Рішення

від 01.11.2024 по справі 140/9104/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9104/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської районної державної адміністрації, Відділу культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною, нечинною та скасування додаткової угоди до охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся із позовною заявою до Камінь-Каширської районної державної адміністрації, Відділу культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною, нечинною та скасування Додаткової угоди від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2019 між позивачем, як настоятелем Парафії та відділом культури Камінь-Каширської райдержадміністрації в особі начальника відділу ОСОБА_2 було укладено Охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини №60, строком дії до 17.09.2024 (далі - Охоронний договір №60).

01.10.2021 за ініціативою відділу культури Камінь-Каширської райдержадміністрації позивачем було укладено Охоронний договір №2-1/58.

За умовами Охоронних договорів №60 та №2-1/58 позивач має зобов`язання щодо охорони пам`ятки містобудування та архітектури національного значення - Храму Різдва Пресвятої Богородиці та її території (далі - Храм, Пам`ятка).

04.09.2023 державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) внесено інформацію про зміну назви і керівника Громади.

Позивач вважає, що за заявою невідомих осіб, без рішення членів Парафії, поза межами законної процедури назву Громади змінено на Релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України, керівника громади ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_4 , який згідно інформації з сайту ПЦУ вже є керівником «парафії Різдва Йоана Предтечі, яка об`єднує села Брониця та Кримне Камінь-Каширського деканату ПЦУ».

Позивач вказує, що незважаючи на протиправне внесення змін щодо Громади до ЄДРПОУ рішенням Загальних-парафіяльних зборів, закріпленим Протоколом №1 від 08.10.2023 кожен з 618 членів Громади офіційно підтвердив своє членство і відсутність волевиявлення на зміну конфесійної приналежності на користь ПЦУ. Свято-Різдво-Богородична парафія продовжує діяти у повноважному складі. Право членів Громади на свободу віросповідання і вільну зміну конфесійної приналежності підлягає захисту на підставі Конституції України та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

26.02.2024 підрозділом Камінь-Каширської райдержадміністрації в односторонньому порядку, без повідомлення позивача було внесено зміни до Охоронного договору №2-1/58 шляхом укладання Додаткової угоди, а саме: змінено сторону зобов`язання: Свято-Різдво Богородичну громаду УПЦ на релігійну організацію «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України» і її представника-підписанта: ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

В якості підстави для внесення змін зазначено реєстрацію статуту Свято-Різдво-Богородичної громади УПЦ у новій редакції.

ОСОБА_1 стверджує, що як житель м. Камінь-Каширський, член Свято-Різдво Богородичної громади, особа, яка протягом тридцяти років докладала зусиль до збереження Храму і продовжує виконувати зобов`язання за Охоронним договором №60 має законний інтерес щодо відповідності положенням чинного законодавства умов охоронного договору на Пам?ятку, яка на постійній основі використовується Громадою для проведення Богослужінь.

Так, порушення чинного законодавства при укладанні Додаткової угоди до Охоронного договору №2-1/58, зумовлює законний інтерес позивача в частині дотримання публічного порядку та необхідність захисту конституційних прав на свободу віросповідання.

На підставі оскаржуваної Додаткової угоди створюються перешкоди для реалізації прав та законних інтересів позивача в теперішньому і в майбутньому часі, у зв`язку з чим він має матеріально-правову заінтересованість в її оскарженні.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позов представник відповідача позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що 26.02.2024 між Відділом культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації та Релігійною громадою «Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області», в особі її настоятеля - священика ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021.

Укладанню додаткової угоди передувало розпорядження начальника Волинської обласної військової адміністрації від 31.08.2023 №362 «Про реєстрацію статуту релігійної громади та внесених змін до статутів», зареєстровані зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області».

У пункті 2 позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що є членом та керівником «Свято-Різдво-Богородичної громади Української православної церкви» м. Камінь-Каширський Волинської області, проте це не відповідає дійсності, оскільки зазначеної релігійної організації немає (рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/2551/24).

Натомість, оспорювана Додаткова угода від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021 укладена між відділом культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації та релігійною громадою «Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області» і не зачіпає права та інтереси позивача.

Представник відповідача зазначила, що доводи ОСОБА_1 не містять обґрунтування заявлених позовних вимог, оскільки Додаткова угода від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021, укладена відділом культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації та Релігійною громадою «Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Катирський Волинської області» не порушує його конкретні, реальні, індивідуально-визначені права, свободи та інтереси.

Крім того, позивач не визначив матеріально-правову заінтересованість у вирішенні спору, не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес. При цьому, покликається на порушення інтересу релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви».

Безпосередньо ОСОБА_1 не є потерпілим внаслідок укладеної Додаткової угоди від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021, оскільки вона не спричинила суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 26.02.2024 між Відділом культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації та Релігійною громадою «Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області», в особі її настоятеля - священика ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021.

