Рішення

від 30.10.2024 по справі 926/1438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Справа № 926/1438/24За позовом Чернівецької обласної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласне комунальне підприємство Центр комунального майна

про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна в сумі 14 170,38 грн, стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна в сумі 611 107,01 грн та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Гончар А.Ю.

Представники сторін:

від позивача Базюк Ю.Р.

від відповідача адвокат Кусмарцев М.О.

від третьої особи Ванзуряк О.К.

СУТЬ СПОРУ: Чернівецька обласна рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 на користь Чернівецької обласної ради 14 170,38 грн. заборгованості з орендної плати за Договором оренди нерухомого майна № 6/18 від 31.07.2018.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 на користь Чернівецької обласної ради неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 611 107, 01 грн.

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Космос 2017 звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення - приміщення першого поверху будівлі літ. А площею 174,0 кв.м. за адресою: вулиця Федьковича, 52 в місті Чернівці. Стягувач - Чернівецька обласна рада.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 31 липня 2018 року між Чернівецькою обласною радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Космос 2017 (далі - Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 6/18, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - приміщення першого поверху будівлі літ. А площею 174,0 кв.м. за адресою: вулиця Федьковича, 52 в місті Чернівці.

Об`єкт оренди знаходиться на балансі Обласного комунального підприємства Центр комунального майна, що підтверджується зведеним актом приймання-передачі основних засобів від 31 липня 2013 року.

Далі позивач стверджує, що всупереч умовам укладеного Договору, Орендар не виконував взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати, заборговавши позивачу 14 170,38 грн. орендної плати за період з 01 серпня 2018 року по 01 липня 2021 року.

Разом з тим, позивач вказує на те, що 01 липня 2021 року укладений між сторонами Договір припинив свою дію, проте об`єкт оренди в установлений Договором спосіб Орендарем не повернутий, що стало підставою для нарахування додатково неустойки за використання Майна в розмірі подвійної орендної плати на суму 611 107,01 грн.

При цьому, враховуючи закінчення терміну дії Договору, позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Космос 2017 звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення - приміщення першого поверху будівлі літ. А площею 174,0 кв.м. за адресою: вулиця Федьковича, 52 в місті Чернівці.

27 травня 2024 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№1438.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2024 року позовну заяву передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26 червня 2024 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласне комунальне підприємство Центр комунального майна.

19 червня 2024 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно змісту яких, визначено порядок слати орендних платежів Орендарем, а саме: 50% місячної орендної плати без ПДВ на рахунок Чернівецької обласної ради та 50% місячної орендної плати без ПДВ на рахунок ОКП Центр комунального майна.

При цьому, у орендаря існує заборгованість перед балансоутримувачем ОКП Центр комунального майна, питання стягнення якої розглядається окремим судовим провадженням.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 22 липня 2024 року; додатково повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 22 липня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1438/24; призначено справу до розгляду по суті на 13 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 13 серпня 2024 року відкладено розгляд справи по суті на 26 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 серпня 2024 року задоволено клопотання адвоката відповідача про повернення до розгляду справи в підготовчому провадженні; вирішено повернутися до розгляду справи № 926/1438/14 у підготовчому провадженні; підготовче засідання призначено на 17 вересня 2024 року.

13 вересня 2024 року через систему Електронний суд до суду надійшла письмова заява (пояснення) Чернівецької обласної ради, згідно змісту якої, позивач вказує, що вважає, укладений між сторонами Договір припиненим.

17 вересня 2024 року через систему Електронний суд до суду від адвоката відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву.

Згідно змісту вказаного відзиву, відповідач визнає позовні вимоги частково в частині стягнення 14 170,38 грн. орендної плати за період з 01 серпня 2018 року по 01 липня 2021 року.

Разом з тим, адвокат відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна в сумі 611 107,01 грн та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення.

Так, представник відповідача вказує, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, ТОВ Космос 2017 звернулось 28 квітня 2021 року до Орендаря із заявою про намір продовжити строк дії Договору. Відповіді на вказану заяву Орендарем не надано. При цьому, рішення про продовження договору оренди і рішення про відмову у продовженні договору оренди в граничний строк прийняті орендодавцем не були.

