Постанова

від 30.10.2024 по справі 366/2581/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 366/2581/23 головуючий у суді І інстанції Ткаченко Ю.В.

провадження № 22-ц/824/12051/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Данилейко Є.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Іванківського районного суду Київської області від 10 квітня 2024 року у справі за позовом керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, ОСОБА_1 , третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та просив:

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 20.06.2017 № 10-12086/15-17-сг;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36039300 від 07.07.2017 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056;

- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 площею 2,0 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 20 червня 2017 року №10-12086/15-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 3222084200:04:005:0056, площею 2,0 га, на території Розважівської сільської ради Іванківського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаного наказу 04 липня 2017 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Нельзіним М.С. здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку.

Однак, за матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована у 53 кварталі Розважівського лісництва. Право постійного користування ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство») землями лісогосподарського призначення 53 кварталу Розважівського лісництва, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

За інформацією ДП «Іванківське лісове господарство» спірна земельна ділянка частково накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні вказаного лісогосподарського підприємства в кварталі 53 Розважівського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. ДП «Іванківське лісове господарство» не надавало погодження чи згоди на вилучення або припинення права постійного користування.

Відповідно до інформації Філії «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 15 березня 2023 року № 168 за матеріалами лісовпорядкування 2014 року, спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в 38 та 40 виділах 53 кварталу, та мають наступні таксаційні характеристики: склад - 9 сосна звичайна, 1 береза повисла віком 45 років, середня висота - 22 м., середній діаметр - 24 см., запас на 1 га - 350 м. куб., 10 сосна звичайна віком 28 років, середня висота - 9 м., середній діаметр - 10 см., запас на 1 га - 120 м. куб. Разом з цим, Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про вилучення та/або погодження зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих в межах 53 кварталу Розважівського лісництва. Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства не надавало погоджень на передачу, припинення, вилучення чи зміну цільового призначення спірних земельних ділянок. Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 14 грудня 2022 року створено філії спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», зокрема, створено філію «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Таким чином, спірні земельні ділянки передано у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство») без виключення їх з Державного лісового фонду України. Отже, Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області здійснено незаконне відведення земельних ділянок у приватну власність відповідача без згоди землекористувача, без вилучення з постійного користування ділянки, без зміни її цільового призначення, у тому числі за погодженням з постійним лісокористувачем, та, відповідно, без розроблення і затвердження в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення ділянки (в порядку зміни цільового призначення). Внаслідок прийняття вказаного наказу та реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 2 га дійсний її власник та землекористувач позбавленні можливості розпоряджатися і користуватися нею. Отже, право постійного користування на спірні земельні ділянки не припинялось в установленому законом порядку, підприємство згоди на її вилучення, передачу у власність чи в оренду не надавало та не повідомлялось про прийняття будь-яких рішень стосовно земельної ділянки чи зміну її цільового призначення. Виданням наказу про надання спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства порушено порядок зміни її цільового призначення, оскільки така зміна проведена всупереч вимог ЗК України. Наказ ГУ Держгеокадастру у Київській області виданий всупереч вимогам ч. 7 ст. 20, ст. 116, ст. 122, ст. 141, ч. 2, 3 ст. 142, ч. 2 ст. 149 ЗК України. На даний час право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 зареєстровано за ОСОБА_1 , як наслідок держава позбавлена можливості користуватись і розпоряджатись спірною земельною ділянкою лісового фонду.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 10 квітня 2024 року у задоволенні позову керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовлено.

В апеляційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заступник керівника Київської обласної прокуратурипосилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, в якій вказано, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону. Відповідач в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих, характерних для лісу природних ознак спірної земельної ділянки знав, або проявивши розумну обачність, міг і зобов`язаний був знати про те, що набуває права на залісені землі, і ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону. Прокурором обґрунтовано пред`явлено позовну вимогу про повернення спірної земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка є об`єктом цивільних прав, з чим пов`язується можливість її перебування в цивільному обороті та судового захисту права власності на неї. Неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 363/669/17).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що за матеріалами лісовпорядкування 2003 та 2014 років земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована у 53 кварталі Розважівського лісництва.

Право постійного користування ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство») землями лісогосподарського призначення 53 кварталу Розважівського лісництва, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, погодженими Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та затвердженими Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

За інформацією ДП «Іванківське лісове господарство» земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 частково накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні вказаного лісогосподарського підприємства в кварталі 53 Розважівського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. ДП «Іванківське лісове господарство» погодження чи згоди на вилучення або припинення права постійного користування підприємство не надавало.

