Рішення

від 28.10.2024 по справі 766/14407/20

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/14407/20

Пров. №2/766/5186/24

28 жовтня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватної фірми «Оптіма» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та зобов`язання повернути нерухоме майно, скасування запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма «Оптіма» 21.09.2020 року звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, просила розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за №1742, укладений між ПФ «Оптіма» та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути майно, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року; встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1159640665101 за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 19829824 від 05.04.2017 року, та є підставою для повернення приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округа Нікодон О.О. правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджують право власності Приватного підприємства «Оптіма» на зазначені будівлі та споруди до укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за №1742.

В обґрунтування позову вказано, що 05.04.2017 року між ПФ «Оптіма» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким позивач продав та передав, а відповідач купила та прийняла будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За п.4 Договору сторони оцінюють відчужувані будівлі та споруди, які є предметом даного договору в 617 000,00 грн., які Покупець зобов`язаний сплатити та перерахувати на поточний рахунок Продавця в строк не пізніше до 05 квітня 2019 року. Право власності Відповідача на вказані будівлі та споруди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2017, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №224303113 від 17.09.2020. Разом з тим, не зважаючи на повне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, відповідач станом на день звернення до суду з даним позовом не здійснив оплату будівель та споруд, визначену у п. 6 Договору.

За вказаних обставин, а також посилаючись на те, що порушення покупцем обов`язку щодо повної оплати фактично переданого нерухомого майна є істотним порушенням договору та відповідач прострочив оплату товару, проданого в кредит, позивач просив суд розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2017 року та повернути отримане за Договором майно.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області Прохоренко В.В. від 25.09.2020р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного з викликом сторін та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.09.2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 14.03.2024 року у зв`язку з тим, що суддя Прохоренко В.В. відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 20.07.2023 р. №732/0/15-23 звільнена з посади судді, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №766/14407/20.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2024 р., головуючим у справі визначена суддя Ус О.В.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.03.2024 року справу прийнято до провадження судді Ус О.В. в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.06.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини не явки суду не відомі, відзив до суду не подавала.

Відповідно дост. 280 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

05 квітня 2017 року між Приватною фірмою «Оптіма» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О., реєстровий №1742, за п.1 якого Продавець продав та передав Покупцю, а Покупець купила та прийняла від Продавця будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 арк. справи 8-11).

Нерухоме майно, що відчужується, в цілому складаються із:

виробнича будівля літ.О6, загальною площею 245,5 кв.м.; електрощитова літ О7, загальною площею 4,7 кв.м; виробнича будівля літ. П4, загальною площе125,3 кв.м.; будівля охорони літ. М1, загальною площею 10,2 кв.м.; виробнича будівля літ. Ф1, загальною площею 177,5 кв.м.; будівля складу літ. Х2, загальною площею 63,1 кв.м.; навіс літ. Х3, загальною площею 63,1 кв.м.; будівлі майстерні літ. Х4, загальною площею 34,7 кв.м.; будівля складу лакокрасочної будівлі літ О3, загальною площею 129,2 кв.м.; склад-ангар літ. М, загальною площею 353,1 кв.м.; виробнича будівля літ. О1, загальною площею 33,8 кв.м.; склад для зберігання лакокрасочної продукції літ. О2, загальною площею 108,3 кв.м.; склад для зберігання лакокрасочної продукції літ О5, загальною площею 173,6 кв.м.; побутова будівля літ. О, загальною площею 80,6 кв.м.; склад полієфірних лаків літ. Ч, загальною площею 120,0 кв.м.; склад полієфірних лаків літ. Ч1, загальною площею 33,6 кв.м.; склад полієфірних лаків літ. Ч2, загальною площею 13,8 кв.м.; виробнича будівля літ. Х, загальною площею 63,6 кв.м.; адміністративна будівля з мансардою літ. К, загальною площею 450,0 кв.м.; навіс літ. К1, загальною площею 61,5 кв.м.; навіс літ. К2, загальною площею 20,9 кв.м.; розчинно-бетонний вузол літ А, площею забудови 19,6 кв.м.; розчинно-бетонний вузол літ 1А1, площею забудови 5,5 кв.м.; розчинно-бетонний вузол літ 1А2, площею забудови 5,6 кв.м.; складські приміщення літ. 1Б, площею забудови 12,6 кв.м.; складські приміщення літ. 1Б1, площею забудови 12,6 кв.м.; склад інертних матеріалів літ. 1В, площею забудови 3,9 кв.м.; склад інертних матеріалів літ. 1Г, площею забудови 3,9 кв.м.; склад інертних матеріалів літ. 1Д, площею забудови 5,5 кв.м.; склад інертних матеріалів літ. 1Ж, площею забудови 5,5 кв.м.; склад інертних матеріалів літ. 1Д1; склад інертних матеріалів літ. 1Д2; склад інертних матеріалів літ. 1Ж1; навіс літ. Х5, площею забудови 110,8 кв.м.; навіс літ. Х6, площею забудови 104,5 кв.м.; навіс літ. М2, площею забудови 61,4 кв.м.; навіс літ. М3, площею забудови 21,4 кв.м.; навіс літ. З, площею забудови 138,1 кв.м.; операторна літ.Р, площею забудови 9,3 кв.м.; ворота №4; огорожа №7; пандус №8; пандус №9; бункер №10; пожежне водоймище №11; мостіння ІІ.

