Ухвала

від 04.11.2024 по справі 320/23138/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 листопада 2024 року м. Київ № 320/23138/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А. Б., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції у Київській області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 3345,52 грн.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А. І. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років судді, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.

Відповідно до частини другої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (абзац перший частини першої статті 59 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»).

Частинами першою, четвертою статті 20 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм № 772, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року (далі - Порядок № 772) однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, які зокрема проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 1 розділу V Порядку № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби з таких підстав: через службову невідповідність; у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; за власним бажанням (крім поліцейських, які мають стаж служби в поліції 10 років і більше); у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 слідує, що в разі звільнення поліцейського зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

В пункті 34 постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №360/917/19 вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В ухвалі від 29 липня 2021 року у справі № 200/373/21-а відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд зазначив, що у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в справі №360/917/19, суд висловив правову позицію щодо застосування у цій категорії справ місячного строку звернення до суду.

Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких ще не закінчився, у розмірі 3345,52 грн.

З позовної заяви вбачається, що підставою стягнення вказаної суми є наказ ГУ НП в Київській області від 28.01.2022 № 14 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби з п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою 05.07.2023, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду з позовною заявою.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому позивач просить суд поновити строк звернення до суду з позовною заявою, посилаючись на дію на території України воєнного стану та несення поліцейськими цілодобової служби в мобільних групах, на контрольних блокпостах.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Таким чином, враховуючи, що позивач не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надає суду доказів на обґрунтування такої позиції, суд вважає, що наведені у заяві про поновлення процесуального строку твердження не свідчать про наявність у позивача поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Тому, вказані позивачем підстави поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Оскільки вказані позивачем підстави пропуску строку визнано неповажними позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тому позивачу необхідно надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, в якому зазначити інші (відмінні) причини пропуску строку та надати відповідні докази в підтвердження даного факту.

Згідно вимог ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 14-15 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Прийняти справу до свого провадження.

Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування - залишити без руху.

Надати позивачу 5 - денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Діска А.Б.