Далі адвокат відповідача вказує на те, що договір оренди № 6/18 нерухомого майна, укладений 31 липня 2018 року між Чернівецькою обласною радою та ТОВ Космос 2017 є діючим та не припиним, а тому заперечує проти задоволення позову в частині стягнення неустойки за використання майна в розмірі подвійної орендної плати та в частині зобов`язання звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення.

Крім того, адвокат відповідача вказує на те, що ТОВ Космос 2017 здійснило невід`ємні поліпшення орендованого майна, які можуть бути зараховані в рахунок орендної плати.

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 02 жовтня 2024 року.

30 вересня 2024 року через систему Електронний суд до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, згідно змісту яких, представник Обласного комунального підприємства Центр комунального майна вказує, що відповідачем до заяви про продовження строку Договору оренди не надано всіх документів, чим порушено встановлений Законом України Про оренду державного і комунального майна порядок.

Крім того, представник третьої особи вказує на те, що на час звернення із заявою про продовження строку дії Договору оренди, відповідачем допущено порушення строку оплати орендної плати та наявна заборгованість в сумі 14 170,38 грн.

Щодо невід`ємних поліпшень, представник третьої особи вказує на те, що відповідачем порушено порядок здійснення невід`ємних поліпшень, передбачений Законом України Про оренду державного та комунального майна.

30 вересня 2024 року через систему Електронний суд від позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив.

Згідно її змісту, представник позивача стверджує, що відповідач звертаючись із заявою про поновлення строку дії Договору, порушив встановлений Законом України Про оренду державного та комунального майна тримісячний строк. Разом з тим, позивач посилається на те, що відповідач не надав жодних документів, які зобов`язаний надати у відповідності до норм статті 18 вказаного вище Закону. Відтак, позивач вважає, що Договір оренди, укладений між сторонами є припиненим.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15 жовтня 2024 року.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1438/24; призначено справу до розгляду по суті на 30 жовтня 2024 року.

В судовому засіданні 30 жовтня 2024 року представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Адвокат відповідача в судовому засіданні 30 жовтня 2024 року проти задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій, звільнення та повернення орендованого майна заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято 30 жовтня 2024 року у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно приписів статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору, 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Так, 31 липня 2018 року між Чернівецькою обласною радою (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Космос 2017 укладено Договір оренди № 6/18 нерухомого майна.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (в редакції, станом на день укладення Договору) унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно положень розділу 1 вказаного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (приміщення першого поверху будівлі літ. А) (надалі - Майно), площею 174 кв.м., розміщене за адресою: вул. Федьковича, 52 в м. Чернівцях, що є на балансі ОКП Центр комунального майна, вартістю згідно звіту про оцінку 916491 грн. Договір укладено на строк 2 роки 11 місяців з 01.08.2018 до 01.07.2021. Майно передається в оренду для розміщення фірмового магазину вітчизняних промислових підприємств, окрім продажу товарів підакцизної групи.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на будівлі в місті Чернівці, від 15 лютого 2001 року, будівлі по вул. Федьковича, 52 належать територіальній громаді сіл, селищ, міст Чернівецької області в особі Обласної ради на праві комунальної власності.

Отже, майно, яке передавалось в оренду, згідно Договору оренди № 6/18 нерухомого майна належить перебуває у комунальній власності.

Так, станом на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, яким врегульовано організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності був Закон України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року № 2269-XII.

Відповідно до положень статті 2 вказаного Закону (в редакції станом на день виникнення правовідносин), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами 2.1., 2.2. укладеного Договору, Сторони погодили, що Орендодавець та Орендар вступають у орендні відносини з моменту підписання Договору. Передача Майна в оренду здійснюється в терміни, встановлені за згодою сторін, та оформляється актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписується уповноваженими представниками сторін (від імені Орендодавця уповноваженим представником є балансоутримувач - обласне комунальне підприємство Центр комунального майна). Акт прийому-передачі є додатком до Договору оренди.

Як вбачається із підписного стонами Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01 серпня 2018 року, Чернівецька обласна рада в особі уповноваженого представника (балансоутримувача - обласного комунального підприємства Центр комунального майна) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Космос 2017 прийняло нерухоме майно за адресою: вул. Ю. Федьковича, 52 в м. Чернівцях, а саме: приміщення першого поверху будівлі літ. А, площею 174 кв.м.

Щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 14 170,38 грн. за період з 01 серпня 2018 року по 01 липня 2021 року, суд вказує наступне.

Відповідно до частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування

майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено

договором.

Частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна

плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктами 3.1., 3.4. укладеного Сторонами Договору унормовано, що орендар за користування Майном вносить орендну плату на рахунок Орендодавця та балансоутримувача Майна незалежно від наслідків його господарської діяльності з дня підписання Договору оренди. Орендар щомісячно самостійно нараховує та сплачує орендну плату в розмірі нарахувань за поточний місяць до 30-го числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, опублікований в місяці нарахування. При цьому в платіжному документі вказується сума орендної плати та сума ПДВ.

У відповідності з пунктом 3.2. Договору, орендна плата визначена на підставі Положення про порядок розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради від 31.05.2012 № 54-10/12 (із змінами та доповненнями), розрахована згідно з додатком № 1 до Договору за повний місяць оренди з урахуванням ПДВ складає 13 747, 39 грн.

Розрахунком місячної орендної плати (додаток № 1 до Договору) встановлено, що 50% місячної орендної плати без ПДВ у сумі 5 728,08 грн. Орендар щомісячно перераховує до 30 числа на рахунок Орендодавця. Інші 50% місячної орендної плати без ПДВ 5728, 08 грн. та суму ПДВ 2291,23 грн. що разом складає 8019, 31 грн. Орендар щомісячно перераховує на рахунок ОКП Центр комунального майна (балансоутримувача).

В той же час, обов`язок орендаря своєчасно і у повному обсязі щомісячно сплачувати орендну плату передбачений пунктом 4.2. Договору.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за Договором та відповідно до Розрахунку заборгованості за оренду нерухомого майна від 21 травня 2024 року Орендарем допущено заборгованість на загальну суму 14 170, 38 грн. за період з 01 серпня 2018 року по 01 липня 2021 року. Згідно змісту відзиву на позовну заяву від 17 вересня 2024 року, відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 14 170,38 грн. орендної плати за період з 01 серпня 2018 року по 01 липня 2021 року.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості по орендній платі в сумі 14 170,38 грн, виходячи з норм чинного законодавства, погоджується з останнім та вважає його арифметично правильним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 14 170,38 грн задовольнити.

Щодо стягнення неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 611 107,01 грн, суд звертає увагу сторін на наступне.

Звертаючись із позовом до суду із вказаною позовною вимогою, позивач обґрунтовує позовні вимоги щодо стягнення неустойки у розмірі 611 107,01 грн закінченням строку дії Договору та неповернення об`єкту орендованого майна.

Так, позивач вказує, що договір припинив свою дію 01 липня 2021 року; орендар майно орендодавцю по акту прийому-передачі не передав, у зв`язку з чим, позивачем нараховано неустойку (в розмірі подвійної орендної плати) в сумі 611 107,01 грн за період з липня 2021 року по квітень 2024 року.

Відповідно до пункту 2.4. Договору, у разі припинення Договору оренди чи дострокового його розірвання Орендар зобов`язаний у 10-ти денний термін повернути Орендодавцеві об`єкт оренди, про що складають акт прийому-передачі. Вказаний обов`язок закріплено також в пункту 4.9. Договору, згідно якого у разі припинення або розірвання Договору протягом десяти робочих днів Орендар зобов`язаний повернути Майно Орендодавцю.

Пунктом 3.9 Договору унормовано, що в разі припинення або розірвання договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня передачі Орендодавцеві Майна за актом прийому-передачі.