Відчужуване майно знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0,8932 га, кадастровий номер земельної ділянки 6510136600:05:001:0058, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; вид використання земельної ділянки: виробничо-складська база.

У пункті 6 Договору зазначено Сторони оцінюють відчужувані будівлі та споруди, які є предметом даного договору, в 617000, 00 грн (шістсот сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, які Покупець зобов`язаний сплатити та перерахувати на поточний рахунок Продавця в строк не пізніше до п`ятого квітня дві тисячі дев`ятнадцятого року.

Факт переходу права власності на будівлі та споруди, визначені Договором, від Позивача до Відповідача підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №224303113 від 17.09.2020 р. (том 1 арк. справи 12-16).

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для задоволення позову в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2017 року, вказував, що, не зважаючи на повне виконання ним своїх зобов`язань за договором, відповідач, отримавши у власність будівлі та споруди, не здійснила їх оплату, визначену у п. 6 Договору, та, як наслідок, порушила істотні умови договору.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При цьому, тлумачення ст.629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За положеннями ч. ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

За ч. 4 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

Загальне правило про наслідки прострочення виконання покупцем обов`язку оплатити товар встановлюється ч. 3 ст. 692 ЦК України.

Водночас, як вже було зазначено, відповідно до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару (ч. 4 ст. 694 ЦК України).

Умова про відстрочення або розстрочення платежу за договором купівлі-продажу може бути передбачена договором незалежно від складу суб`єктів такого договору та виду договору купівлі-продажу. Обмеження на встановлення умови про відстрочення або розстрочення платежу може встановлюватися тільки законом (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/23976/16).

Відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати товару, ніж це передбачено ч. 1 ст. 692 ЦК України. Розстрочення - це встановлення обов`язку покупця оплатити товар частинами в більш пізні строки, ніж це передбачено ч.1 ст.692 ЦК України.

Норми частин 2-6 ст. 694 ЦК України, зокрема і щодо прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, поширюються на продаж товарів у кредит як з відстроченням, так і розстроченням оплати (аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 16.0.10.2018 у справі №910/23976/16).

Загальне правило про наслідок прострочення виконання покупцем обов`язку оплатити товар установлюється ч. 3 ст. 692 ЦК України. При продажу товарів у кредит наслідки по відношенню до покупця полягають у тому, що продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару, що не виключає пред`явлення замість цієї вимоги вимог, передбачених ч. 3 ст. 692 ЦК України з урахуванням ч. 5 ст. 694 ЦК України.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №906/655/18.

У ст.653ЦК Українипередбачені правовінаслідки розірваннядоговору.У разірозірвання договорузобов`язаннясторін припиняються.Якщо договіррозривається усудовому порядку,зобов`язанняприпиняється змоменту набраннярішенням судупро розірваннядоговору законноїсили.Сторонине мають прававимагати поверненнятого,що буловиконане нимиза зобов`язаннямдо моментузміни аборозірвання договору,якщоінше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (ч.4 ст.694 ЦК), тому продавець нерухомого майна, яке було продане з відстроченням платежу та не було оплачене покупцем, має право вимагати її повернення

У такому випадку позивач має заявляти позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу та повернення нерухомого майна.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №925/1382/19.

З огляду на викладене, оскільки відповідач прострочила оплату нерухомого майна, переданого в кредит за Договором купівлі-продажу майна від 05.04.2017 р., що позбавило позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, тобто було допущено істотне порушення договору, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання договору та повернення неоплаченого майна.

Щодо встановлення порядку виконання рішення суду, відповідно до якого це рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1159640665101 за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 19829824 від 05.04.2017 року, та є підставою для повернення приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округа Нікодон О.О. правовстановлюючих документів на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджують право власності Приватного підприємства «Оптіма» на зазначені будівлі та споруди до укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за №1742, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV).

Відповідно до абзаців другого, третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Так, за ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах ВП ВС 05.06.18, справа № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18); 30.01.19, справа № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18); 11.09.19, справа № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19); 19.02.20, справа № 210/4458/15-ц (провадження № 14-354цс19); 04.04.20, справа № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19); 16.06.20, справа № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19); 15.09.20, справа № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19) та ін.

Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті і захищати порушене право чи інтерес.

Таким чином, підлягає скасуванню запис №19829824 від 05.04.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацією за відповідачем права приватної власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за особою права власності є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту набуття такою особою відповідного права власності. Натомість, як вказувалось вище, судом задоволено позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу від 05 квітня 2017 року, на підставі якого відповідач і набула таке право власності, що зумовлює втрату нею такого речового права та виникнення в неї обов`язку у відповідності до ст.ст.653, 695 ЦК України повернути позивачу набуте нерухоме майно, правова підстава набуття якого згодом відпала. За таких обставин подальше знаходження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №19829824 про право власності позивача на спірні нежитлові приміщення буде безпідставним через те, що буде підтверджувати фактично вже неіснуюче право відповідача, чим, свою чергу, порушуватиме права позивача як власника спірного майна.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, відповідач доводів позивача не спростував, доказів сплати вартості майна за договором не подав, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, а саме в частині розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за №1742, укладеного між Приватним підприємством «Оптіма» та ОСОБА_1 , повернення будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , отримані на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О. за №1742 та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №19829824 від 05.04.2017 про реєстрацією за відповідачем права приватної власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 вересн 2020 року вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 1159640665101, що належить ОСОБА_1 .

За змістом ч. ч. 7-8ст. 158 ЦПК Україниу разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Крім того, в силуст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2102 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Керуючись ст.526,655,691, 692, 694,610,611,625,626,628,651,653 ЦК України, ст.1-23,76-81,89,95,131,141,258-259,263-265,268,280,ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Приватної фірми "ОПТІМА" (ЄДРПОУ 31221145, місцезнаходження: м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, повернення майна та встановлення порядку виконання рішення суду задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, укладений між Приватною фірмою «ОПТІМА» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О., реєстровий №1742.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути майно, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Нікодоном О.О., реєстровий №1742.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису № 19829824 від 05.04.2017 про реєстрацією за ОСОБА_1 права приватної власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватної фірми «ОПТІМА» (місцезнаходження: м. Херсон, Миколаївське шосе, 23, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31221145) судовий збір в розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК Українидо Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус