Ухвала

від 28.10.2024 по справі 947/11878/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1598/24

Справа № 947/11878/23 1-кс/947/13482/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.10.2024 якою в межах к/п №12022162480001451 від 27.11.2022 відносно:

ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Н. Котовськ, респ. Молдови, громадянки респ. Молдови, з вищою освітою, пенсіонерки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України застосований запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до 30.11.2024

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді було відмовлено у задоволенні клопотання ст. слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській обл. ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та був застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 1030 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 118 840 грн. із покладення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до 30.11.2024.

Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначив, що органом досудового розслідування доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що виправдовує застосування запобіжного заходу у виді застави.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись із оскаржуваною ухвалою, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою з таких підстав:

- слідчий суддя не перевірила належним чином обґрунтованість підозри та не врахувала, що характер правовідносин має цивільно-правові ознаки. Матеріали клопотання не містять мотивів, з яких потерпілий передавав ОСОБА_8 грошові кошти за придбання у оренду та у власність об`єктів, вартість яких очевидно перевищує передані суми. Зазначені обставини свідчать про посередницький характер дій підозрюваної та про те, що потерпілий свідомо користувався цими послугами, а не був введений в оману. Водночас, ОСОБА_8 не заперечує наявність розписок про передачу грошових коштів та не відмовляється їх повернути відповідно до своїх можливостей;

- визначений підозрюваній ОСОБА_8 розмір застави практично перевищує розмір матеріальної шкоди у кримінальному провадженні та вочевидь фіксує до початку розгляду провадження по суті необхідність повного задоволення майбутнього цивільного позову та фактично встановлює винуватість особи;

- заявлені стороною обвинувачення ризики не доведені;

За таких обставин, захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 05.09.2024 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, водночас прокурор заперечувала проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався у повному обсязі з огляду на наступне.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як вбачається зі змісту клопотання слідчого, у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мала на меті використовувати злочинну діяльність, як постійне основне джерело прибутку, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, восени 2021, але не пізніше 10.04.2021, виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ОСОБА_10 , під виглядом купівлі-продажу та/або оренди об`єктів нерухомого майна - земельних ділянок, розташованих у межах міста Одеси та приміщень, які на них розташовані, для ТОВ «Сайрус 78», код ЄДРПОУ 34873102, власником якого є ОСОБА_10 .

З метою забезпечення дотримання заходів конспірації та з метою не бути викритою, ОСОБА_8 за допомогою недійсного паспорту громадянки України представлялася ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Одеси.

В результаті невиконання ОСОБА_8 , яка не мала дійсного наміру та реальної можливості виконати взяті на себе зобов`язання, своїх зобов`язань, ОСОБА_10 не отримав в оренду та в подальшої у власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , та приміщення на ній розташовані, не отримав у власність земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_4 , та АДРЕСА_5 , внаслідок чого ОСОБА_10 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3 099 356, 50 грн., що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . протоколами допитів ОСОБА_8 в якості свідка, в ході яких остання представлялась ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надавала документи на прізвище « ОСОБА_11 »; відповідями державних органів на запити слідчого, а саме відповідями ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області про те, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Пенсійному фонді, проте данні паспорту на прізвище « ОСОБА_11 » не співпадають з паспортом ОСОБА_8 ; від ГУ ДМС в Одеській області про те, що відомості про громадянку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні, а паспорт серії та номеру КК № 804836, який остання пред`являла для встановлення особи, вважається втраченим; від відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про те, що актового запису про народження, шлюбу, тощо на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено; від Київського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області про те, що паспорт громадянина України серії та номеру КК № 804836 оформлено на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відповідями державних органів на запити слідчого, а саме відповідями Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про те що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зверталася до зазначених державних органів з метою оформлення права власності/користування на земельні ділянки, та об`єкти нерухомого майна, які на них перебувають; відповіддю ПАТ «Одескабель», про те що до них не зверталась ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо оформлення права власності/користування на земельні ділянки, та об`єкти нерухомого майна, які на них перебувають; протоколом огляду речей і документів, в ході якого оглянуто розписки, а також аудіозаписи дзвінків потерпілого та ОСОБА_8 , під час, яких обговорювалися умови придбання земельних ділянок та їх вартість; протоколами оглядів місцевості, в ході яких потерпілий ОСОБА_10 вказав на які саме земельні ділянки йому обіцяла оформити право власності/оренди ОСОБА_8 ; висновком експерта №23-2967 судової криміналістичної експертизи відео-звукозапису - відповідно до якої, на записах мобільних дзвінків потерпілого, які видав останній жіночий голос належить гр. ОСОБА_11 , тобто ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; висновком експерта судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/116-23/5693-ПЧ від 30.06.2023, відповідно до якої розписки, які надані на дослідження написані ОСОБА_11 ; протоколом впізнання за фотознімками, в ході яких потерпілий ОСОБА_10 впізнав особу, як ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є фактично ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді відносно того, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваної ОСОБА_8 із вчиненням злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження.