Відповідно до положень пунктів 8.1.,8.2. Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. У разі несвоєчасного звільнення Орендарем майна, при припиненні або розірванні Договору, Орендар сплачує Орендодавцю додатково неустойку за використання Майна в розмірі подвійної орендної плати до дня передачі його Орендодавцеві за актом прийому-передачі.

Як вбачається із пояснень сторін, на час розгляду справи, Орендар продовжує використовувати орендоване майно.

В той же час, відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог в цій частині вказує на те що, Договір оренди № 6/18 нерухомого майна є продовженим за заявою Орендаря, а відтак у останнього відсутній обов`язок повернути орендоване майно та сплатити неустойку за спірний період.

Досліджуючи питання припинення/продовження Договору оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року, суд вказує наступне.

Розділом IX Договору оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року регламентується чинність, зміни та розірвання Договору.

Згідно пункту 9.4. Договору, Договір припиняється (окрім іншого) у разі закінчення строку на який його було укладено.

Пунктом 9.7. Договору унормовано, що правові наслідки припинення або розірвання договору оренди регламентуються Законом України Про оренду державного та комунального майна.

Відповідно до пункту 9.8. укладеного між Сторонами Договору, в місячний термін до закінчення строку дії Договору Орендар зобов`язаний звернутись до Орендаря щодо продовження Договору оренди, або подати заяву про розірвання Договору. У випадку, якщо орендар не вчинює вищезазначені дії протягом встановленого строку, Договір оренди вважається розірваним в термін, визначений умовами Договору.

Так, на виконання вимог пункту 9.8. Договору, 28 квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Космос 2017 звернулось до Чернівецької обласної ради із заявою про продовження терміну дії Договору оренди нерухомого майна № 6/18 (приміщення першого поверху будівлі літ. А, площею 174 кв.м.), що знаходиться за адресою: 58022, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Федьковича Юрія, буд. 52 від 31 липня 2018 року, укладеного між ТОВ Космос 2017 та Чернівецькою обласною радою, на той самий строк, а саме 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців.

Вказана заява одержана Чернівецькою обласною радою 28 квітня 2021 року, що підтверджується відтиском штампу на ній.

Відтак, судом встановлено, що позивач в межах установленого Договором строку звернувся до орендодавця із заявою ро продовження строку дії Договору оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року.

Пунктом 9.9. укладеного між Сторонами Договору встановлено, що у разі прийняття Орендодавцем рішення про не продовження Договору, він письмово повідомляє про це Орендаря не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору.

Матеріали справи не містять доказів прийняття Орендодавцем рішення про не продовження Договору та відповідно доказів його надсилання Орендарю.

Так, 01 лютого 2020 року набрав чинність нова редакція Закону України Про оренду державного і комунального майна, стаття 18 якого регламентує порядок продовження договору оренди.

Згідно положень частини 3 вказаної статті, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Відповідно до змісту частини 2 Прикінцевих та перхідних положень указаного Закону, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Відтак, з викладеного вбачається, що станом на день закінчення дії Договору, Законом встановлено порядок звернення орендаря із заявою про продовження договору оренди, а саме право орендаря звернутись до орендодавця із відповідною заявою не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. В той же час, сторонами при укладенні Договору оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року погоджено обов`язок орендаря звернутись до орендодавця із відповідною заявою у місячний строк. З огляду на викладене, вбачається, що після укладення Договору оренди законодавством встановлені правила, що погіршують становище Орендаря.

З огляду на викладене, суд звертає увагу сторін, що відповідно до положень пункту 9.1. Договору, Сторони домовились, що умови Договору зберігають силу протягом всього терміну дії цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлені правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов`язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. (Аналогічна правова позиція міститься в Постанові ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).

Відтак, сторони погодили, що в разі погіршення становища Орендаря законодавством, до правовідносин продовжують застосовуватись умови, передбачені укладеним Договором, а тому суд дійшов висновку, що Орендар звернувся до орендодавця в належні строки.

