Ухвала

від 31.10.2024 по справі 201/9614/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 201/9614/21

провадження № 61-14161ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників АТ КБ «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2023 року про залишення позову без розгляду скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 02 серпня 2023 року, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи.

24 жовтня 2024 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - Мужевська Є. Л. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпровськогоапеляційного суду від 25 вересня 2023 року, а ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська

від 02 серпня 2023 року залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник також вказує порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо належного повідомлення учасників справи через Електронний суд, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22, від 27 червня 2024 року у справ № 643/17028/20, від 31 липня 2024 року у справі № 759/17038/23, від 30 серпня 2024 року у справі № 296/235/23, від 29 травня 2024 року у справі № 346/941/23, від 26 червня 2024 року у справі № 748/4118/23.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову

у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, 05 червня 2023 року та 02 серпня 2023 року позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в справі доказами, а саме довідкою про доставку електронного листа на електронну адресу представника позивача та у додаток Viber, про причини неявки суду позивач не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність позивач суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду.

Встановивши, що доказів повернення рекомендованого повідомлення про отримання учасниками справи судових повістки матеріали справи не містять, а наявні в матеріалах справи SMS-повідомлення про отримання позивачем та його представниками повідомлень про судові засідання не можуть вважатись належним повідомлення, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові заяви від позивача та його представників щодо згоди про повідомлення розгляду справу у такий спосіб, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту

3 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні.

Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання представниками позивача повідомлень про виклик до суду саме у електронному кабінеті, а тому доставляння повідомлення на електронну пошту адвокатів позивача не може бути належним повідомленням.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у пунктах 66-70 у постанові від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зазначено, що надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим.

Надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони у справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення у порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

Фізична особа (за виключенням передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) при зверненні до суду має чітко розуміти, що особам, які не мають зареєстрованих «Електронних кабінетів» - отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому у такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд» рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила у позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення у розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).

В розумінні процесуального закону надіслання судового рішення на електронну пошту за адресою, зазначеною заявником в його процесуальних заявах, поданих до суду (позовна заява, апеляційна та / або касаційна скарга, заяви / клопотання), в яких наявне прохання про надіслання копій процесуальних документів на електронну пошту, яка не є офіційною, не може вважатися належним врученням та підтверджувати день вручення.

Якщо суд надіслав рішення на електронну адресу, яку зазначив учасник справи, це можна вважати додатковим засобом інформування учасника справи, який посилює реалізацію гарантії учасника бути обізнаним про свою справу. Однак це не звільняє суд від обов`язку надіслати учаснику справи повне рішення у спосіб, встановлений процесуальним законом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали районного суду про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про судове засідання в суді першої інстанції, призначене на 02 серпня 2023 року, а тому у зв`язку з неналежним повідомленням позивача про дату, час і місце судового засідання направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладених у постановах на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун