ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
31 жовтня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1047/24
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача - не з`явився,
від відповідачів:
1) Приватного підприємства "Миаджан" - не з`явився,
2) ОСОБА_1 - не з`явився,
від третьої особи - не з`явився,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Миаджан" та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості в сумі 1259512,37 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Миаджан" та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості в загальній сумі 1259512,37 грн., у т.ч. заборгованості за тілом кредиту в сумі 363103,06 грн., заборгованості за процентами в сумі 49168,84 грн., заборгованості за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в сумі 847240,47 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - Приватним підприємством "Миаджан" прийнятих на себе зобов`язань як позичальником за кредитним договором № 43826985-КД-1 від 20.05.2022 р., укладеним між АТ КБ "Приватбанк" та ПП "Миаджан", а також на неналежне виконання відповідачем - ОСОБА_1 прийнятих на себе зобов`язань як поручителем за договором поруки № 43826985-ДП-1/1 від 20.05.2022 р., укладеним з АТ КБ "ПриватБанк".
Також позивач зазначає, що додатковою угодою № 1 до кредитного договору №43826985-КД-1 від 20.05.2022 р. сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Згідно з умовами додаткової угоди № 1 позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 723. 05.04.2022 між Міністром фінансів України та АТ КБ "Приватбанк" було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/55, відповідно до п. 6. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ "Приватбанк") безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем-1) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля. Оскільки відповідач несвоєчасно сплачував кредитні платежі, то на виконання вимоги позивача про сплату за гарантією №266 Міністерством фінансів України 01.08.2024 була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 847240,47 грн. Таким чином, позивач стверджує, що заборгованість відповідача - 1 на момент подання позову складає 1259512,37 грн., у т.ч. заборгованість за тілом кредиту 363103,06 грн., заборгованість за процентами 49168,84 грн., заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією 847240,47 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.09.2024 р. вказану позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1047/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, при цьому підготовче засідання призначено на 26.09.2024 р. о 10:40. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України.
26.09.2024 р. від представника Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" Калашнікової М.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява (вх. 11541/24 від 26.09.2024р.), в якій позивач просив відкласти підготовче засідання у справі № 915/1047/24 на іншу дату для повного всебічного з`ясування обставин справи. Вказана заява обґрунтована тим, що після подання позовної заяви до суду відповідачем ОСОБА_1 було повідомлено позивача про проведення оплати заборгованості за кредитним договором №43826985-КД-1 від 20.05.2022, тому для перевірки вказаної інформації та суми зарахованих коштів на рахунок відповідача представником АТ КБ "ПриватБанк" було замовлено нові виписки по рахункам, а також подано заявку на формування актуального розрахунку заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.09.2024 р. у справі № 915/1047/24 підготовче засідання відкладено на 07.10.2024 р. о 14:30 з огляду на клопотання позивача та неявку у підготовче засідання сторін і третьої особи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2024 р. у справі № 915/1047/24 підготовче засідання відкладено на 31.10.2024 р. о 10:30 з огляду на неявку сторін і третьої особи.
09.10.2024 р. від представника Акціонерного товариства КБ "ПриватБанк" Калашнікової М.О. до господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 915/1047/24 у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення судового збору (вх. 12107/24 від 09.10.2024 р.). Вказане клопотання обґрунтовано тим, що під час розгляду справи у суді Приватним підприємством "Миаджан" у повному обсязі сплачено кредитну заборгованість, на підтвердження чого позивач надав виписки обліку відповідних заборгованостей, з яких вбачається, що ПП "Миаджан" вносило кошти, які позивачем направлялись на погашення тіла кредиту, процентів та заборгованості по сплаченій гарантії Міністерством фінансів України. Таким чином, позивач стверджує, що між сторонами врегульовані спірні питання.
За ствердженням позивача, станом на момент написання зазначеної заяви між сторонами відсутній предмет спору, що є підставою для закриття провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. З огляду на викладене позивач просить суд закрити провадження по справі № 915/1047/24; повернути Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" суму судового збору у розмірі 15114,14 грн., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № BOJ69B41RR від 29.08.2024 р.
В судове засідання, призначене на 31.10.2024 р., представники сторін та третьої особи не з`явилися.
Разом з тим, як з`ясовано судом, що згідно з випискою по банківському рахунку UAN NFCT № НОМЕР_1 Приватним підприємством "Миаджан" сплачено заборгованість за тілом кредиту, на загальну суму 363103,06 грн., зокрема: 03.09.2024 р. відповідачем-1 сплачено в сумі 71069,08 грн. та 108930,92 грн., 04.09.2024 р. - в сумі 23900,78 грн., 34143,97 грн., 48777,10 грн., 69681,57 грн. та 05.09.2024 р. - в сумі 6599,64 грн.
Також згідно з випискою по банківському рахунку UAN NFCT № 80326021715547 Приватним підприємством "Миаджан" сплачено заборгованість за процентами на загальну суму 49168,84 грн., зокрема, відповідачем-1 05.09.2024 р. сплачено кошти в сумі 15399,17 грн. та 33769,67 грн.
Крім того, згідно з випискою по банківському рахунку UAN NFCT № 29090001726586 Приватним підприємством "Миаджан" сплачено заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією на загальну суму 847240,47 грн., а саме: 03.09.2024 р. відповідачем-1 сплачено кошти в сумі 165827,86 грн. та 254172,14 грн.; 04.09.2024 р. - в сумі 55768,48 грн., 79669,26 грн., 113813,23 грн. та 162590,33 грн.; 05.09.2024 р. - в сумі 15399,17 грн.