Крім того, позивач зазначає, що згідно змісту листа третьої особи ОКП Центр комунального майна (вих.№ 39 від 28 квітня 2021 року), Орендарем допускається систематичне порушення умов Договору в частині своєчасної і повної сплати орендної плати та наявна заборгованості перед балансоутримувачем, станом на 30 квітня 2024 року 271 639,40 грн. Відтак, балансоутримувач запропонував орендодавцю розглянути доцільність продовження (укладення) відповідних договорів оренди з ТОВ Космос 2017 на новий термін, а також доцільність надання дозволу орендарю на проведення невід`ємних поліпшень орендованого майна за адресою м. Чернівці, вул. Федьковича, 52. Доказів надсилання вказаного листа, з метою повідомлення орендаря, матеріали справи не містять.

Так, з огляду на вказаний лист балансоутримувача, позивач вважає, що в нього відсутні підстави для розгляду заяви відповідача від 28 квітня 2021 року та прийняття за цією заявою рішення. Вказана позиція судом оцінюється критично з огляду на наступе.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини 4 статті 18 Закону України Про оренду державного так комунального майна, рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Пунктом 9.9. укладеного Сторонами договору унормовано, що у разі прийняття Орендодавцем рішення про не продовження Договору, він письмово повідомляє про це Орендаря не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору.

Відтак, і чинним законодавством України і Договором передбачений обов`язок Орендодавця повідомити про своє рішення, щодо продовження/не продовження строку дії договору оренди та підстави прийняття такого рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що орендар виконав свої зобов`язання, щодо вчасного повідомлення орендодавця про намір продовжити дію Договору оренди, в строки, погоджені сторонами; в той час, як позивач безпідставно ухилився від виконання обов`язку, щодо розгляду вказаної заяви та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, позивачем не доведено порушення відповідачем процедури та умов звернення із заявою про продовження строку дії Договору оренди, а відтак і наявність підстав для припинення договору оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року. З огляду на викладене, суд вважає, що орендар правомірно продовжив використовувати орендоване майно у зв`язку із продовженням строку дії договору оренди на 2 (два) роки і 11 (одинадцять) місяців, тобто до 01 червня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на правомірне використання відповідачем орендованого майна у спірний період, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна в сумі 611 107,01 грн.

Щодо звільнення та повернення об`єкту оренди, шляхом виселення з нежитлового приміщення, суд вказує наступне.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до пункту 2.4. Договору, у разі припинення Договору оренди чи дострокового його розірвання Орендар зобов`язаний у 10-ти денний термін повернути

Орендодавцеві об`єкт оренди, про що складають акт прийому-передачі.

Звертаючись із позовом до суду із вказаною позовною вимогою, позивач вказує, що Договір оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року припинив свою дію 01 липня 2021 року, проте об`єкт оренди в установлений Договором спосіб Орендарем не повернутий.

Факт неповернення орендованого майна Орендодавцю підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи.

При цьому, як вбачається із вищевикладеного, судом встановлено правомірне використання відповідачем орендованого майна до 01 червня 2024 року.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до положень пункту 5 постанови Кабінету міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Матеріали справи не місять підтверджень наявності повідомлення балансоутримувача орендодавця та орендаря про не продовження договору оренди, а відтак, з огляду на те, що станом на 01 червня 2024 року, воєнний стан в Україні не скасовано, суд вважає, що Договір оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року, укладений між Сторонами вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку у задоволенні позовних вимог про звільнення та повернення об`єкту оренди, шляхом виселення з нежитлового приміщення відмовити.

Крім цього, суд звертає увагу сторін на наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії).

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 (58008, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 1-А, офіс 306, код ЄДРПОУ 41648144) на користь Чернівецької обласної ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 25081241) 14 170,38 грн заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 6/18 нерухомого майна від 31 липня 2018 року.

3.Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 на користь Чернівецької обласної ради неустойки за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 611 107, 01 грн та в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 звільнити та повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Космос 2017 (58008, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 1-А, офіс 306, код ЄДРПОУ 41648144) на користь Чернівецької обласної ради (58002, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 25081241) 3 028,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк