Ухвала

від 27.12.2024 по справі 320/23138/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

27 грудня 2024 року Справа № 320/23138/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції у Київській області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився у розмірі 3345,52 грн.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А. І. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років судді, в провадженні якого перебувала справа, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.

Ухвалою судді Діски А .Б. прийнято справу до свого провадження, позовну заяву Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування - залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку, оскільки вказані позивачем підстави пропуску строку через запровадження воєнного стану в Україні визнано неповажними.

На виконання вимог вказаної ухвали представником позивача подано до суду клопотання про поновлення строку, в якому позивач знову, посилаючись на запровадження воєнного стану в Україні, просить поновити строк для подання позовної заяви до суду. Представник позивача вважає, що враховуючи значну кількість завдань покладених на органи Національної поліції, зокрема Головні управління Національної поліції, під час переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, а також беручи до уваги високий рівень відповідальності органів Національної поліції України, при виконанні завдань по наданню відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, причини пропуску строку звернення до суду Головним управлінням не є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Розглянувши вказане клопотання позивача, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

В свою чергу, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (абзац перший частини першої статті 59 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»).

Частинами першою, четвертою статті 20 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейські мають єдиний однострій. Поліцейський отримує однострій безоплатно. Правила носіння та норми належності однострою поліцейських затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку забезпечення поліцейських одностроєм № 772, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 вересня 2017 року (далі - Порядок № 772) однострій - загальна назва форменого одягу поліцейського, що складається з предметів, які видаються в тимчасове користування для виконання службових завдань, тренувань, навчань, занять тощо (інвентарне майно), та предметів особистого користування, які видаються в постійне користування і не використовуються як інвентарне майно.

За змістом пункту 3 розділу І Порядку № 772 одностроєм згідно із цим Порядком забезпечуються поліцейські, які зокрема проходять службу на відповідних посадах у Національній поліції України.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 1 розділу V Порядку № 772 відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби з таких підстав: через службову невідповідність; у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами, або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; за власним бажанням (крім поліцейських, які мають стаж служби в поліції 10 років і більше); у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 772 слідує, що в разі звільнення поліцейського зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, ним повинна відшкодовуватись вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився.

Тобто, видача предметів однострою особистого користування особі, так само як і відшкодовування вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, нерозривно пов`язане із проходженням особою публічної служби.

В пункті 34 постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №360/917/19 вказано, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В ухвалі від 29 липня 2021 року у справі № 200/373/21-а відмовляючи у відкритті касаційного провадження Верховний Суд зазначив, що у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року в справі №360/917/19, суд висловив правову позицію щодо застосування у цій категорії справ місячного строку звернення до суду.

Як зазначено вище, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача вартості предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких ще не закінчився, у розмірі 3345,52 грн.

З позовної заяви вбачається, що підставою стягнення вказаної суми є наказ ГУ НП в Київській області від 28.01.2022 № 14 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби з п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою 05.07.2023, позивач пропустив місячний строк для звернення до суду з позовною заявою.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на дію на території України воєнного стану та несення поліцейськими цілодобової служби в мобільних групах, на контрольних блокпостах.

Ухвалою суду від 04.11.2024 вказане клопотання позивача було розглянуто та визнано неповажними причини пропуску такого строку, оскільки позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Так, на усунення недоліків позовної заяви представник позивача в клопотанні про поновлення строку знову посилається на запровадження воєнного стану в Україні та посилений варіант службової діяльності поліцейських.

Однак суд звертає увагу представника позивача, що систему поліції складають центральний орган управління поліції та територіальні органи поліції (ст. 13 Закону України "Про національну поліцію").

Відповідно, в складі територіальних органів поліції є різні підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, у тому числі на виконання завдань із забезпечення посиленого варіанта служби.

Беззаперечно, працівники поліції в умовах воєнного стану в Україні проходять службу в посиленому режимі.

Водночас, у своєму клопотанні представник позивача не наводить конкретних підстав та доказів, які б могли бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду саме працівниками відділу правового забезпечення ГУНП у Київській області, які уповноважені звертатись до суду від імені головного управління, у зв`язку із введенням воєнного стану чи виконання ними завдань із забезпечення посиленого варіанта служби. Оскільки саме до повноважень поліцейських цього відділу належить забезпечення звернення до суду з позовними заявами щодо стягнення вартості предметів однострою.

Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви доказів на підтвердження неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом через воєнний стан.

Тому, вказані позивачем підстави поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовна заява ГУНП у Київській області підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Головного управління Національної поліції у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Діска А.Б.