Наразі слід зазначити, що позовна заява була сформована АТ КБ "ПриватБанк" в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 30.08.2024 та зареєстрована судом 02.09.2024, а провадження у справі відкрито згідно з ухвалою суду від 06.09.2024 р. Отже, виходячи за наведеного, внаслідок сплати відповідачем-1 як позичальником за спірним кредитним договором заборгованості по тілу кредиту в сумі 363103,06 грн., заборгованості по процентам в сумі 49168,84 грн., заборгованості по зворотній вимозі за сплаченою гарантією в сумі 847240,47 грн., вимоги позивача були фактично задоволені вже після пред`явлення позову, тому суд доходить до висновку про відсутність предмета спору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги відсутність спору між сторонами по справі, господарський суд вважає за необхідне закрити провадження у даній справі за заявленим Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" позовом.
Між тим у поданій заяві про закриття провадження у справі позивачем заявлено клопотання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 15114,14 грн. згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (із змін. і доповн.) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Розглянувши вказану заяву позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається ГПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність господарських процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Як відомо, законодавче закріплення судових витрат у вигляді судового збору має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), було зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх цивільних прав та обов`язків, пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом (Голдер проти Сполученого Королівства і Z та інші проти Сполученого Королівства, рішення суду, цитовані вище, так само; та, mutatis mutandis, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland), рішення від 9 жовтня 1979 року).
Так, саме з метою забезпечення процесуальної економії законодавцем в ч. 1 ст. 130 ГПК України закріплено правила щодо можливості повернення заявникові частини судового збору у разі відмови позивача від позову, укладення мирової угоди, визнання відповідачем позову. Вказані положення ГПК кореспондують з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону "Про судовий збір".
Разом з цим, у випадку закриття провадження у справі внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, тобто коли предмет спору відсутній, обов`язок відшкодування судових витрат, зокрема, витрат по сплаті судового збору, покладено законодавцем в ч. 3 ст. 130 ГПК України на відповідача.
Слід зазначити, що Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Натомість, Господарський процесуальний кодекс України встановлює порядок здійснення судочинства в господарських судах, порядок розподілу судових витрат між сторонами.
Зокрема, за положеннями ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Питання про розподіл судових витрат у вказаному випадку, передбаченому ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, суд може вирішити протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі (ч. 6 ст. 130 ГПК України).
Відтак, у ст. 130 Господарського процесуального кодексу України закріплено порядок розподілу судових витрат у разі закриття провадження з підстав укладення мирової угоди, відмови позивача від позову, задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, що кореспондують з підставами закриття провадження у справі, передбачені в пунктах 2, 4 і 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору, позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом).
Отже, виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що порядок розподілу судового збору та його повернення заявникові у разі закриття провадження у справі з інших підстав, що не охоплені наведеними положеннями ст. 130 ГПК України і передбачені в п. 1, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України (спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; судом встановлено обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва), регулюється саме положеннями ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Адже, суть у поверненні судового збору у вказаних випадках закриття провадження у справі полягає у тому, що внаслідок виникнення обставин, які унеможливлюють розгляд справи по суті заявлених вимог, позивач (заявник) не може отримати відповідного результату від звернення до суду. Натомість закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору обумовлено саме задоволенням відповідачем вимог позивача, тобто отриманням того, на що позивач розраховував при зверненні до суду із заявленим позовом.
При цьому суд зауважує, що права позивача на відшкодування сплаченого судового збору за подачу позову за рахунок відповідача, а не за рахунок держави, у даному випадку (закриття провадження за відсутністю предмета спору) жодним чином не порушені, поза як здійснення судом розгляду справ за рахунок держави у такому випадку нівелюватиме компенсаційну функцію інституту судових витрат.
Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає за необхідне відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у поверненні сплаченого судового збору в розмірі 15114,14 грн. за подачу позову до Приватного підприємства "Миаджан" та ОСОБА_1 про стягнення в солідарному порядку заборгованості в загальній сумі 1259512,37 грн.
Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.
При цьому відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, та відповідач-1 сплатив суму боргу після пред`явлення позивачем до суду даного позову, у зв`язку з чим предмет спору припинив існування внаслідок задоволення відповідачем-1 вимог позивача після пред`явлення позову, та провадження у справі було закрито з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів порівну.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 129, 130, 232-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у справі № 915/1047/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Миаджан" та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України, про стягнення заборгованості в сумі 1259512,37 грн. закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.
2. Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк "ПриватБанк" у задоволенні клопотання про повернення суми сплаченого судового збору за подачу позову в розмірі 15114,14 грн. (вх. № 12107/24 від 09.10.2024 р.).
3. СТЯГНУТИ з Приватного підприємства "Миаджан" (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Шарохіна, 39; код ЄДРПОУ 43826985) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50); е-mail: sud@privatbank.ua; код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 7557/сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім/грн. 07 коп.
4. СТЯГНУТИ з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д (адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50); е-mail: sud@privatbank.ua; код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 7557/сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім/грн. 07 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали підписано 04.11.2024 року.
Суддя Ільєва Л.М.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122760426 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Ільєва Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні