Рішення

від 04.11.2024 по справі 520/20071/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 листопада 2024 р. справа № 520/20071/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Данила Галицького, буд. 19,м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл.,33027, код ЄДРПОУ 45375820) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000304/2 від 24.04.2024 Харківської митниці.

Ухвалою від 22.07.2024 Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Ухвалою ХОАС від 01.10.2024 замінено у порядку процесуального правонаступництва - Київську митницю Держмитслужби (03124, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А).

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що під час митного оформлення були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 21.10.2024 по 01.11.2024.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (Покупець) та Pujiang Kunpeng Import AnExport Co., Ltd. (Продавець) укладено контракт №SP-113 від 29.10.2023.

Відповідно до п. 1.1. «Продавець» продає продукцію, далі іменовані «Товари», а «Покупець» - Позивач зобов`язується приймати і оплачувати «Товари» відповідно до умов цього Контракту.

Найменування, асортимент і кількість "Товарів", що поставляються, на кожну поставку будуть вказуватися в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 1.2 Контракту).

Пунктом 2.1. Ціни на "Товар" встановлюються в доларах США - USD ($) - та вказуються в Специфікаціях, які оформляються на кожну поставку.

Загальна сума Контракту становить суму всіх Специфікацій підписаних сторонами в рамках даного Контракту» (п.2.2 Контракту).

Відповідно до п. 2.3 Контракту у ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього, які є його невід`ємною частиною.

Загальна кількість «Товару» в розрізі найменувань вказується в Специфікаціях на кожну поставку, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.3.1 Контракту).

За цим Контрактом «Продавець» постачає Товар «Покупцеві» на умовах FOB Нингбо (КНР), відповідно до умов «Інкотермс-2010» або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього Контракту і є його невід`ємною частиною.

Пунктом 7.3 Контракту передбачено що тара, в яку упаковано "Товар" - разова, неповоротна, входить у вартість транспорту.

Судом встановлено, що сторони Договору підписали специфікацію № 0 від 30.01.2024 до контракту №SP-113 від 29.10.2023, в якій визначили відомості про покупця та продавця, номенклатуру, ціну та кількість товару, його загальну вартість, його загальну вартість -51068,60 дол. США.

Між позивачем (клієнт) та ТОВ "Таніт груп" (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023, за умовами якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу

Відповідно до заявки №60 від 22.01.2024 до договору транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 сторони погодили між собою умови конкретні послуги, їх вартість та умови надання.

Згідно з додатковою угодою від 23.10.2023 до договору транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023 сторонами внесені зміни до пункту 3.1 договору щодо оплати рахунків експедитора.

20.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (Замовник) уклало договір доручення №20/09-23 з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець)

Відповідно до п.1.1 "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе зобов`язання після отримання відповідного завдання "Замовника", відповідно до положень Митного кодексу України, надавати послуги з митного оформлення вантажу "Замовника".

23.04.2024 з метою митного оформлення товару, митним декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "СПЕЙР ПАТС" подав для митного оформлення митну декларацію №24UA80700006757U6.

З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист (Packing list) б/н від 30.01.2024, рахунок-фактура (iнвойс) KP23329-NO.1 від 30.01.2024, коносамент (Bill of lading) WMSS24013796 від 10.02.2024, автотранспортна накладна б/н від 20.04.2024, декларацiя про походження товару KP23329-NO.1 від 30.01.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг TG200324001 від 20.03.2024, банківський платіжний документ, №58 від 25.03.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №14002 від 19.04.2024

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Спец.№1 від 30.01.2024, зовнішньоекономічний договір SP-113 від 29.10.2023, договір про надання послуг митного брокера 20/09-23 від 20.09.2023, договір (контракт) про перевезення 16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023, інші некласифіковані документи Заявка №60 від 22.01.2024, інші некласифіковані документи Тех.опис(фото) від 23.04.2024, копія митної декларації країни відправлення 31020240519465551 від 05.02.2024.

З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.

На запит митного органу, декларантом ФОП ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "СПЕЙР ПАТС" направлено лист вих.№24/04 від 24.04.2024, в якому було зазначено, що інші документи стосовно ЕМД №24UA80700006757U6 від 23.04.20234 надаватись не будуть.

За результатами проведеного контролю визначення митної вартості відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000304/2 від 24.04.2024. Згідно з цим рішенням (графа 31) Відповідач здійснив митну оцінку товару за 6 (резервним) методом визначення митної вартості.

