Ухвала

від 20.11.2024 по справі 520/15003/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2024 р. Справа № 520/15003/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23

за позовом приватного підприємства «САНПРОМ»

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України

про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено позов ПП «САНПРОМ» до ГУ ДПС у Харківській області, ДПС України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копія судового рішення від 19.04.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 22.04.2024, о 08:26 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.

17.05.2024 на зазначене рішення суду відповідачем-ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, тобто у встановлений строк, встановлений ст. 295 КАС України, яка ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 03.07.2024, о 18:02 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 04.07.2024.

02.08.2024 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу, також не додано документ про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 19.09.2024, о 19:05 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 20.09.2024.

29.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС у Харківській області втретє подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, також не надано до суду документу про сплату судового збору. Разом з апеляційною скаргою заявлена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024 відмовлено у заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними; апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області залишена без руху; надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

14.11.2024 відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування скаржник зазначає, що апеляційну скаргу подана в межах строку визначеного ст. 295 КАС України, проте ухвалою суду повернуто у зв`язку із несплатою судового збору. Вважає що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Щодо доводів апелянта про те, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу майже місяць. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У постановах від 24.07.2023 (справа № 200/3692/21), від 07.09.2023 (справа № 120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у Харківській області у період з 19.04.2024 (дати ухвалення рішення судом першої інстанції) по 20.11.2024 (дату винесення ухвали суду про відмову у відкритті апеляційного провадження) тричі зверталось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (17.05.2024; 02.08.2024; 29.10.2024).

До повторно втретє поданої апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області знову як не долучило документ про сплату судового збору, так і не навело жодних пояснень щодо причин його відсутності.

При цьому суд апеляційної інстанції не може погодитись із доводом скаржника, що повторне звернення до суду із апеляційною скаргою відбулось без надмірних зволікань. Так, копія ухвали суду від 19.09.2024 вдруге про повернення апеляційної скарги була отримана ГУ ДПС у Харківській області 20.09.2024, тоді як втретє апеляційну скаргу було подано до суду лише 29.10.2024, тобто через 39 днів. Характер недоліку скарги, факт його неусунення при поданні повторної скарги, термін її подання у сукупності із періодом, що сплинув від початку строку апеляційного оскарження, в цьому випадку не дають підстав для висновку про добросовісну реалізацію ГУ ДПС у Харківській області права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин наявні підстави вважати, що відповідач недобросовісно реалізував надані йому процесуальні права при поданні апеляційної скарги втретє, що виразилось в ігноруванні відповідних вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду про надання до суду документу про сплату судового збору.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Вважає, що семимісячний термін (з травня по листопад) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 520/36811/23.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи викладені у заяві від 14.11.2024 дублюються з доводами заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка була заявлена в рамках апеляційної скарги. Тому, колегія суддів зауважує, що оцінка наданим доводам вже була наведена в ухвалі суду від 04.11.2024.

20.09.2022 ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 у справі № 643/5369/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23 - відмовити.

Визнати неповажними, наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 у справі № 520/15003/23 за позовом приватного підприємства «САНПРОМ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді В.Б. Русанова А.О. Бегунц