Ухвала

від 24.10.2024 по справі 519/832/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 жовтня 2024 року

місто Київ

справа № 519/832/19

провадження № 61-4688ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси, про відновлення становища, яке існувало до його порушення, та

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відновити становище, яке існувало до його порушення, та з урахуванням уточнень просив: визнати недійсним протокол загальних зборів членів Громадської організації «Товариство «Восток» (далі - ГО «Товариство «Восток») від 21 квітня 2018 року № 1; скасувати внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; від 11 травня 2018 року

№ 15581070008000466.

Вказував, що ОСОБА_2 було подано державному реєстратору Головного територіального управління юстиції Павлову О. В. заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, в результаті чого 11 травня 2018 року державним реєстратором внесено зміни до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження та зміна керівника.

Вважав, що при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор Павлов О. В. не звернув уваги на те, що протокол зальних зборів членів ГО «Товариство «Восток» від 21 квітня 2018 року та реєстр учасників, надані державному реєстратору, не відповідають дійсності, оскільки Правління ГО «Товариства «Восток» загальні збори 21 квітня 2018 року не ініціювали та не проводили; документ, що підтверджує правомочність прийнятих рішень від 21 квітня

2018 року, суперечить статуту ГО «Товариство «Восток»; реєстр учасників загальних зборів, поданих ОСОБА_4 , не є реєстром учасників

ГО «Товариства «Восток»; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 не є членами ГО «Товариства «Восток».

Протокол від 21 квітня 2018 року № 1 загальних зборів членів ГО «Товариство «Восток» як документ, що підтверджує правомочність прийнятих рішень

від 21 квітня 2018 року, реєстр осіб, присутніх на загальних зборах та протокол

від 11 квітня 2018 року № 1 засідання правління ГО «Товариства «Восток» є недійсними.

09 листопада 2022 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області позовні вимоги залишено без задоволення.

15 лютого 2024 року постановою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року змінено та доповнено в частині мотивування. В іншій частині рішення залишено без змін.

01 квітня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

11 квітня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору за подачу касаційної скарги; для подання уточненої касаційної скарги з зазначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, з наведенням належного обґрунтування цієї (цих) підстави (підстав); для подачі до Верховного Суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; для надання копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Заявнику детально роз`яснено, в чому полягають недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення, а також наслідки невиконання ухвали суду.

На виконання вимог ухвали ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив виправлену редакцію касаційної скарги та докази надсилання її іншим учасникам справи, та просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки витати на оплату житлово-комунальних послуг сплачує дружина, жодної матеріальної допомоги він не отримує, доходу, транспортних засобів, нерухомого майна (окрім будинку в якому проживає) він не має.

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд виснував, що аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані ОСОБА_1 обставини та додана до касаційної скарги відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01 квітня 2024 року не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки сам заявник вказав, що останнім часом він поніс значні витрати на оплату житлово-комунальних послуг, однак не зазначив джерело надходжень коштів для цього та їх розмір (отримання пенсії, допомоги, інше).

Суд вказав, що не можуть слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору і надані заявником копії квитанції про оплату послуг з постачання газу та електроенергії, оскільки не підтверджують його незадовільний фінансовий стан, а свідчать про виконання ним як споживачем обов`язку зі сплати житлово-комунальних послуг.

У зв`язку з наведеним заявнику потрібно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 1229,44 грн, або надати докази про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з заяви, поданої на усунення недоліків касаційної скарги, вимог ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2024 року заявником не виконано, оскільки судовий збір не сплачено, доказів наявності в ОСОБА_1 реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів не надано.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи зазначене, принцип рівності та юридичної визначеності, та те, що заявник не сплатив судовий збір за подачу касаційної скарги і не надав доказів або документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону,скарга підлягає поверненню.

Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 09 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеси, про відновлення становища, яке існувало до його порушення вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська