Ухвала

від 04.11.2024 по справі 240/20818/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20818/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сладь Т.П. від 02 вересня 2024 року ВП № 74406461 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) перевіряючи на етапі відкриття провадження матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України та щодо подання позову у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цих норм Кодексу з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 161 КАС України передбачено, зокрема, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

В порушення цієї норми КАС України позивачем не додано до позовної заяви доказів направлення адміністративного позову з додатками відповідачу.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за подачу до суду цього позову повинно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: (3028,00 грн (за майнову вимогу) х 0,8 (коефіцієнт пониження).

Однак, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не додано документ про сплату судового збору.

Викладені у позовній заяві доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про те, що у цьому спорі Головне управління діє не як суб`єкт владних повноважень, а позовні вимоги спрямовані на захист його прав та інтересів суд визнає безпідставними, оскільки за змістом заявлених вимог та згідно з доданими матеріалами спірні відносини виникли під час виконання рішення суду та нарахування пенсійних виплат, які Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області реалізує як суб`єкт владних повноважень, тобто при здійсненні публічно-владних функцій на підставі законодавства.

Окрім того, з`ясовуючи чи подано позов у встановлений КАС України строк суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви представником позивача додано клопотання про поновлення процесуального строку, в якому пенсійний орган просить поновити строк звернення до суду з позовом у цій справі. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки вперше до суду пенсійний орган звернувся з позовною заявою вчасно, однак ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі № 240/17405/24 позов повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Пенсійний орган у найкоротші строки скористався правом на повторне оскарження постанови про накладення штрафу.

Вирішуючи заявлене клопотання суд враховує, що згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторони.

Законодавче обмеження строку оскарження постанови державного виконавця, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Тому суд зазначає, що посилання позивача на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення з позовом до суду і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи № 806/2321/16, № 826/24448/15, № 806/2950/15, № 200/11691/19-а, № 405/7262/17, № 1440/1822/18, № 0840/3465/18 та низці інших), щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Та обставина, що позивач звертався з первинним позовом в межах строку, встановленого статтею 287 КАС України, та у найкоротший строк скористався правом на повторне звернення до суду, не є підставою вважати поважними причини пропуску цього строку. Невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху й повернення з цих підстав первинно поданої позовної заяви суд не розцінює поважною причиною пропуску строку звернення до суду з цим позовом, адже повернення позовної заяви не зумовлює наступного звернення до суду у будь-який після спливу десятиденного строку оскарження постанови державного виконавця час.

Суд враховує також й те, що необхідність сплати судового збору при поданні позовної заяви встановлена процесуальним законом, а тому позивач, подаючи вперше позовну заяву без надання документа про сплату судового збору, усвідомлював про допущення ним порушення норм процесуального права.

А тому суд звертає увагу на те, що й при повторному зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем знову не додано документ про сплату судового збору.

Наведене дає підстави вважати, що як при первинному зверненні з позовною заявою, так і вдруге, в діях позивача не вбачається сумлінне добросовісне ставлення до своїх прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинення ним усіх можливих та залежних від нього процесуальних дій для вчасного та з дотриманням процесуального закону подання заявленого позову.

У поданому клопотанні про поновлення процесуального строку позивачем не доведено наявності обставин, які б перешкоджали пенсійному органу звернутися до суду в межах строку, обумовленого специфікою спорів визначених статтею 287 КАС України та які б становили об`єктивно непереборні перешкоди, що пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу.

Всупереч позиції Верховного Суду, зокрема у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, на яку покликається позивач, ним не продемонстровано добросовісного ставлення до реалізації ним права на звернення до суду й не доведено вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків позовної заяви, які стали підставою для повернення вперше поданого аналогічного позову. Ба більше, ці недоліки не усунуті на момент повторного звернення з цим же позовом, а також не доведено, що повернення попередньо поданого позову відбулось з причин, які не залежали від позивача, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду й не могли бути усунуті позивачем.

Тому суд констатує відсутність поважних причин пропуску позивачем строку оскарження постанови про накладення штрафу та звернення до суду з цим позовом.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, що позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу десятиденного строку для подання суду належних доказів направлення адміністративного позову з додатками відповідачу; оригінала документа про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку та надати докази поважності причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду та залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.Г. Приходько