Постанова

від 09.04.2025 по справі 140/9235/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/9235/24 пров. № А/857/31952/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 140/9235/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

суддя в 1-й інстанції Стецик Н.В.,

час ухвалення рішення 04 листопада 2024 року,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким зміни рішення суду першої інстанції в частині суми стягнення середнього заробітку.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що декларантом в інтересах ТзОВ «Волинь Палетс» було подано МД №24UA205180011312U9 від 19.07.2024 року на дві товарні позиції.

За вищезазначеною МД відбулось спрацювання профілів ризику, а тому відповідно до вказаних ризиків митним органом було здійснено відповідні митні формальності: - 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; - 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням наказу Державної митної служби України від 01.072021 р. №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що саме під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

вартість товарів згідно інвойсу від 15.07.2024 № F0005/07/2024 не відповідає вартості товарів згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 No24PL331020E0610749. В Інвойсі вказана вартість 31100 євро та вказано курс польського злотого - 4,2567, що становить 132383,37 PLN. Тоді як в копії митної декларації країни відправлення вказано вартість товарів 134901 PLN (20387+114514)

в інвойсі визначені умови оплати - передоплата. П.5.1 Контракту від 18.06.2024 №P14/06/2024 передбачено, що оплата кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку- фактури (інвойсу). Інвойс №F0005/07/2024 виставлений 15.07.2024 на суму 31100 євро, тоді як декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №274 від 27.06.2024 на суму 33450 євро

для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано: договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 та довідку про транспортні витрати від 18.07.2024 №6. Документів, передбачених Наказом №599, не надано. На сторінці 1 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 замовником вказано ВКПП «Агропромтехцентр», тоді як в п.9 даного Договору замовником вказано ТОВ "ВОЛИНЬ ПАЛЕТС". Вказане дає обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності даного договору. В довідці про транспортні витрати від 18.07.2024 №6 сказано, що роботи по завантаженню входять у суму перевезення. З метою перевірки повноти включення до митної вартості всіх її невід`ємних складових, в декларанта витребувано відомості щодо вартості навантаження оцінюваних товарів, а також щодо відстані (в кілометрах) перевезення товарів.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Звертає увагу, що Керівництво із заповнення ЄАД вимагає, що статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, до неї також можуть включати лише допоміжні витрати, такі як витрати на транспортування, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни, де відбувається експорт. Таким чином, статистична вартість включає внутрішню вартість товару і транспортні витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця виїзду з цієї держави.

Судом не було враховано те, що інвойс містить відомості про курс валюти євро до злотого, а саме на рівні 4,2567, що дозволяє встановити вартість товару у злотих - 132 383,37.

Позивачем до митного оформлення подано платіжну інструкцію в іноземній валюті №274 від 27.06.2024 на суму 33450 євро. Відповідно до п.5.1 Контракту від 18.06.2024 №P14/06/2024 передбачено, що оплата кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку- фактури (інвойсу). Умови оплати передоплата.

Щодо платіжної інструкції в іноземній валюті №274 від 27.06.2024 зауважує наступне: у графі 32 «Цифровий та символьний коли іноземної валюти або банківського металу» даного банківських платіжного документу зазначено суму 33450 євро, тоді як у інвойсі від 15.07.2024 №F0005/07/2024 вказано суму - 31100 євро. Тобто наявна розбіжність у сумах зазначених у інвойсі від 15.07.2024 №F0005/07/2024 та у платіжній інструкції в іноземній валюті №274 від 27.06.2024.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що умови поставки безпосередньо впливають на розподіл між продавцем і покупцем транспортних витрат з доставки товару, а зважаючи на п.10 ч.8 ст.58 МК України, від них залежить розмір митної вартості товару та перелік документів, які будуть подаватись до митного контролю та оформлення.

Зазначає скаржник, що рішення про коригування митної вартості від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, положень Митного кодексу та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, а тому законним та обґрунтованим

Вважає також, що розмір витрат на залучення перекладача є завищеним та неспівмірним критеріям, встановленим ч. 6 ст. 137 КАС України, а тому підлягає зменшенню.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому висловив незгоду з її доводами, вважає оскаржуване рішення суду обґрунтованим та законним. Просить оскаржене рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 18.06.2024 між ТзОВВолинь Палетс(покупець) та фірмоюZaklad Produkcyjno-Handlowo-UsfugowyJeziorski(продавець/постачальник) укладено контракт №Р14/06/24, відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти у власність та оплатити товарпетлі для розширень і заклепки.

