Ухвала

від 04.11.2024 по справі 520/15003/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2024 р.Справа № 520/15003/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23

за позовом приватного підприємства «САНПРОМ»

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ПП «САНПРОМ» до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 19.04.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 22.04.2024, о 08:26 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

Останній день на апеляційне оскарження з моменту отримання скаржником копії рішення суду першої інстанції є 22.05.2024.

17.05.2024 через підсистему «Електронний суд», тобто у встановлений строк ст. 295 КАС України, ГУ ДПС у Харківській області оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 03.07.2024, о 18:02 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 04.07.2024.

02.08.2024 через підсистему «Електронний суд», ГУ ДПС у Харківській області повторно оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 19.09.2024, о 19:05 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 20.09.2024.

29.10.2024 через підсистему «Електронний суд», тобто з порушенням встановленого строку ст. 295 КАС України, ГУ ДПС у Харківській області втретє подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення. Також не надано до суду документу про сплату судового збору.

Разом з апеляційною скаргою заявлена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що вперше подано апеляційну скаргу у встановлений строк ст. 295 КАС України, проте ухвалою суду повернуто апеляційну скаргу у зв`язку з несплатою судового збору. Наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуване рішення прийнято Харківським окружним адміністративним судом 19.04.2024. Копія судового рішення доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 22.04.2024. Останній день на апеляційне оскарження з моменту отримання скаржником копії рішення суду першої інстанції є 22.05.2024. Із апеляційною скаргою відповідач звернувся 29.10.2024.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику (20.09.2024) до повторного його звернення зі скаргою (29.10.2024) пройшов значний проміжок часу більше місяця. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21, беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правових позицій Верховного Суду з цього приводу, сформулював правові випадки коли процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено. Зокрема, це можливо у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 820/4420/18.

У постанові від 21.11.2019 у справі № 804/3200/18 Верховний Суд підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом й у постанові від 10.09.2020 у справі № 815/6482/15.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу на те, що втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся через п`ять місяців з дати останнього дня на апеляційне оскарження з моменту отримання скаржником копії рішення суду першої інстанції (22.05.2024), а саме 29.10.2024, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, колегія суддів також враховує, що скаржником до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ГУ ДПС у Харківській області строку на апеляційне оскарження рішення суду від 19.04.2024. Інших доводів поважності причин пропуску строку апелянтом не зазначено.

Також суду не надано належних і достатніх доказів в обґрунтування таких обставин за їх наявності.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання підстав, визначених ГУ ДПС у Харківській області у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, неповажними і про необхідність застосування положень ч. 3 ст. 298 КАС України.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч. 2 ст. 321 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Русанова В.Б. Бегунц А.О.