Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/13110/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2024 р.Справа № 520/13110/24

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі № 520/13110/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ЕКСПО»

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду було подано в строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України, проте у зв`язку з тимчасовою відсутністю коштів апеляційна скарга була повернута.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 26.07.2024 в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 26.08.2024 (з урахуванням вихідних).

Головним управлінням ДПС у Харківській області вперше подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі № 520/13110/24 з дотриманням строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 295 КАС України, однак, до апеляційної скарги не було додано квитанцію про сплату судового збору, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2024 залишено без руху, та згодом, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2024 повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 24.09.2024 про повернення апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 25.09.2024 о 06:10.

Вдруге відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою 23.10.2024, при цьому, судовий збір так і не сплачено, що в свою чергу, свідчить про формальність звернення до суду апеляційної інстанції вдруге.

До того ж, відповідачем не наведено обставин в обґрунтування неможливості подання вдруге апеляційної скарги одразу після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше (25.09.2024), що позбавляє суд можливості встановити поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що вдруге апеляційну скаргу було подано лише 23.10.2024, тобто майже через місяць після отримання копії вказаної ухвали.

Посилання відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, на обставини пов`язані з недостатністю фінансування територіальних органів ДПС суд не приймає та вважає їх такими, що ніяким чином не пояснюють пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, суд звертає увагу відповідача, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у адміністративній справі 819/1224/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначені в апеляційній скарзі поважними, тому, клопотання не може бути задоволено з підстав, які в ньому викладені.

Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання юридичною особою або суб`єктом владних повноважень позову немайнового характеру, складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Таким чином, враховуючи чотири вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 12112,00 грн, а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Головним управлінням ДПС у Харківській області за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі №520/13110/24 враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору за подання документів в електронній формі, становить 14534,40 грн.

В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.

Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 14534,40 грн.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2024 по справі № 520/13110/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРС ЕКСПО» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України , про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.

Надати відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснити заявнику апеляційної скарги, що вищезазначені недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку, а також квитанції або оригіналу іншого платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 14534,40 грн.

Роз`яснити відповідачу, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.С. Перцова