24)

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.,

розглянувши у справі №912/1031/16 від 31.03.2016

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (далі - ТОВ "АНДІ"), код ЄДР 30475140, вул. Тимірязєва, 84, офіс 507, м. Кіровоград, 25006,

позовну заяву №б/н від 03.12.2024 гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ" (далі - ТОВ "АНДІ"), код ЄДР 30475140, вул. Карпи (Тимірязєва), 84, офіс 507, м. Кропивницький, 25006

про визнання внесення змін до статуту недійсними (в порядку статті 162 ГПК України),

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 12.07.2016 господарський суд визнав ТОВ "АНДІ" банкрутом. Відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута - ТОВ "АНДІ". Ухвалою від 27.11.2018 господарський суд призначив ліквідатором ТОВ "АНДІ" арбітражного керуючого Артеменка О.О.

До господарського суду 03.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява №б/н від 03.12.2024 гр. ОСОБА_1 до ТОВ "АНДІ" про визнання внесення змін до статуту недійсними (в порядку статті 162 ГПК України) з вимогами:

1. Витребувати реєстраційну справу ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ".

2. Визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ", затверджену рішенням Загальних зборів учасників від "23" лютого 2016 року, зареєстровану державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та легалізації об`єднань громадян Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції за номером запису 11191050020001942 від 26.02.2016 року.

3. Стягнути сплачений судовий збір на користь Позивача з ТОВ "Аграрний науково-дослідний інститут "АНДІ".

Розглянувши зазначену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 3 ГПК України)

За п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 1-3 ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна, зокрема, містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч таким вимогам процесуального закону позивач не зазначив відомості, вказані у п. 9 досліджуваної частини статті.

Пункт 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачає, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Судом встановлено, що позивач у поданому позові не вказав інформацію щодо наявності або відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 172 ГПК України)

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів. В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.

У роз`ясненні щодо надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду - після відправки документів стороні(ам) судового процесу підсистема Електронний суд в автоматичному режимі формує документ - "Квитанція про доставку користувачу" у форматі pdf та додає його як вкладення до заяви/клопотання. Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, на останньому кроці підписуються КЕП користувача та направляються до суду.

Проте, до позовної заяви не додано доказів її направлення відповідачу, з урахуванням відомостей щодо наявності або відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та положень ст. 42 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі №50/311-б).

Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (п. 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.

Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).

Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 по справі №905/1818/19.

У позовній заяві вказано, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 ЗУ "Про судовий збір" - Позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Проте вказаний спір виник щодо корпоративних прав позивача у ТОВ "АНДІ" та не пов`язаний з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Разом з тим, до позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 23.09.2023, згідно з яким гр. ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Так, за приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19, від 12.02.2020 у справі №545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №240/8644/20, від 16.02.2022 у справі №560/4971/21, від 26.05.2022 у справі №640/14577/20, від 08.03.2023 у справі №701/589/22, від 20.07.2023 у справі №160/20070/21 та багатьох інших.

Таким чином, суд дійшов висновку, що хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

У цій справі позовні вимоги не стосуються питань соціального захисту гр. ОСОБА_1 , саме як учасника бойових дій, про які йдеться у ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, а відтак він не звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Тож, цей судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Крім того, на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа №567/79/23 для відступлення зокрема і від вищенаведених висновків щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", однак ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 справа №567/79/23 повернута на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Таким чином наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" залишається усталеною та незмінною.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно поданого позову позивач просить суд визнати недійсною редакцію статуту.

Враховуючи немайновий характер позову, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому розмір судового збору у вказаній справі становить 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).

Таким чином, до позовної заяви не додано доказів виконання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме не надано доказів, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн у встановленому порядку за такими реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37918230

Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача - UA178999980313161206083011567

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу 101

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За ч. 3-4 ст. 174 ГПК України - якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймає до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 162, 164, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву №б/н від 03.12.2024 гр. ОСОБА_1 залишити без руху.

У строк, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- докази сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн у встановленому порядку;

- інформацію щодо наявності або відсутності у відповідача електронного кабінету;

- докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками та заяви на усунення недоліків, з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Копію ухвали направити позивачу засобами поштового зв`язку та представнику позивача - адвокату Стріченко Д.А. через систему "Електронний суд".

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.