У цьому контексті апеляційний суд додатково враховує, що у судовому засіданні у суді 1-ої інстанції при розгляді клопотання слідчого, підозрювана фактично визнала свою вину у пред`явленій їй підозрі.

Що стосується наявності ризиків, апеляційний суд зауважує наступне.

Як вбачається із мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя констатував наявність у вказаному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Висновки про наявність ризиків та неможливість запобігання їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

На підставі аналізу матеріалів судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про те, що у вказаному кримінальному провадженні дійсно має місце ризик переховування підозрюваної ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та/або суду, який обумовлений тяжкістю покарання, яке їй загрожує у разі визнання її винуватою, той факт, що вона є громадянкою респ. Молдова та на теперішній час покинула територію України.

ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Окрім того, апеляційний суд вважає реальними ризики, передбачені п.2,3) ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування знаходиться на початкових етапах, місце знаходження грошових коштів наразі не встановлене, окрім того, підозрювана обізнана із анкетними даними потерпілого ОСОБА_10 та свідків.

Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді з приводу існування ризику,

передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обумовлений тим, що вона вже притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень, що характеризує особу підозрюваної ОСОБА_8 як схильну до вчинення кримінальних правопорушень.

Що стосується аргументів захисника з приводу застави, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, оскаржуваною ухвалою відносно ОСОБА_8 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину був застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 1030 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Натомість, положеннями зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України можливість визначення застави у розмірі, що перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно передбачена лише для осіб, підозрюваних, обвинувачуваних у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, за умови наявності виключних випадків, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Апеляційний вважає такими, що заслуговують на увагу доводи захисника з приводу того, що визначений розмір застави практично перевищує розмір матеріальної шкоди та враховує позицію ЄМПЛ, яка викладена у рішенні «Істоміна проти України» було встановлено порушення п. 3 ст. 5 Конвенції у зв`язку із не наведенням національними судами відповідного та достатнього обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави. Окрім того, у зазначеному рішенні зазначено про те, що », сума шкоди у справі може бути одним із факторів, що виправдовує вищу суму застави, але лише у поєднанні з іншими критеріями - серйозністю вчиненого злочину, ризику втечі та ін.

Вирішуючи питання про розмір застави, апеляційний суд виходить з того, що приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Водночас, апеляційний суд додатково зауважує на тому, що запобіжні заходи є попереджувальними, і їх метою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків в разі, якщо є побоювання здійснення підозрюваним будь-яких дій, що заважають встановленню істини у кримінальному провадженні.

В той же час, апеляційним судом встановлено, що наразі досудове розслідування у зазначеному провадженні зупинене, оскільки як встановлено органом підозрювана ОСОБА_8 не виконала покладені на неї обов`язки, не внесла визначену слідчим суддею суму застави та 13.10.2024 виїхала до респ. Молдови через пункт пропуску «Маяки-Удобне». Окрім того, ОСОБА_8 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, яка була вручена її дочці. Водночас, постановою слідчого від 25.10.2024 підозрювана ОСОБА_8 оголошена у розшук.

Відтак, з огляду на продемонстровану підозрюваною ОСОБА_8 процесуальну поведінку та обставини справи у їх сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 176, 177, 182, 183, 370, 403, 405, 407, 419, 422, 492, 532, 615 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04.10.2024, якою в межах к/п №12022162480001451 від 27.11.2022 відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України застосований запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до 30.11.2024 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4