Ухвала

від 30.10.2024 по справі 488/3371/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/3371/24

Провадження № 2-з/488/36/24

У Х В А Л А

Іменем України

30.10.2024 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого у справі судді Щеглової Я.В., секретар судового засідання Годунов Т.О., розглянувши заяву представник позивача ОСОБА_1 адвоката Островської Оксани Володимирівни про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , через представника адвоката Островську Оксану Володимирівну, за допомогою засобів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, звернулися до суду з вказаним вище позовом, у якому просили:

-встановити факт невиконання сімейного обов`язку ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_4 у період з 30.08.2022 до 03.06.2024;

-усунути відповідача від права на отримання і виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих при виконання і обов`язків під час проходження військової служби в східних регіонах України або участі в організації надання допомоги учасникам військових дій в східних регіонах України.

28.10.2024 від представника позивачки надійшла заява про забезпечення позову в якій вона просить заборонити Міністерству оборони України здійснювати платежі на ім`я відповідача, ОСОБА_3 , а саме грошове забезпечення та державну грошову допомогу, які пов`язані зі смертю (загибеллю) військовослужбовця, ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини, актовий запис № 1408, до постановлення рішення у цивільній справі № 488/3371/24.

Заяву про забезпечення позову представник позивачки мотивувала тим, що позивачка вважає, що отримавши державну грошову допомогу, пов`язану зі смертю військовослужбовця, та у разі задоволення позову, відповідачка державну допомогу не поверне, буде переховуватися від органів державної влади, може виїхати з межі країни, безпідставно вказаною допомогою розпорядитися н власний розсуд, позбавивши при цьому батьків загиблого прав на отримання допомоги в повному обсязі.

У порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, сторони не викликалися.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подану заяву та наявні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

З огляду на матеріали справи, предметом спору є вимога батьків загиблого встановити факт невиконання сімейного обов`язку ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_4 у період з 30.08.2022 до 03.06.2024 та усунути відповідачки від права на отримання і виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих при виконання і обов`язків під час проходження військової служби в східних регіонах України або участі в організації надання допомоги учасникам військових дій в східних регіонах України.

У разі задоволення такого позову коло осіб, які мають право на вказані вище виплати може зменшитися та відповідно зміняться розміри часток таких осіб, адже згідно з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

Заявлений позивачами вид забезпечення позову у виді заборони Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 передбачений нормами чинного законодавства (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільним в рамках цієї справи. Так, предметом позову є усунення відповідача від права н виплату вказаної вище допомоги, й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачами заходів забезпечення позову, може бути породжено новий спір щодо виплаченої ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , тобто призведе до ускладнення захисту прав позивачів у майбутньому.

Водночас слід зазначити, що обраний позивачами вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки виплата одноразової допомоги буде лише призупинена на короткий час до вирішення справи по суті.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та необхідним, тому заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.154ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Наразі відсутні підстави вважати, що застосування цього виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представників позивачів адвоката Островської Оксани Володимирівни про забезпеченняпозову задовольнити.

До вирішення по суті цивільної справи № 488/3371/24 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту невиконання сімейного обов`язку у шлюбі та усунення від права на отримання і виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих, забезпечити позов шляхом заборони Міністерству оборони України вчиняти дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшого солдата Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце загибелі с. Мала Токмачка, Запорізька область.

Відомості відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження»:

Стягувач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Боржник: Міністерство оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022, admou@post.mil.gov.ua).

Копію ухвали для виконання направити до Міністерства оборони України.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скаргаподається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Я.В. Щеглова