Рішення

від 25.10.2024 по справі 922/2366/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2366/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши клопотання представника позивача про стягнення судових витрат (вх.№25926 від 15.10.2024) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівська фабрика гофрокартона", смт Старий Салтів про стягнення 4114388,98 грн за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.10.2024 року у справі №922/2366/24 в позові відмовлено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівська фабрика гофрокартона" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" 1432009,50 грн основного боргу, 378539,55 грн пені, 121844,27 грн 3% річних, 568428,51 грн інфляційних збитків, а також 37512,33 грн судового збору.

15.10.2024 року представник позивача надав до суду клопотання (вх.№25926) про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з ТОВ ДЕРГАЧІВСЬКА ФАБРИКА ГОФРОКАРТОНУ на користь ТОВ «КАРНЕЙ» витрати на правничу допомогу у розмірі 18000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.10.2024 року призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 25.10.2024 року.

Представники сторін в судове засідання 25.10.2024 року не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представником позивача в позовній заяві було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи в розмірі 40000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги адвокатом.

На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надіслано відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду наступні докази понесення витрат на правничу допомогу:

- Договір про надання правничої (правової) допомоги №523/24-1 від 23.05.2024 року;

- Додаток №2 від 20.06.2024 року до договору про надання правничої (правової) допомоги №523/24-1 від 23.05.2024 року;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія СМ №000751 від 05.11.2021 року видане на підставі рішення Ради адвокатів Сумської області 23.10.2021 № 15;

- довіреність на справу 922/2366/24 у порядку передоручення б/н від 23.07.2024;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України серія ІІ №1008000;

- акт приймання-передачі від 01.07.2024 року по договору надання правничої (правової) допомоги №523/24-1 від 23.05.2024 року;

- акт приймання-передачі від 10.10.2024 року по договору надання правничої (правової) допомоги №523/24-1 від 23.05.2024 року;

- платіжна інструкція №1106 від 16.08.2024 року;

- платіжна інструкція №846 від 20.06.2024 року.

Між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Корпус Юріс" укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №523/24-1 від 23.05.2024 (далі- Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу з надання консультацій та роз`яснень, при необхідності, готувати або аналізувати проекти відповідних документів, представляти інтереси під час проведення будь-яких перевірок, перевірок органами Держпраці, держпродспоживслужби, податковими та будь яким іншими, органами Національної поліції, СБУ, БЕБ та будь-яких інших під час кримінальних, адміністративних та інших проваджень, представляти інтереси у будь яких судах у тому числі у Господарському суді м.Суми, Північному апеляційному господарському суді, Окружному адміністративному суді м.Суми, апеляційному адміністративному суді м. Харків, у всіх районних судах, Апеляційному суді м. Суми, Касаційному Верховному Суді та будь-яких інших судах, по справах визначених у додатках до цього договору або дорученнях наданих Клієнтом Адвокатському об`єднанню в яких Клієнт є стороною, третьою особою або якщо така справа може стосуватись законних прав та інтересів Клієнта.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе виконання наступної правової роботи:

а) найменування та обсяг правової роботи визначаються згідно додатків до цього договору.

б) уповноважити адвокатів Об`єднання: Мирославського Є., Панченко М. на виконання прийнятих на себе Адвокатським об`єднанням зобов`язань.

в) надавати іншу правничу ( правову) допомогу, у тому числі представництво у кримінальних провадженнях в обсягах та на умовах визначених у додатках до цього договору.

Згідно з пп. 4.1.,4.2. Договору КЛІЄНТ сплачує Адвокатському об`єднанню гонорар в розмірі строки та на умовах, що визначаються у додатках до цього договору. Оплата гонорару та/або додаткових витрат здійснюється на підставі цього договору без направлення рахунку або виставлених рахунків

Умовами додаткової угоди №2 від 20.06.2024 року сторони погодили, що у відповідності до п. 4 договору про надання правової допомоги визначили, наступний обсяг правничої допомоги:

1.1 підготувати позовну заяву для звернення до суду відносно ТОВ Дергачівська фабрика гофрокартону та готувати усі необхідні документи у зв`язку із поданням та розглядом вказаної заяви до завершення розгляду судом першої інстанції.

1.2. представляти інтереси Клієнта під час розгляду справи до завершення розгляду судом першої інстанції через електронний суд у режимі відеоконференції.

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 гонорар (оплата) за виконання доручень КЛІЄНТА вказаних у п. 1.1 цього Додатку сплачується у фіксованій сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких 4500 (чотири тисяч, п`ятсот грн.00 коп сплачується за підготовку проєкту позовної заяви і 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гр . коп. сплачується за підготовку усіх інших документів пов`язаних із розглядом справи (відповідь на відзив, письмові та додаткові письмові пояснення, уточнення позовної заяви, процесуальні клопотання, адвокатські запити тощо.

Гонорар (оплата) за виконання доручень КЛІЄНТА вказаних у п. 2.1 цього Додатку сплачується у фіксованій сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., незалежно від кількості та тривалості судових засідань та інших представницьких дій.

