Рішення

від 04.11.2024 по справі 240/6237/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Житомир

справа № 240/6237/24

категорія 111031101

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул.Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів", до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 31.01.2024 №0000806-1302-0630, в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 роки в сумі 1758,57 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями за 2020-2021 роки, а саме: від 30.09.2021 №0826308-2406-0610 на суму 774,57грн за податковий (звітний) період 2020 рік; від 29.09.2022 №0561509-2410-0610 на суму 984,00 грн за податковий (звітний) період 2021 рік, про які вказано у абз.2 стор.3відповіді №118/Х/06-30-01-03-09 від 18.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем неправомірно сформовано оскаржувану податкову вимогу від 31.01.2024 №0000806-1302-0630, в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020-2021 роки в сумі 1758,57 грн.

Зазначає, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить, зокрема, житловий будинок, загальною площею 152,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, зверталася із заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об"єктів житлової та нежитлової нерухомості, за результатами звернення відповідач здійснив перерахунок суми податку у 2019 році з підстав відсутності бази оподаткування.

В свою чергу, з дати набуття права власності на будинок 15.02.2008, жодних змін, шкоди вказаному майну не здійснювалося, саме тому підстави для нарахування податкового боргу в Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області відсутні.

Крім того, наголошує, що жодних податкових повідомлень-рішень до 2024 року на адресу її проживання не надходило.

Вважаючи, що оскаржувана вимога є незаконною, необґрунтованою та такою, що порушує її права та законні інтереси, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана уповноваженою особою відповідачем.

09 травня 2024 року відповідач - Головне управління Державної податкової служби України у Житомирській області надіслало до суду відзив на позовну заяву (за вх.№26182/24), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування зазначає, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувають об`єкти нерухомого майна, а саме:

- частка квартири, загальною площею 68,04 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 , право власності з 09.10.2021;

- житловий будинок, загальною площею 152,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , право власності з 15.02.2008.

Контролюючим органом було проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб на належні ОСОБА_1 об`єкти житлової нерухомості на підставі рішення Коростишівської міської ради від 18.06.2019 №777 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Коростишівської міської об`єднаної територіальної громади», де ставка податку на житловий будинок становить 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 на суму 774,57 грн за житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 за податковий (звітний) період 2020 рік;

- №0561509-2410-0610 від 29.09.2022 на суму 984,00 грн за адресою: АДРЕСА_1 , за податковий (звітний) період 2021 рік.

За своїм змістом податкова вимога є документом, яким контролюючий орган повідомляє платника податків про невиконання ним свого податкового обов`язку та виникнення у нього податкового боргу.

Отже, податкова вимога від 31.01.2024 №0000806-1302-0630 є правомірною, борг на даний час позивачем не погашено, доказів сплати боргу не надано.

13 травня 2024 року представник позивача надіслав до суду відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких зазначає, що неправомірність дій територіального органу Державної податкової служби щодо невнесення відомостей про правильну площу житлового будинку до облікової документації призвела до необґрунтованого прийняття оскаржуваної вимоги.

13 травня 2024 року представник третьої особи надіслав до суду письмові пояснення (за вх.№26677/24), у яких зазначає, що Коростишівською міською радою для фізичних осіб відповідним рішенням встановлено 100% пільгу - на площу господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї та хліви, вбиральні, погреби, навіси.

Вказана пільга, також встановлена рішенням Коростишівської міської ради від 18.06.2019 №777 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території Коростишівської міської об`єднаної територіальної громади».

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, відмовлено.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у власності ОСОБА_1 перебувають об`єкти нерухомого майна, а саме:

- 1/2 частка квартири, загальною площею 68,04 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 , право власності з 09.10.2021;

- будинок, з надвірними будівлями загальною площею 152,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , право власності з 15.02.2008.

Контролюючим органом проведено нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб на належні ОСОБА_1 об`єкти житлової нерухомості та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 на суму 774,57 грн за податковий період - 2020 рік;

- №0561509-2410-0610 від 29.09.2022 на суму 984,00 грн за податковий - період 2021 рік.

Вказані податкові повідомлення були надіслані на адресу ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого ГУ ДПС у Житомирській області надало поштові конверти з відміткою пошти про повернення «за закінченням терміну зберігання» та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №1160120456335, №1160120741110, яке не містить відмітки про вручення або одержання відправлення позивачем (а.с.194, 195).

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Житомирській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 31.01.2024 №0000806-1302-0630, згідно з якою станом на 30.01.2024 сума податкового боргу ОСОБА_1 , становить 3561,56 грн, з яких:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об"єктів житлової нерухомості у розмірі 1758,57грн, з яких податкове зобов"язання - 1758,57 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0 грн, пеня - 0 грн;

- земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1802,99 грн, з яких податкове зобов"язання - 1802,99 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0 грн, пеня - 0 грн.

Також Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області прийнято рішення №559/06-30-02-806-10 від 20.02.2024 про опис майна у податкову заставу.

Вказана податкова вимога 07.03.2024 надіслана позивачу та вручена 16.03.2024 року.

Не погоджуючись із сформувало податковою вимогою Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області в частині суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об"єктів житлової нерухомості, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача на його відповідність нормам податкового законодавства та вимогам ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.пп.14.1.153, 14.1.156, 14.1.157, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України під наступними термінами слід розуміти:

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;

податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.5 ст.54 ПК України визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, що встановлений цим Кодексом.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст.57 ПК України, відповідно до п.57.2 якої регламентовано, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або ж інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків із причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в ст.297 МК України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, що зазначені у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 згаданої статті).

При зверненні платника податків до суду з позовом стосовно визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань не оскаржено або за результатами судового оскарження не скасовано і фактично є чинним, такі грошові зобов`язання при їх несплаті у встановлені строки набувають статусу податкового боргу, що є підставою формування та надсилання платнику податків податкової вимоги.

Матеріали справи свідчать, що позивач має протягом тривалого часу у власності певне нерухоме майно і є платником податку на нерухоме майно.

Як встановлено судом, разом із податковою вимогою форми «Ф» №0000806-1302-0630 від 31.01.2024 позивачу надіслано детальний розрахунок суми податкового боргу, згідно з яким податковий борг ОСОБА_1 включає:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості у розмірі 1758,57 грн;

- земельний податок з фізичних осіб у розмірі 1802,99 грн (а.с. 11).

В свою чергу, сума податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості, у розмірі 1758,57 грн виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 на суму 774,57 грн за житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , податковий (звітний) період - 2020 рік;

- податкового повідомлення-рішення №0561509-2410-0610 від 29.09.2022 на суму 984,00 грн за житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , податковий (звітний) період - 2021 рік.

Положеннями ст.266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пунктом 42.2 ст.42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204, передбачає, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу. Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. (п.п.2, 4 розділу ІІІ Порядку)

Отже, з наведеного слідує, що факт отримання податкового повідомлення-рішення платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов`язує відлік певних строків. Вважається, що податкове повідомлення-рішення належним чином вручене, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місце проживання або податкову адресу.

Матеріали справи свідчать, що податковим органом надано суду докази надіслання позивачу податкових повідомлень-рішень №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022 про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об"єктів житлової нерухомості, а саме, скан-копії конверту та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу: АДРЕСА_1 .

Зазначена адреса відповідає адресі, вказаній у позовній заяві, та позивач не заперечує достовірності такої.

Також зі скан-копії конверту слідує, що конверт містить відмітку співробітника пошти про повернення відправлення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 194, 195).

Такі доводи свідчать про належне виконання податковим органом порядку надіслання податкового повідомлення-рішення, відповідно до ст.42 ПК України, а тому зазначені вище податкові повідомлення-рішення вважаються такими, що вручені належним чином.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про виникнення податкового боргу кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

Таким чином, грошове зобов`язання за податковим повідомленнями-рішеннями №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 на суму 774,57 грн та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022 на суму 984,00 грн, набуло статусу узгодженого станом на момент формування податкової вимоги про сплату боргу, тобто станом на січень 2024 року.

Оскільки податкові повідомлення-рішення на підставі яких сформована вимога було повернуто відповідачу, відповідно з цього моменту почав рахуватися строк 10 днів на сплату суми боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022, відповідно.

Як свідчать матеріали справи, зважаючи на те, що протягом 10 календарних днів, позивач не сплатив суму узгодженого грошового зобов`язання, у нього виник податковий борг.

Крім того, доказів оскарження податкових повідомлень-рішень №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022, позивач суду не надав, протилежного не зазначив.

Згідно з п.59.3ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Таким чином відповідачем цілком правомірно була сформована вимога від 31.01.2024 №0000806-1302-0630, станом на 30.01.2024, в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об"єктів житлової нерухомості у розмірі 1758,57 грн (за відсутності доказів сплати такого боргу та доказів оскарження податкових повідомлень-рішень), яка надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручена 16.03.2024 (а.с. 66).

Звернення позивача до суду з даним позовом обумовлене відсутністю, за переконанням позивача, підстав на формування податкового боргу, а також відсутністю обов"язку по сплаті податкового боргу.

Водночас, частиною 2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Надаючи оцінку наведеним доводам позивача у співставленні з фактичними обставинами справи та вищенаведеними нормами, суд зазначає, що правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022, не входить до предмету доказування в межах розгляду даної справи.

Правомірність нарахування позивачу податкового зобов"язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об"єктів житлової нерухомості у розмірі 1758,57 грн на підставі податкових повідомлень-рішень №0826308-2406-0610 від 30.09.2021 та №0561509-2410-0610 від 29.09.2022, не підлягає правовій оцінці судом в межах розгляду даної справи за позовними вимогами про скасування податкової вимоги.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2018 року, справа №731/216/17 (провадження №К/9901/20602/18) зазначив «… під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому."

Відповідно до вимог частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

При цьому, незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов`язку вчинити певну дію (наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь.

За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд вказує, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з позовними вимогами про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні возову.

У силу приписів ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 134, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідн. номер НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" (Святкова, буд.48, м. Коростишів, Житомирська обл., Житомирський р-н,12504, код ЄДРПОУ 41029047), до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Повний текст складено: 04 листопада 2024 р.

04.11.24