Укладанню додаткової угоди передувало розпорядження начальника Волинської обласної військової адміністрації від 31.08.2023 №362 «Про реєстрацію статуту релігійної громади та внесених змін до статутів», зареєстровані зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області».

Позивач вважає, що 26.02.2024 підрозділом Камінь-Каширської райдержадміністрації в односторонньому порядку були внесені зміни до Охоронного договору №2-1/58 шляхом укладання Додаткової угоди, а саме: змінено сторону зобов`язання: Свято-Різдво Богородичну громаду УПЦ на релігійну організацію «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України» і її представника: Ю. Михайлова на ОСОБА_6 .

Вказав, що члени новоствореної громади ПЦУ та їх керівник О. Мицько ніколи не були і не є ані власниками, ані користувачами Храму, укладанням Додаткової угоди протиправно замінено фактичного, постійного користувача Пам`ятки; зобов`язання з збереження Храму, створення належних умов для його використання передано стороннім особам.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов`язані із діяльністю релігійних організацій регулюються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII (далі Закон №987-XII).

Згідно із статтею 7 Закону №987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Нормами статті 13 Закону №987-XII визначено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Відповідно до змісту статті 12 Закону №987-ХІІ, відомості, зокрема, про вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження повинні міститися у статуті (положенні) релігійної організації, який (як і зміни до нього) підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 вказаного Закону.

31.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи» №2673-VIII від 17.01.2019 (далі- Закон №2673-VIII), яким внесено зміни до Закону №987-ХІІ та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в частині уточнення процедури та механізмів зміни приналежності релігійних громад до релігійних центрів (управлінь), діючих в Україні та за її межами, а також закріплено право релігійних громад на вільну зміну цієї підлеглості - шляхом внесення відповідних змін до статуту громади.

Так, відповідно до статті 8 Закону №987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

Так, статтею 35 Конституції України гарантовано, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова.

Отже, в Україні діє принцип взаємного невтручання держави та церкви, який ґрунтується на конституційній нормі про відокремленість церкви від держави.

Так, згідно з статті 2 Закону №987-XII в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Відповідно до статті 3 Закону №987-XII кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Ніхто не може встановлювати обов`язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії.

Здійснення свободи сповідувати релігію або переконання підлягає лише тим обмеженням, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров`я і моралі, а також прав і свобод інших громадян, встановлені законом і відповідають міжнародним зобов`язанням України.

Ніхто не має права вимагати від священнослужителів відомостей, одержаних ними при сповіді віруючих.

У відповідності до статті 7 Закону №987-XII релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно з статті 8 Закону №987-XII релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади.

Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Відповідно до статті 13 Закону № 987-XII релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Суд звертає увагу, що саме громада вирішує питання щодо створення релігійних організацій в Україні, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Так, суд зазначає, що 04.09.2023 державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. вчинено реєстраційну дію, номер запису: 1001831070001000406 з проведення «Державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу», зокрема щодо зміни найменування юридичної особи на релігійна організація «Релігійна громада Різдва Святої Богородиці Православної церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області», Парафія Різдва пресвятої Богородиці ПЦУ міста Камінь-Каширський та зміни керівника на ОСОБА_4 , про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Матеріалами справи підтверджується, що зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України міста Камінь-Каширський Волинської області» зареєстровано саме відповідно до розпорядження Волинської ОДА від 31.08.2023 №362.

Укладанню додаткової угоди передувало розпорядження начальника Волинської обласної військової адміністрації від 31.08.2023 №362 «Про реєстрацію статуту релігійної громади та внесених змін до статутів», зареєстровані зміни до статуту релігійної організації «Свято-Різдво-Богородична громада Української православної церкви» м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 100 у новій редакції за новою назвою - релігійна організація «Релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України м. Камінь-Каширський Волинської області».

Крім того, суд також звертає увагу, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.06.2024 у справі №140/2551/24, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Департаменту культури, молоді та спорту Волинської ОДА Захарченко Е.Р. (номер запису: 1001831070001000406) з проведення «Державної реєстрації змін до внесення відомостей про юридичну особу» (код ЄДРПОУ 21742036).

Суд враховує, що оскільки укладення додаткової угоди від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021 є похідними діями, яким передували вищезазначені реєстраційні дії, які не визнанні не правомірними та є чинними, відтак, відсутні підстави для визнання протиправною, нечинною та скасування Додаткової угоди від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність укладення Додаткової угоди від 26.02.2024 до Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини №2-1/58 від 01.10.2021, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судом відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Камінь-Каширська районна державна адміністрація Волинської області (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, код ЄДРПОУ 04051371)

Відділ культури Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, код ЄДРПОУ 02226889)

Суддя В.В. Дмитрук