Рішення

від 04.11.2024 по справі 560/12925/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12925/24

РІШЕННЯ

іменем України

04 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, оформлене протоколом № 2, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні йому та його членам сім`ї житлової площі для постійного проживання шляхом виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 , житловою площею - 30,8 кв.м, загальною площею 60,2 кв.м;

- зобов`язати житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області прийняти нове рішення, за яким визнати за ОСОБА_1 право на виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1 , житловою площею - 30,8 кв.м, загальною площею 60,2 кв.м для надання її ОСОБА_1 та членам його сім`ї для постійного проживання з подальшим погодження з житлово-побутовою комісією Центрального управління Служби безпеки України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до витягу з протоколу № 2 засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України у Хмельницькій області від 11 липня 2024 року прийнято рішення про відмову у задоволенні рапорту позивача про виключення двокімнатної квартири АДРЕСА_1 зі складу службових житлових приміщень Управління та надання її для постійного проживання позивачу та його сім`ї, у зв`язку з тим, що його дружина ОСОБА_2 раніше брала участь у приватизації квартири і їй на праві власності належить частка, що становить 9,27 кв.м. житлової площі, а тому, відповідач вважає, що ОСОБА_2 є особою, яка забезпечена житлом. Позивач вважає, що така відмова відповідача суперечить вимогам житлового законодавства України.

Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 раніше брала участь у приватизації квартири і їй на праві власності належить частка, що становить 9,27 кв.м. житлової площі. У зв`язку з тим, що відповідно до постанови Хмельницької обласної ради від 02.01.1985 р. № 8, згідно якої середній рівень забезпеченості громадян жилою площею у Хмельницькій області становить 8,0 кв.м., ДГЗ СБ України вважає, що ОСОБА_2 забезпечена житлом. Вказує, що у випадку погодження вищевказаного рапорту ОСОБА_1 про надання йому та членам сім`ї квартири АДРЕСА_1 для постійного проживання Житлово-побутовою комісію УСБУ у Хмельницькій області буде порушено вимоги п. 4.1. Наказу СБУ від 06.11.2007 №792 "Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.11.2007 р. за №1308/14575), згідно якого житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством, а в даному випадку житлова площа буде надана з перевищенням встановлених норм.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління СБУ в Хмельницькій області - в повному обсязі. Зазначає, що відповідач, відмовляючи у виключенні квартири АДРЕСА_2 з числа службових, вважає що ОСОБА_2 є особою, яка забезпечена житлом, бо їй належить на праві власності 1/3 частка квартири, що становить 9,27 кв.м. жилої площі. Проте, згідно ст. 47 Житлового кодексу України передбачено, що норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Взявши до уваги вищенаведені положення та з урахуванням наявності у ОСОБА_2 на праві власності 1/3 частки житла, що становить 9,27 кв.м жилої площі, можна дійти висновку, що ОСОБА_2 має право перебувати на квартирному обліку та може претендувати на жиле приміщення однак в обмежених розмірах, тобто не більше 4,38 кв.м жилої площі (13,65 кв.м - 9,27 кв.м = 4,38 кв.м). Відтак квартира АДРЕСА_2 жилою площею 30,8 кв.м. не перевищує максимальну норму жилої площі, яку може отримати сім`я позивача, з урахуванням раніше приватизованої ОСОБА_2 жилої площі (13,65 + 13,65 + 4,38 = 31,68 кв.м - максимально допустима норма жилої площі для сім`ї позивача).

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.

ОСОБА_1 з 2002 року та по теперішній час проходить військову службу в УСБУ у Хмельницькій області (з дислокацією в АДРЕСА_3 ).

З 23.02.2008 позивач перебуває на квартирному обліку у загальній черзі, а з 06.11.2015 року перебуває у першочерговій черзі як учасник бойових дій, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 .

Наказом начальника Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 11.04.2018 року за №122 позивачу та членам його сім`ї надана службова квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 30,8 кв.м.

02.12.2022 житлово-побутова комісія здійснила акт обстеження житлових умов позивача за адресою: АДРЕСА_4 та зробила висновок про те, що позивач потребує поліпшення житлових умов шляхом отримання житла для постійного проживання згідно норм ЖК України.

Відповідно до рішення житлово-побутової комісії УСБ України у Хмельницькій області від 28.02.2023 року квартира АДРЕСА_1 була виключена зі складу службових та надана позивачу та його членам сім`ї для постійного проживання, з подальшим зняттям їх з квартирного обліку в Управлінні.

Відповідно до листа Департаменту господарського забезпечення СБ України (в складі якого працює ЖПК ЦУ СБУ) від 05.04.2023 № 19/10-7080 ВС, ЖПК УСБУ у Хмельницькій області рекомендовано переглянути правомірність перебування дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на квартирному обліку та правових підстав щодо виключення зазначеної вище квартири з числа службових. Зазначено, що ОСОБА_2 раніше брала участь у приватизації квартири і їй на праві власності належить частка, що становить 9,27 кв.м. житлової площі.

Відповідно до витягу з протоколу № 2 засідання житлово-побутової комісії Управління СБ України у Хмельницькій області від 11 липня 2024 року прийнято рішення про відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про виключення двокімнатної квартири АДРЕСА_1 зі складу службових житлових приміщень Управління та надання її для постійного проживання позивачу та його сім`ї. Відмова аргументована тим, що УСБ України у Хмельницькій області стало відомо про те, що дружина позивача - ОСОБА_2 раніше брала участь у приватизації квартири і їй на праві власності належить частка, що становить 9,27 кв.м. житлової площі. А тому, відповідач вважає, що ОСОБА_2 є особою, яка забезпечена житлом, що є підставою для прийняття рішення про відмову у виключенні двокімнатної квартири АДРЕСА_1 зі складу службових житлових приміщень Управління та надання її для постійного проживання позивачу та його сім`ї.

Позивач вважаючи вказане рішення неправильним, незаконним та таким, що грубо порушує його права та інтереси звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про Службу безпеки України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби Безпеки України.

Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Положеннями статті 34 Житлового кодексу України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок організації забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям - особам офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Служби безпеки України, а також особам, звільненим з військової служби в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у Службі безпеки України після звільнення та членам їх сімей, в тому числі, - членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли, пропали без вісти під час проходження військової служби, які перебувають на обліку осіб та потребують поліпшення житлових умов врегульований Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Служби безпеки України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженою наказом Служби безпеки України від 06.11.2007 №792 (далі Інструкція №792).

Відповідно до пункту 5.21 Інструкції №792 за бажанням співробітника або особи, звільненої з військової служби в СБ України, що перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та проживає у службовому житловому приміщенні, це житлове приміщення може бути надано для постійного проживання шляхом виключення його з числа службових у випадках, якщо ця особа: а) має вислугу на військовій службі 20 років і більше; б) звільнена з військової служби за вислугою років, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, унаслідок інвалідності, захворювання, отриманого при виконанні обов`язків військової служби; в) перебувала на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності Законом України від 24.06.2004 "Про внесення змін до статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і належить до категорії осіб, які не можуть бути виселені зі службових приміщень без надання іншого житлового приміщення.

Згідно з пунктами 4.1-4.3 Інструкції №792 житлова площа для забезпечення постійним житлом розподіляється відповідно до черги квартирного обліку та у межах норм, установлених законодавством. Житловими приміщеннями забезпечуються тільки співробітники та члени їх сімей, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством. Співробітникам, які мають вислугу 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

Забезпечення за рахунок СБ України співробітників та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку.

За змістом пункту 5.12. Інструкції №792 рішення про виключення з числа службових житлових приміщень приймається керівниками відповідних органів, закладів та установ СБ України на підставі пропозицій житлово-побутової комісії та за погодженням з житлово-побутовою комісією Центрального управління СБ України, що затверджується заступником Голови СБ України, до функціональних обов`язків якого належить координація господарського забезпечення, з наданням необхідних документів для його вивчення.

Таким чином, обов`язковою умовою для виключення квартир із числа службових є перебування на квартирному обліку і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для цього населеного пункту, що буде підставою для зняття сім`ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 04.04.2019 у справі № 404/3454/17, від 13.06.2018 у справі №757/10624/17-ц.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, проживають у службовому житловому приміщенні. У позивача наявна вислуга на військовій службі 20 років і більше.

Загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 60,2 кв. м, житлова площею 30,8 кв. м, що відповідає нормам жилої площі, яку позивач та його члени сім`ї можуть отримати у постійне користування згідно з вимогами Житлового кодексу України.

Таким чином, позивач має право на виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових для постійного проживання.

Підставою для відмови щодо виключення спірної квартири з числа службових слугував висновок відповідача про те, що ОСОБА_2 є особою, яка забезпечена житлом, оскільки приймала участь у безкоштовній державній приватизації житла та їй належить 1/3 частка, що становить 9,27 кв. м. жилої площі.

Разом з тим, положеннями статті 48 Житлового Кодексу - Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

А відповідно до статті 47 Житлового кодексу - норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Взявши до уваги вищенаведені положення та з урахуванням наявності у ОСОБА_2 на праві власності 1/3 частки житла, що становить 9,27 кв.м жилої площі, можна дійти висновку, що ОСОБА_2 має право перебувати на квартирному обліку та може претендувати на жиле приміщення однак в обмежених розмірах, тобто не більше 4,38 кв.м жилої площі (13,65 кв.м - 9,27 кв.м = 4,38 кв.м).

Житлова площа квартири 30.8 кв. м, що відповідає нормам жилої площі, яку позивач та його члени сім`ї можуть отримати у постійне користування згідно з вимогами Житлового кодексу України (13.65 сина позивача + 13.65 позивача + 4.38 жінки позивача = 31,68 кв.м).

Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №636/1514/19 погодився з правовим висновком суду першої та апеляційної інстанцій та підсумував, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для задоволення позовних вимог (визнання права на виключення житла з числа службового та зобов`язання подання відповідного клопотання КЕВ м. Харків) є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.

Суд враховує, що Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

У зв`язку з цим, рішення відповідача, оформлене протоколом від 11.07.2024 року № 2, щодо відмови позивачу у наданні йому та членам родини житлової площі для постійного проживання шляхом виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 є протиправним.

Водночас, відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Таким чином, найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт про виключення з числа службових приміщень квартири АДРЕСА_1 з подальшим наданням її для постійного проживання та прийняття рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

За нормами частин 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українине здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, оформлене протоколом № 2, щодо відмови ОСОБА_1 в наданні йому та його членам сім`ї житлової площі для постійного проживання шляхом виключення з числа службових жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати житлово-побутову комісію Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про виключення з числа службових приміщень квартири квартири АДРЕСА_1 з подальшим наданням її для постійного проживання та прийняття рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області (вул. Героїв Майдану, 19, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 20001734)

Головуючий суддя П.І. Салюк