Постанова

від 04.11.2024 по справі 758/4115/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 758/4115/24 Головуючий у суді першої інстанції - Ікорська Є.С.

Номер провадження № 33/824/5213/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Яворського М.А., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою Гречка Леонідом Петровичем , на постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року щодо притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 .

до адміністративної відповідальності за ст. 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 відсотків товару у розмірі 730 114,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (а.с.161-167).

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Кононенка О.С. та адвоката Гречки Л.В. було залишено без задоволення, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року- залишено без змін (а.с.223-225).

В подальшому, на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Гречки Л.В. в інтересах ОСОБА_1 , яка є ідентичною апеляційній скарзі, що вже розглянута Київським апеляційним судом від 10 вересня 2024 року.

Вивчивши подану апеляційну скаргу адвоката Гречки Л.В. в інтересах ОСОБА_1 апеляційний суд доходить висновку, що у її прийнятті необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Положеннями ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Специфіка процесуальної діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення визначає особливу процедуру оскарження рішень посадових осіб, які її здійснюють. Водночас право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів.

У зв`язку з цим, главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників провадження.

Так, ст. 294 КУпАП передбачена можливість перегляду постанови суду у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку.

Разом із цим, главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Отже, суд не може діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, у даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.

КУпАП не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає процедуру оскарження судових рішень, яка в даному випадку була дотримана та реалізована ОСОБА_1 , шляхом подання його захисником - адвокатом Гречкою Л.П. апеляційної скарги на постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року(а.с. 161-167).

Постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року апеляційні скарги адвокатів Кононенко О.С. та Гречки Л.П., які діють в інтересах ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року- залишено без змін (а.с.223-225).

За положеннями ч. 10 ст. 294 КУпАП постанова апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Припис частини десятої статті 294 КУпАП визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду №5-р(II)/2021 від 21 липня 2021 року.

Враховуючи вищевикладене, постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року набрала законної сили.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд повторює, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» [ВП] (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пункт 52, ЄСПЛ 2003-IX).

На даний час КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.

В даній справі ОСОБА_1 скористався своїм правом на перегляд апеляційним судом постанови суду першої інстанції.

Отже, національними судами України виконано положення ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права особи на ефективний засіб юридичного захисту.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга адвоката Гречки Л.П. в інтересах ОСОБА_1 була подана через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції 05 серпня 2024 року (а.с. 241-248) та що вона є ідентичною апеляційній скарзі адвоката Гречки Л.П. в інтересах ОСОБА_1 , яка подана через підсистему «Електронний суд» безпосередньо до суду першої інстанції 04 серпня 2024 року (а.с. 207-214).

Так, листом Київського апеляційного суду від 09 серпня 2024 року №05-02/2017/2024 апеляційну скаргу адвоката Гречки Л.П.в інтересах ОСОБА_1 , що подана 05 серпня 2024 року, направлено на адресу Подільського районного суду міста Києва, а адвокату Гречці Л.Р. роз`яснено, що відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційні скарги подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс оскаржувану постанову.

Враховуючи вищевикладене, принцип res judicata (правової визначеності), а також той факт, що апеляційним судом вже було переглянуто постанову районного суду за поданою апеляційною скаргою адвоката Гречки Л.П. в інтересах ОСОБА_1 , то апеляційний суд відмовляє у прийнятті до розгляду апеляційної скарги адвоката Гречки Л.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року й повертає її апелянту.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги адвоката Гречки Леоніда Петровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 25 липня 2024 року та повернути її заявнику.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає..

Суддя Київського

апеляційного суду : М.А.Яворський