Декларантом в інтересах ОСОБА_1 подано до Волинської митниці МД №24UA205180011312U9 від 19.07.2024 на:

- товар 1:Петлі (завіси) металеві для рам піддонів. Складаються з двох металевих напівпетель та шпильки що їх скріплює. Призначені для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних для піддонів, які утримують зусилля розтягу при навантаженні та надають можливість для формування каркасу над піддоном, що утримує товар насипом в площині піддону. Всього - 80000 комплектів. Країна походження: Польща. Виробник: "JUNIT". Товари не є подвійного використання та військового призначення;

- товар 2:Заклепки 23 мм,призначені для кріплення петель для виготовлення обичайок (бортів) дерев`яних. Кількість - 2000 кг. на 2-х піддонах. Країна походження: Польща. Виробник: "JUNIT". Товари не є подвійного використання та військового призначення.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи: рахунок-проформу №P14/06/2024 від 18.06.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/07/2024 від 15.07.2024; автотранспортну накладну №1221396 від 16.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0243775 від 16.07.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №274 від 27.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 18.07.2024; контракт №Р14/06/24 від 18.06.2024; додаткову угоду №1 від 24.06.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL331020E0610749 від 16.07.2024.

19.07.2024 декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів згідно із статтями 53, 54 МК України: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) за наявностіінші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;6)виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товарів (сировини).

Направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів митний орган мотивував тим, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме: вартість товарів згідно інвойсу від 15.07.2024 №F0005/07/2024 (далі - Інвойс) не відповідає вартості товарів згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749. В Інвойсі вказана вартість 31100 євро та вказано курс польського злотого - 4,2567, що становить 132383,37 PLN. Тоді як в копії митної декларації країни відправлення вказано вартість товарів 134901 PLN (20387+114514). Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). В Інвойсі визначені умови оплати - передоплата. П. 5.1 Контракту від 18.06.2024 №P14/06/2024 передбачено, що оплата кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу). Інвойс №F0005/07/2024 виставлений 15.07.2024 на суму 31100 євро, тоді як декларантом надано платіжну інструкцію в іноземній валюті №274 від 27.06.2024 на суму 33450 євро. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення(даліНаказ №599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано: договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 та довідку про транспортні витрати від 18.07.2024 №6. Документів, передбачених Наказом №599, не надано. На сторінці 1 Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 замовником вказано ВКППАгропромтехцентр, тоді як в п.9 даного Договору замовником вказано ТзОВВолинь Палетс. Вказане дає обґрунтовані підстави сумніватися в достовірності даного договору. В довідці про транспортні витрати від 18.07.2024 №6 сказано, що роботи по завантаженню входять у суму перевезення. З метою перевірки повноти включення до митної вартості всіх її невід`ємних складових, в декларанта витребувано відомості щодо вартості навантаження оцінюваних товарів, а також щодо відстані (в кілометрах) перевезення товарів.

Декларантом на вимогу митниці було надано: рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 №140/3245/24 від 13.12.2023 №140/1144/23; комерційну пропозицію від 19.07.2024 б/н; експертний висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №B-1251; заявку на перевезення вантажу від 16.07.2024 №182. Відповідач вказує на те, що надана комерційна пропозиція від виробника б/н для ТзОВВолинь Палетсвід 19.07.2024, тоді як товари були продані згідно інвойсу №F0005/07/2024 - 15.07.2024. Окрім того, дана комерційна пропозиція не містить умов поставки, за якими продаються товари за вказаними цінами. Наданий експертний висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №B-1251 базується лише на товаросупровідних документах, наданих ТзОВВолинь Палетс, та не містить цінової інформації з зовнішніх джерел.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в повідомленні від 19.07.2024 року б/н.

19.07.2024 Волинською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205180/2024/000002/2, відповідно до якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно із статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні: товар №1 - 4,68 євро за кг (МД від 06.11.2023 року №UA205030/2023/021026; МД від 25.04.2024 №209120/2024/011574; МД від 30.04.2024 №UA305130/2024/009881).

Крім того, 19.07.2024 Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205180/2024/000174 з причин неподання декларантом документів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2.

Декларантом вказаний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №24UA205180011365U9 від 20.07.2024 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: рахунок-проформу №P14/06/2024 від 18.06.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №F0005/07/2024 від 15.07.2024; автотранспортну накладну №1221396 від 16.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 PL/MF/AT0243775 від 16.07.2024; платіжний документ, що підтверджує вартість товару №274 від 27.06.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 18.07.2024; контракт №Р14/06/24 від 18.06.2024; додаткову угоду №1 від 24.06.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №1 від 27.11.2023; договір №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL331020E0610749 від 16.07.2024.

Відносно виявлених митним органом розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, які викладені у графі 33 оскаржуваного рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2, суд зазначає наступне.

Щодо розбіжності про те, щовартість товарів згідно інвойсу від 15.07.2024 №F0005/07/2024 не відповідає вартості товарів згідно копії митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749.