Відповідно до інформації Філії «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 15 березня 2023 року № 168 за матеріалами лісовпорядкування 2014 року, спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення, які розташовані в 38 та 40 виділах 53 кварталу, та мають наступні таксаційні характеристики: склад - 9 сосна звичайна, 1 береза повисла віком 45 років, середня висота - 22 м., середній діаметр - 24 см., запас на 1 га - 350 м. куб., 10 сосна звичайна віком 28 років, середня висота - 9 м., середній діаметр - 10 см., запас на 1 га - 120 м. куб.

Кабінетом Міністрів України рішень про вилучення та/або погодження зміни цільового призначення земельних ділянок, розташованих в межах 53 кварталу Розважівського лісництва не приймалось.

Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства не надавало погоджень на передачу, припинення, вилучення чи зміну цільового призначення спірних земельних ділянок.

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 14 грудня 2022 року № 18 створено філії спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», зокрема, створено філію «Іванківське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Таким чином, спірні земельні ділянки передано у приватну власність за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство») без виключення їх з Державного лісового фонду України.

Відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років, які погоджені Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та затверджені Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства землі лісогосподарського призначення 53 кварталу Розважівського лісництва перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство»).

На момент винесення оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 20 червня 2017 року № 10-12086/15-17-сг та прийнятті рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36039300 від 07 липня 2017 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056, спірна земельна ділянка, перебувала у постійному користуванні ДСГП «Ліси України (як правонаступника ДП «Іванківське лісове господарство») та відповідно до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування знаходилась у 53 кварталі Розважівського лісництва, вказану землю передано без вилучення із Держлісфонду України.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а прокурором обрано неналежний спосіб правового захисту.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Звертаючись до суду з позовом прокурор посилався на те, що спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду і перебуває у державній власності, її передача у приватну власність є незаконною, що є підставою для усунення перешкод у здійсненні права розпорядження та користування земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування рішень та повернення спірної земельної ділянки на користь держави із приватної власності.

При цьому прокурор, зокрема, посилався на те, що згідно з інформацією ДП «Іванківське лісове господарство» земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 частково накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні вказаного лісогосподарського підприємства в кварталі 53 Розважівського лісництва.

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа ним, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21)).

У частинах другій і третій статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У постановах від 23 листопада 2023 року у справі № 370/457/20 (провадження № 61-611св23) та від 06 червня 2024 року у справі № 372/2456/21 (провадження № 61-235св24) Верховний Суд зробив висновок, що при частковому накладенні земельних ділянок власник такої ділянки може, зокрема, оспорювати відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування. Тож у цьому випадку вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння не є належним способом захисту права, яке позивач вважає порушеним.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а в частині другій зазначеної Інструкції визначено процедуру їх виготовлення.

Отже, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи позов по суті, суд першої інстанції не звернув уваги, що в даному випадку наявне часткове накладення земельної ділянки на землі лісогосподарського призначення, на чому наголошував прокурор у позовній заяві. При цьому суд лише констатував факт того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована у 53 кварталі Розважівського лісництва.

Від встановлення цих обставин залежить кваліфікація спірних правовідносин та визначення належного способу захисту.

Апеляційним судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 частково накладається на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні вказаного лісогосподарського підприємства в кварталі 53 Розважівського лісництва, що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок висновок про відмову в задоволенні позову через обрання прокурором не належного способу захисту.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви Київська обласна прокуратура сплатило судовий збір у розмірі 8 052,00 грн. При подачі апеляційної скарги Київська обласна прокуратура сплатило судовий збір у розмірі 12 078,00 грн.

Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 16 104 ,00 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 10 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками лісового фонду задовольнити.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення шляхом визнання недійсними наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 20 червня 2017 року № 10-12086/15-17-сг.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 36039300 від 07 липня 2017 року про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 3222084200:04:005:0056.

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення 3 кадастровим номером 3222084200:04:005:0056 площею 2,0 га, з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 .

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, місце знаходження м.Київ, вул. Серпова, 3/14, ідентифікаційний код 39817550 на користь Вишгородської окружної прокуратури Київської області, місце знаходження Київська область, м.Вишгород. вул.Кургузова, 13, ідентифікаційний код02909996 судовий збір у розмірі 16 104 (шістнадцять тисяч сто чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 , місце перебування АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Вишгородської окружної прокуратури Київської області, місце знаходження Київська область, м.Вишгород. вул.Кургузова, 13, ідентифікаційний код02909996 судовий збір у розмірі 16 104 (шістнадцять тисяч сто чотири) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 01 листопада 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.