Відповідачем також прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000353 від 24.04.2024.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом з обґрунтуванням, вказаним вище.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО Інспектор).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення Інспектор.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1)у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2)у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Щодо ненадання позивачем перекладу експортної митної декларації, суд зазичає таке.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить перелік обов`язкових документів, які повинні надаватися на підтвердження митної вартості товарів.

Позивач обґрунтовано вказує, що митна декларація країни відправлення в такий перелік не включена.

Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що митна декларація країни відправлення складена китайською мовою, яка фактично є іноземною мовою міжнародного спілкування (офіційною мовою ООН, другою за поширеністю мовою у світі).

Щодо твердження відповідача про відсутній розподіл транспортних витрат по території України, суд зазначає таке.

Між позивачем (клієнт) та ТОВ "Таніт Груп" (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023, за умовами якого експедитор зобов`язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов`язаних з пред`явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу

Відповідно до довідки про транспортні витрати №4002 від 19.04.2024, яка надана ТОВ «Таніт Груп» позивачу, зазначено, що для вантажу в контейнері HASU1480852 по консаменту WMSS24013796, транспортні витрати за межами України з доставки вантажу складають загалом 293001,25 гривень, з них: на умовах FOB NINGBO, CHINA до портп CONSTANTA, ROMANIA вартість морського перевезення вантажу складає 219 800,00 грн; вартість транспортно-експедиторського обслуговування (вантажно- розвантажувальні роботи в порту вивантаження, документальне оформлення) за межами території України складає 26 240,69 грн; вартість транспортно-експедиторського обслуговування по перевезенню вантажу баржею за межами території України (доставка баржею від CONSTANTA, ROMANIA до порту Рені, Україна) складає 46 960,56 грн. Експедиторська винагорода нараховується на території України з урахуванням ПДВ, Страхування вантажу не здійснювалось.

Судом встановлено, що витрати на транспортування у сумі 29300,25 гривень сплачені позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією № 58 від 25.03.2024.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що ТОВ "Таніт груп" не здійснював будь-яких інших витрат на транспортування та додаткових витрат, які пов`язані з транспортуванням оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Таким чином, аналізуючи встановлені судом обставини, та з урахуванням наявної інформації в довідці про здійснення транспортних витрат на території України суд приходить висновку, що такі доводи митного органу є необґрунтованими, а тому відхиляються.

Щодо посилання відповідача про відсутність витрат на зберігання оцінюваної партії товару у порту Константа, Румунія, суд зазначає таке.

У контракті №SP-113 від 29.10.2023 п. 2.3 ціну «Товару» включається вартість тари, упаковки, маркування, завантаження в транспортний засіб, відповідно до умов поставки FOB Нингбо (КНР), або на інших умовах зазначених в специфікаціях до цього, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс за терміном FOB, продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту.

Враховуючи умови поставки FOB, продавець викопав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Судом встановлено, що для доставки товару з порту м. Нінгбо, Китай до порту м. Констанца, Румунія позивач (як Замовник) та ТОВ "Таніт груп" (експедитор) укладено договір транспортного експедирування №16.08.2023/1200-1ОД від 16.08.2023.

З урахуванням вищенаведеного, ТОВ "Таніт груп" взяло на себе зобов`язання організувати перевезення, зберігання тощо контейнеру HASU1480852 за рахунок позивача.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що ТОВ "Таніт груп" не понесло витрат по зберіганню вантажу в м. Констанца, Румунія, оскільки такі витрати не було відображено ні в рахунку на оплату, ні в декларації митної вартості, а тому твердження відповідача про наявність невідображених в графах ВМД витрат на зберігання є необґрунтованими.

Щодо доводів відповідача про наявність розбіжностей у CMR від 20.04.2024, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Затверджена форма CMR (міжнародна автомобільна накладна) не передбачає наявності у ній імені та адреси експедитора, який організовує вантажне перевезення, але не є при цьому фактичним перевізником.

Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR відCMR від 20.04.2024 є документом, що засвідчує лише факт транспортування Товарів, а не числове значення митної вартості останніх.

Щодо застосування резервного методу.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею неправомірно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Данила Галицького, буд. 19,м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл.,33027, код ЄДРПОУ 45375820) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000304/2 від 24.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЙР ПАТС" (вул. Данила Галицького, буд. 19,м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл.,33027, код ЄДРПОУ 45375820) судовий збір у сумі 7762 (сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн 27 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 04 листопада 2024 року.

СуддяОлексій КОТЕНЬОВ