Рішення

від 04.11.2024 по справі 140/9235/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/9235/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Палетс до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Волинь Палетс (далі ТзОВ Волинь Палетс) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ Волинь Палетс внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбало товар (петлі та заклепки) та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив представник позивача не погоджується із висновками відповідача та просить позов задовольнити з підстав, наведених у позові.

Ухвалою суду від 13.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

18.06.2024 між ТзОВ Волинь Палетс (покупець) та фірмою Zaklad Produkcyjno-Handlowo-Usfugowy JUNIT Krzysztof Jeziorski (продавець/постачальник) укладено контракт №Р14/06/24, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товар петлі для розширень і заклепки.

Декларантом в інтересах ТзОВ Волинь Палетс подано до Волинської митниці МД №24UA205180011312U9 від 19.07.2024 на:

- товар 1: Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напівпетель та шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, що утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 80000 комплектів. Країна походження: Польща. Виробник: "JUNIT". Товари не є подвійного використання та військового призначення;

- товар 2: Заклепки 23 мм,призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних. Кількість - 2000 кг. на 2-х піддонах. Країна походження: Польща. Виробник: "JUNIT". Товари не є подвійного використання та військового призначення.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: рахунок-проформу №P14/06/2024 від 18.06.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/07/2024 від 15.07.2024; автотранспортну накладну №1221396 від 16.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0243775 від 16.07.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №274 від 27.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 18.07.2024; контракт №Р14/06/24 від 18.06.2024; додаткову угоду №1 від 24.06.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL331020E0610749 від 16.07.2024.

19.07.2024 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6)виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів (сировини).

Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів митний орган мотивував тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: вартість товарів згідно інвойсу від 15.07.2024 №F0005/07/2024 (далі - Інвойс) не відповідає вартості товарів згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749. В Інвойсі вказана вартість 31100 євро та вказано курс польського злотого - 4,2567, що становить 132383,37 PLN. Тоді як в копії митної декларації країни відправлення вказано вартість товарів 134901 PLN (20387+114514). Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). В Інвойсі визначені умови оплати - передоплата. П. 5.1 Контракту від 18.06.2024 №P14/06/2024 передбачено, що оплата кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу). Інвойс №F0005/07/2024 виставлений 15.07.2024 на суму 31100 євро, тоді як декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №274 від 27.06.2024 на суму 33450 євро. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення (далі Наказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано: договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 та довідку про транспортні витрати від 18.07.2024 №6. Документів, передбачених Наказом №599, не надано. На сторінці 1 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 замовником вказано ВКПП Агропромтехцентр, тоді як в п.9 даного Договору замовником вказано ТзОВ Волинь Палетс. Вказане дає обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності даного договору. В довідці про транспортні витрати від 18.07.2024 №6 сказано, що роботи по завантаженню входять у суму перевезення. З метою перевірки повноти включення до митної вартості всіх її невід`ємних складових, в декларанта витребувано відомості щодо вартості навантаження оцінюваних товарів, а також щодо відстані (в кілометрах) перевезення товарів.

Декларантом на вимогу митниці було надано: рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 №140/3245/24 від 13.12.2023 №140/1144/23; комерційну пропозицію від 19.07.2024 б/н; експертний висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №B-1251; заявку на перевезення вантажу від 16.07.2024 №182. Відповідач вказує на те, що надана комерційна пропозиція від виробника б/н для ТзОВ Волинь Палетс від 19.07.2024, тоді як товари були продані згідно інвойсу №F0005/07/2024 - 15.07.2024. Окрім того, дана комерційна пропозиція не містить умов поставки, за якими продаються товари за вказаними цінами. Наданий експертний висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №B-1251 базується лише на товаросупровідних документах, наданих ТзОВ Волинь Палетс, та не містить цінової інформації з зовнішніх джерел.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в повідомленні від 19.07.2024 року б/н.

19.07.2024 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205180/2024/000002/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1 - 4,68 євро за кг (МД від 06.11.2023 року №UA205030/2023/021026; МД від 25.04.2024 №209120/2024/011574; МД від 30.04.2024 №UA305130/2024/009881).

Крім того, 19.07.2024 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205180/2024/000174 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205180011365U9 від 20.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-проформу №P14/06/2024 від 18.06.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/07/2024 від 15.07.2024; автотранспортну накладну №1221396 від 16.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0243775 від 16.07.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №274 від 27.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 18.07.2024; контракт №Р14/06/24 від 18.06.2024; додаткову угоду №1 від 24.06.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL331020E0610749 від 16.07.2024.

Відносно виявлених митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які викладені у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2, суд зазначає наступне.

Щодо розбіжності про те, що вартість товарів згідно інвойсу від 15.07.2024 №F0005/07/2024 (далі - Інвойс) не відповідає вартості товарів згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749. В Інвойсі вказана вартість 31100 євро та вказано курс польського злотого - 4,2567, що становить 132383,37 PLN. Тоді як в копії митної декларації країни відправлення вказано вартість товарів 134901 PLN (20387+114514) суд зазначає таке.

Згідно пункту 4.1 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 валюта контракту Євро. Загальна вартість цього контракту становить 33450,00 євро (п. 4.2 контракту). Ціна застосовується на умовах FCA Aleksandria Pierwsza, Польща і включає в себе вартість упаковки, маркування товару, навантаження в транспортний засіб і кріплення, експортні формальності в країні постачальника (п. 4.3 контракту). Ціна товару на кожну окрему партію встановлюється сторонами в залежності від розміру та кількості товару цієї партії та вказується у відповідному рахунку-фактурі (інвойсі) (п. 4.4 контракту).

Додатковою угодою №1 від 24.06.2024 до контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 сторони погодили пункт 3.2 Розділу 3 Контракту викласти у наступній редакції: « 3.2. Поставка кожної окремої партії товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA Czestochowa, Польща. Сторони можуть додатково в письмовій формі (в доповненні до контракту) узгодити поставку партії товару іншими видами транспорту».

Відтак, з огляду на зазначене, можна дійти висновку, що сторони не погоджували оплату в польських злотих і, відповідно, будь-які розбіжності, пов`язані з ціною в польських злотих не мають впливу на визначення митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару, зазначеній в інвойсі та у декларації країни відправлення, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту ціна товару встановлюється в євро.

Крім того, ціна товару на кожну окрему партію встановлюється сторонами в залежності від розміру та кількості товару цієї партії та вказується у відповідному рахунку-фактурі (інвойсі), а відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 15.07.2024 №F0005/07/2024 вартість визначена у євро та становить 31100,00 євро.

Також суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749, у ній зазначено статистичну вартість у польських злотих.

Разом з тим, будь-які розбіжності, пов`язані із декларацією країни відправлення не впливають на митну вартість товару, адже декларація країни виправлення в розумінні МК України не належить до основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Оскільки лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Суд зауважує, що платіжний документ, на який посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, як на розбіжність у поданих документах, не визначає ціну товару, оскільки остання, як зазначалося вище, встановлюється у рахунку-фактурі (інвойсі).

Відповідно до пункту 5.1 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 оплата вартості кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) наступним чином: передоплата 100% вартості партії товару шляхом банківського переказу на валютний рахунок постачальника в банку постачальника; оплата 100% вартості партії товару не пізніше 30 календарних днів з моменту прийняття за кількістю і якістю товару шляхом банківського переказу на валютний рахунок постачальника в банку постачальника.

Рахунком-проформою №P14/06/2024 від 15.07.2024 визначено, зокрема, ціну та кількість товару: петлі для обичайок 80000 компл. (ціна нетто 0,330 євро за шт.) вартістю 26400,00 євро; заклепки 3000 кг (ціна нетто 2,350 євро за кг) вартістю 7050,00 євро, а загальною вартістю 33450,00 євро.

Саме на вказану суму 33450,00 євро здійснена попередня оплата за такий обсяг товару відповідно платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №274 від 27.06.2024. Однак рахунком-фактурою (інвойсом) від 15.07.2024 №F0005/07/2024, який складений пізніше за платіжний документ, вартість визначена у сумі 31100,00 євро, тобто за менший обсяг товару: петлі для обичайок 80000 компл. (ціна нетто 0,330 євро за шт.) вартістю 26400,00 євро; заклепки 2000 кг (ціна нетто 2,350 євро за кг) вартістю 4700,00 євро. Відтак, зміна вартості товару відбулась в залежності від розміру та кількості спірної партії товару, а тому ціна остаточно визначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 15.07.2024 №F0005/07/2024.

На підставі вищенаведеного відсутні розбіжності у поданих документах щодо ціни товару.

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 та довідку про транспортні витрати від 18.07.2024 №6, відповідно до якої витрати на міжнародне перевезення вантажу автомобілем ВС1045ТС/ВС0833ХG за маршрутом м. Ченстохово (Польща) до кордону України п/п Ягодин становлять 35880,62 грн. Такі витрати включені декларантом до митної вартості.

Описка у договорі №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 у вступній частині договору щодо назви замовника, яким зазначено ВКПП Агропромтехцентр не впливає на вартість перевезення, оскільки реквізити сторін цього договору заповнені вірно, де замовником зазначено позивача ТзОВ Волинь Палетс, та підписані уповноваженими особами сторін цього договору, де містяться печатки контрагентів.

Довідкою про транспортні витрати від 18.07.2024 №6 стверджено, що роботи по завантаженню авто входять в суму перевезення, додаткове страхування не проводилось. Разом з тим, пунктом 4.3 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2026 визначено, що ціна застосовується на умовах FCA Aleksandria Pierwsza, Польща і включає в себе вартість упаковки, маркування товару, навантаження в транспортний засіб і кріплення, експортні формальності в країні постачальника. Тобто, позивач додаткових витрат на навантаження товару не поніс.

Відповідно, оскільки обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на постачальника, то така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження, відповідно, не має значення не цілком коректне зазначення місця завантаження товару.

Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Відтак поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню покладає на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Відтак, контрактом та встановленими ним умовами поставки FCA передбачено, що витрати на навантаження / завантаження несе продавець, а відтак позивач не несе будь-які витрати.

Таким чином, твердження відповідача про те, що відсутні відомості щодо того, хто несе витрати за навантаження і як наслідок відсутня така складова митної вартості як витрати на навантаження є безпідставними.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №В-1251 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел, відтак не може бути взятий до уваги під час митного оформлення ввезеного на територію України товару, з огляду на наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України Про торгово-промислові палати України від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

За приписами частини другої статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування по всій території України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15, де ним враховано, що за правилами статті 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутись до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні), однак таке своє право не реалізувала.

Так, експертним висновком Волинської торгово-промислової палати від 19.07.2024 №В-1251 встановлено, що вартість петель (zawiasy do nadstawek), що експортуються згідно контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024, укладеного між ТОВ Волинь Палетс (Україна) та Zaklad Produkcyjno- Handlowo-Uslugowy JUNIT Krzysztof.Jeziprski (Польща) та фактури №F0005/07/2024 від 15.01.2024 складає: петлі для надставок (zawiasy do nadstawek) 0,33 EUR за 1 компл.; заклепки (nity) 2,35 EUR за 1 кг.

Вартість товару вказана без урахування податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які стягуються при ввезені товару на територію України.

Курс Національного банку України на дату складання висновку експерта становить 1 EUR- 45,2618 грн.

Отже, висновки відповідача про неприйнятність таких відомостей є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та суперечать йому.

Таким чином, експертний висновок ґрунтується на об`єктивних даних, а дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в даній галузі.

Слід також зазначити, що діюча редакція Митного кодексу України не містить повноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України щодо надання правової оцінки висновку торгово-промислової палати.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд також наголошує на тому, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номерів та дат МД (МД від 06.11.2023 року №UA205030/2023/021026; МД від 25.04.2024 №209120/2024/011574; МД від 30.04.2024 №UA305130/2024/009881), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 8677,36 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 27.08.2024 №16572.

Щодо понесених позивачем витрат на переклад документів у сумі 3500,00 грн суд зазначає наступне.

За приписами частин п`ятої - восьмої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, які полягають у такому.

Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу документів надав копії наступних документів: договір про надання послуг №03 від 26.08.2024; акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.08.2024; платіжну інструкцію в національній валюті від 27.08.2024 №16571 про оплату послуг перекладу в сумі 3500,00 грн.

Відповідач заперечує щодо стягнення на користь позивача понесених витрат на переклад документів, оскільки залучення перекладача до участі в адміністративному судочинстві здійснюється виключно ухвалою суду на підставі клопотання учасників справи або з ініціативи суду, а в ході розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані, зокрема, із залученням перекладачів.

Зазначене положення статті 132 КАС України не конкретизує та не містить вичерпного переліку форм, у яких перекладач може залучатись у процесі розгляду справи.

Суд акцентує увагу на тому, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що унеможливлює залучення перекладача у порядку статті 71 КАС України, на яку посилається представник відповідача.

Суд також звертає увагу на те, що згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частина друга згаданої статті визначає, що такі дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Частина перша статті 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, відсутність перекладу документів на державну мову, якою провадиться судочинство, виключає можливість дослідження їх як доказів, надання їм оцінки, що у свою чергу впливає на законність та обґрунтованість прийняття рішення у справі. Суд, приймаючи рішення у справі, досліджував ряд документів, складені іноземною мовою, та надавав їм оцінку як доказам у відповідності до правил доказування.

Під час розгляду справи суд надавав оцінку рахунку-проформі №Р14/06/2024 від 15.07.2024, рахунку-фактурі №F0005/07/2024 від 15.07.2024, копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749, які складені іноземною мовою, та відповідно використовував їх переклад на державну мову, який здійснений на замовлення позивача.

Щодо інших документів, які перекладені на державну мову та надані суду, то суд зазначає, що необхідності у перекладі усіх наданих документів у позивача не було, оскільки окремі документи не згадуються в оскаржуваному рішенні та не підтверджують митну вартість, відповідно витрати щодо їх перекладу є безпідставними.

Керуючись принципом співмірності понесених витрат на переклад документів, обсяг виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі), на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути витрати у розмірі 2000,00 грн.

З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в загальному розмірі 10677,36 грн (з них: судовий збір в сумі 8677,36 грн; витрати на перекладача в сумі 2000,00 грн).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Палетс (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Театральна, 15, код ЄДРПОУ 44113911) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Волинь Палетс судові витрати у сумі 10677,36 грн (десять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 36 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. В. Стецик