На підставі вищевикладеного, в межах Договору, Адвокатським об`єднанням "Корпус Юріс" було надано Позивачу правничу (правову) допомогу загальною вартістю 18000,00 грн, а саме:

- підготовлено позовну заяву для звернення до суду відносно ТОВ "Дергачівська фабрика гофрокартону", вартість формування правової позиції та підготовка позовної заяви щодо стягнення суми основного боргу становить 4500,00грн;

- проведено розгорнутий аналіз періодів нарахувань на суму основного боргу, підготовлено розрахунок інфляційних витрат, розрахунок пені, розрахунок 3% річних, сформовано необхідні додатки для розгляду та вирішення справи по суті, вартість 4500,00 грн;

- представлено інтереси клієнта під час розгляду справи судом першої інстанції через електронний суд у режимі відеоконференції за позовом клієнта до ТОВ Дергачівська фабрика гофрокартону про стягнення заборгованості, в розмірі 9000,00 грн.

Загальна сума витрат склала 18000,00 грн

На підтвердження зазначеного позивачем надано Акти приймання-передачі по договору надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2024 та від 10.10.2024 року.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.

Вибір форми та суб`єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.

Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:

1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 по справі 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

В обґрунтування заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн позивачем надано до суду Акти приймання-передачі по договору надання правничої (правової) допомоги від 01.07.2024 та від 10.10.2024 року, загальний обсяг яких складає 18000,00 грн

Дослідивши надані позивачем акти, судом встановлено, що в акті приймання-передачі від 01.07.2024 року визначено, що адвокатським об`єднанням підготовлено позовну заяву для звернення до суду відносно ТОВ "Дергачівська фабрика гофрокартону", вартість формування правової позиції та підготовка позовної заяви щодо стягнення суми основного боргу становить 4500,00 грн, та проведено розгорнутий аналіз періодів нарахувань на суму основного боргу, підготовлено розрахунок інфляційних витрат, розрахунок пені, розрахунок 3% річних, сформовано необхідні додатки для розгляду та вирішення справи по суті, вартість 4500,00 грн.

Однак, в судовому засіданні представником позивача було зазначено що розрахунок інфляційних витрат, розрахунок пені, розрахунок 3% річних були виконані бухгалтерією.

Крім того, суд звертає увагу, що умовами додаткової угоди №2 від 20.06.2024 року сторони погодили, що у відповідності до п. 4 договору про надання правової допомоги визначили наступний обсяг правничої допомоги:

1.1 підготувати позовну заяву для звернення до суду відносно ТОВ Дергачівська фабрика гофрокартону та готувати усі необхідні документи у зв`язку із поданням та розглядом вказаної заяви до завершення розгляду судом першої інстанції.

1.2. представляти інтереси Клієнта під час розгляду справи до завершення розгляду судом першої інстанції через електронний суд у режимі відеоконференції.

Пунктом 2 Додаткової угоди №2 гонорар (оплата) за виконання доручень КЛІЄНТА вказаних у п. 1.1 цього Додатку сплачується у фіксованій сумі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких 4500 (чотири тисяч, п`ятсот грн. 00 коп сплачується за підготовку проєкту позовної заяви і 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00коп. сплачується за підготовку усіх інших документів пов`язаних із розглядом справи (відповідь на відзив, письмові та додаткові письмові пояснення, уточнення позовної заяви, процесуальні клопотання, адвокатські запити тощо.

Отже, враховуючи п.2 Додаткової угоди №2, сторони не виокремлювали складання позовної заяви від підготовки розрахунку інфляційних, 3% річних та пені.

Також, виходячи з умов договору, сторони погодили, що за виконання доручень КЛІЄНТА, вказаних у п. 1.1 цього Додатку, сплачується гонорар у фіксованій сумі 9 000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп., з яких 4500 (чотири тисяч, п`ятсот грн.00 коп сплачується за підготовку проєкту позовної заяви і 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00коп. сплачується за підготовку усіх інших документів пов`язаних із розглядом справи (відповідь на відзив, письмові та додаткові письмові пояснення, уточнення позовної заяви, процесуальні клопотання, адвокатські запити тощо.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, позивач не надавав до суду відповідь на відзив, письмові та додаткові письмові пояснення, уточнення позовної заяви, процесуальні клопотання, адвокатські запити тощо.

Позивачем подано лише позовну заяву.

За таких обставин, покладення на відповідача за наслідками розгляду справи всієї заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн, не може вважатися обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та наданих адвокатом послуг, оскільки надання послуг на дану суму є непідтвердженим відповідними доказами та недоведеним по відношенню до реально наданих адвокатом послуг під час розгляду даної справи.

З огляду на вказані обставини, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, суд не присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача заявлену суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

В той же час, частина заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13500,00 грн підтверджена матеріалами справи, отже, є реально понесеною, обґрунтованою та доведеною.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткової відмови в позові, судові витрати в розмірі 13500,00грн розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8205,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково заяву позивача про стягнення судових витрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівська фабрика гофрокартона" (адреса: 62300, Харківська обл., Чугуївський р-н, смт Старий Салтів, вул.Семенова, 27; код ЄДРПОУ 35698868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карней" (адреса: 02225, м.Київ, вул.Оноре Де Бальзака, 16; код ЄДРПОУ 38522784) витрати на правничу допомогу в розмірі 8205,62 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 04.11.2024

Суддя К.В. Аріт