В Інвойсі вказана вартість 31100 євро та вказано курс польського злотого - 4,2567, що становить 132383,37 PLN. Тоді як в копії митної декларації країни відправлення вказано вартість товарів 134901 PLN (20387+114514)суд попередньої інстанції зазначив наступне.

Згідно пункту 4.1 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 валюта контрактуЄвро. Загальна вартість цього контракту становить 33450,00 євро (п. 4.2 контракту). Ціна застосовується на умовахFCAAleksandria Pierwsza, Польща і включає в себе вартість упаковки, маркування товару, навантаження в транспортний засіб і кріплення, експортні формальності в країні постачальника (п. 4.3 контракту). Ціна товару на кожну окрему партію встановлюється сторонами в залежності від розміру та кількості товару цієї партії та вказується у відповідному рахунку-фактурі (інвойсі) (п. 4.4 контракту).

Додатковою угодою №1 від 24.06.2024 до контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 сторони погодили пункт 3.2 Розділу 3 Контракту викласти у наступній редакції: « 3.2. Поставка кожної окремої партії товару здійснюється автомобільним транспортом на умовахFCACzestochowa, Польща. Сторони можуть додатково в письмовій формі (в доповненні до контракту) узгодити поставку партії товару іншими видами транспорту».

Відтак, з огляду на зазначене, можна дійти висновку, що сторони не погоджували оплату в польських злотих і, відповідно, будь-які розбіжності, пов`язані з ціною в польських злотих не мають впливу на визначення митної вартості імпортованого товару.

Суд підставно вважав, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару, зазначеній в інвойсі та у декларації країни відправлення, не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов контракту ціна товару встановлюється в євро.

Крім того, ціна товару на кожну окрему партію встановлюється сторонами в залежності від розміру та кількості товару цієї партії та вказується у відповідному рахунку-фактурі (інвойсі), а відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 15.07.2024 №F0005/07/2024 вартість визначена у євро та становить 31100,00 євро.

Також варто зауважити, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. При цьому, будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів. Водночас, як слідує з митної декларації країни відправлення від 16.07.2024 №24PL331020E0610749, у ній зазначено статистичну вартість у польських злотих.

Разом з тим, будь-які розбіжності, пов`язані із декларацією країни відправлення не впливають на митну вартість товару, адже декларація країни виправлення в розумінні МК України не належить до основних документів, визначених частиною другою статті 53 МК України. Оскільки лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною 1 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Суд враховує, що відповідно до пункту 5.1 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024 оплата вартості кожної партії товару, що поставляється за цим контрактом, здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) наступним чином: передоплата 100% вартості партії товару шляхом банківського переказу на валютний рахунок постачальника в банку постачальника; оплата 100% вартості партії товару не пізніше 30 календарних днів з моменту прийняття за кількістю і якістю товару шляхом банківського переказу на валютний рахунок постачальника в банку постачальника.

Рахунком-проформою №P14/06/2024 від 15.07.2024 визначено, зокрема, ціну та кількість товару: петлі для обичайок80000 компл. (ціна нетто 0,330 євро за шт.) вартістю 26400,00 євро; заклепки3000 кг (ціна нетто 2,350 євро за кг) вартістю 7050,00 євро, а загальною вартістю 33450,00 євро.

Саме на вказану суму 33450,00 євро здійснена попередня оплата за такий обсяг товару відповідно платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах №274 від 27.06.2024. Однак рахунком-фактурою (інвойсом) від 15.07.2024 №F0005/07/2024, який складений пізніше за платіжний документ, вартість визначена у сумі 31100,00 євро, тобто за менший обсяг товару: петлі для обичайок80000 компл. (ціна нетто 0,330 євро за шт.) вартістю 26400,00 євро; заклепки2000 кг (ціна нетто 2,350 євро за кг) вартістю 4700,00 євро. Відтак, зміна вартості товару відбулась в залежності від розміру та кількості спірної партії товару, а тому ціна остаточно визначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 15.07.2024 №F0005/07/2024.

Відтак відсутні розбіжності у поданих документах щодо ціни товару.

На підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів декларантом надано договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 №30/05 та довідку про транспортні витрати від 18.07.2024 №6, відповідно до якої витрати на міжнародне перевезення вантажу автомобілем НОМЕР_1 /ВС0833ХG за маршрутомм. Ченстохово (Польща) до кордону України п/пЯгодинстановлять 35880,62 грн. Такі витрати включені декларантом до митної вартості.

Описка у договорі №30/05 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2024 у вступній частині договору щодо назви замовника, яким зазначено ВКППАгропромтехцентрне впливає на вартість перевезення, оскільки реквізити сторін цього договору заповнені вірно, де замовником зазначено позивача ТзОВВолинь Палетс, та підписані уповноваженими особами сторін цього договору, де містяться печатки контрагентів.

Довідкою про транспортні витрати від 18.07.2024 №6 стверджено, що роботи по завантаженню авто входять в суму перевезення, додаткове страхування не проводилось. Разом з тим, пунктом 4.3 контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2026 визначено, що ціна застосовується на умовахFCAPierwsza, Польща і включає в себе вартість упаковки, маркування товару, навантаження в транспортний засіб і кріплення, експортні формальності в країні постачальника. Тобто, позивач додаткових витрат на навантаження товару не поніс.

Відповідно, оскільки обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на постачальника, то така складова митної вартості товару, як витрати на навантаження/розвантаження у цьому випадку не потребує додаткового підтвердження, відповідно, не має значення не цілком коректне зазначення місця завантаження товару.

Згідно офіційного тлумачення торговельних термінів Міжнародних правил торгівлі Інкотермс термін FCA, або Франко перевізник (...назва місця) означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Варто зауважити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання з навантаження й розвантаження товару в цьому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Відтак поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню покладає на продавця. Відповідальність знімається з відправника вантажу в той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем. Подальші ризики щодо транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності та мита має здійснити та сплатити продавець, а витрати на імпортне оформлення залишаються на покупці. Ризики переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу у транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження транспорту перевізника.

Відтак, контрактом та встановленими ним умовами поставки FCA передбачено, що витрати на навантаження / завантаження несе продавець, а відтак позивач не несе будь-які витрати.

Таким чином, твердження скаржника про те, що відсутні відомості щодо того, хто несе витрати за навантаження і як наслідок відсутня така складова митної вартості як витрати на навантаження є безпідставними.

Суд попередньої інстанції підставно не погодився з твердженням митного органу про те, що висновок Волинської ТПП від 19.07.2024 №В-1251 ґрунтується лише на наданих документах, а також відсутній аналіз зовнішніх джерел, відтак не може бути взятий до уваги під час митного оформлення ввезеного на територію України товару, з огляду на наступне.

Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України Про торгово-промислові палати України від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі - Закон №671/97-ВР).

Відповідно до абзацу першого статті 11 Закону УкраїниПро торгово-промислові палати в Україніторгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємств експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

За приписами частини другої статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування по всій території України.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15, де ним враховано, що за правилами статті 11 Закону УкраїниПро торгово-промислові палати в Україніметодичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутись до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом УкраїниПро оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні), однак таке своє право не реалізувала.

Так, експертним висновком Волинської торгово-промислової палати від 19.07.2024 №В-1251 встановлено, що вартість петель (zawiasy do nadstawek), що експортуються згідно контракту №Р14/06/2024 від 18.06.2024, укладеного між ТОВВолинь Палетс(Україна) та Zaklad Produkcyjno- Handlowo-UslugowyKrzysztof.Jeziprski (Польща) та фактури №F0005/07/2024 від 15.01.2024 складає: петлі для надставок (zawiasy do nadstawek)0,33 EUR за 1 компл.; заклепки (nity)2,35 EUR за 1 кг.

Вартість товару вказана без урахування податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які стягуються при ввезені товару на територію України.

Курс Національного банку України на дату складання висновку експерта становить 1 EUR- 45,2618 грн.

Отже, висновки відповідача про неприйнятність таких відомостей є такими, що не ґрунтуються на законодавстві та суперечать йому.

Таким чином, експертний висновок ґрунтується на об`єктивних даних, а дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митницею безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в даній галузі.

Варто також зазначити, що діюча редакція Митного кодексу України не міститьповноважень у представників митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, передбаченого статтею 54 МК України щодо надання правової оцінки висновку торгово-промислової палати.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

На перекнання суду попередньої інстанції, в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 19.07.2024 №UA205180/2024/000002/2 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Суд також наголошує на тому, що умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Судова колегія підтримує висновок про те, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номерів та дат МД (МД від 06.11.2023 року №UA205030/2023/021026; МД від 25.04.2024 №209120/2024/011574; МД від 30.04.2024 №UA305130/2024/009881), на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Також, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої нстанції дійшов правильного висновку, який підтримує апеляційний суд про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Щодо понесених позивачем витрат, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 160/7049/19, відповідно до яких склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, позивач на понесення витрат на послуги з перекладу документів надав копії наступних документів: договір про надання послуг №03 від 26.08.2024; акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 26.08.2024; платіжну інструкцію в національній валюті від 27.08.2024 №16571 про оплату послуг перекладу в сумі 3500,00грн.

Керуючись принципом співмірності понесених витрат на переклад документів, обсяг виконаної роботи (з урахуванням кількості текстової інформації, перекладеної на українську мову, у документах, що є письмовими доказами у справі), суд попередньої інстанції дійшов підставного висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути витрати у розмірі 2000,00 грн.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 140/9235/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 09 квітня 2025 року.