Постанова

від 04.11.2024 по справі 320/41224/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/41224/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 26.07.2023 № 51032/26-15-07-03-02-25.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Головного Управління ДПС у м. Києві від 26.07.2023 №51032/26-15-07-03-02-25, вважаючи що висновок, вкладений в акті перевірки суперечить вимогам законодавства. Позивач вказує на те, що на балансі товариства дійсно існувала кредиторська заборгованість за простими векселями АА №1465440 від 22.07.2008, АА №1465442 від 22.07.2008, АА №1465443 від 22.07.2008 на загальну суму 3 050 000,00 грн, але пізніше, у зв`язку з внесенням 20.07.2014 векселедавцем виправлень до вказаних векселів, строк їх пред`явлення до сплати вказано «за пред`явленням, але не раніше 21.07.2019».

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно і своєчасно, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є такими, що не підлягає скасуванню. Відповідач наголошує на тому, що перевіркою встановлено, що граничний термін погашення та термін позовної давності за наведеними операціями з векселями настав 22.07.2017. Безнадійну кредиторську заборгованість на загальну суму 3 050 000 грн ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» повинно було включити до складу доходу за 2017 рік та відобразити в податковій та фінансовій накладній.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що позивачем, разом із позовною заявою, були надані завірені належним чином копії векселів, в яких, з урахуванням вимог ст.13 Закону України «Про обіг векселів в Україні», трасантом - ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» були внесені зміни в реквізит «строк платежу», який було змінено з « 21» липня 2014 року на « 21» липня 2019 року шляхом закреслення старого реквізиту (дати платежу - « 21» липня 2014 року) та написанням нового реквізиту (дати платежу - «21» липня 2019 року), із зазначенням дати внесення змін (« 20» липня 2019 року). Тобто, інформація, що міститься в акті перевірки про те, що вказані векселі містять строк пред`явлення до сплати «за пред`явленням, але не раніше 21.07.2014» - не відповідає дійсності та спростовується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме інформацією зазначеною на самих векселях. В матеріалах справи містяться належним чином завірені копії зазначених векселів з яких вбачається, що строк пред`явлення до сплати по ним настає « 21» липня 2019 року.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до пп. 78.1.7 м. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв`язку з внесенням рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 30.06.2022 № 1000741100020030382, на підставі наказу від 01.06.2023 № 2716-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПО ПЛЮС», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 12.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 12.06.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатом такої перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 44903/Ж5/26-15-07-03-02-21 від 19.06.2023.

У зв`язку з незгодою з висновками перевірки та фактами і даними, викладеними в акті перевірки, ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС», відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПКУ, були подані заперечення від 05.07.2023 № 3 до Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» № 44903/Ж5/26-15-07-03-02-21 від 19.06.2023.

За результатом розгляду зазначених заперечень, ГУ ДПС у м. Києві було надіслано на адресу ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» лист «Про розгляд заперечень» від 19.07.2023 № 27195/26-15-07-03-02-28 від 19.07.2023, відповідно до якого висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

28.07.2023 TOB «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.07.2023 № 51032/26-15-07-03-02-25, прийняте на підставі акту перевірки.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення було встановлено порушення пп.14.1.11 п. 14.1 пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 п. 135.1 ст.135 ПКУ, а саме невключення до доходу безнадійної кредиторської заборгованості в період 2017 рік. У зв`язку з чим, згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПКУ застосовано штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі пункту 123.2 статті 123 ПКУ та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 669 471 (шістсот шістдесят дев`ять тисяч чотириста сімдесят одна) гривня 00 копійок, з яких 535 577 (п`ятсот тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 00 копійок - сума донарахованого зобов`язання, 133 894 (сто тридцять три тисячі вісімсот дев`яносто чотири) гривні 00 копійок - сума штрафних санкцій.

Скориставшись своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС», на підставі п. 56.2 ст. 56 ПКУ звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 28.09.2023 № 28858/6/99-00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» без задоволення.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактичне списання безнадійної кредиторської заборгованості мало відбуватися в 2017 році, тому позивачем протиправно занижено доходи за 2017 рік на суму 3 050 000 грн, та завищено дохід за три квартали 2022 року на суму 3 050 000 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-III (далі - Закон № 2374-IIІ) законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком ІІ до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказі векселі та прості векселі», «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», Закону № 2374-III та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Положеннями статті 4 Закону № 2374-III передбачено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково має бути відображено у відповідному договорі, який укладають у письмовій формі.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно із законом.

Операції щодо видачі та погашення векселя є способом проведення негрошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги).

За приписами статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-IV (далі - Закон № 3480-IV) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно в документарній формі. Особливості видачі й обігу векселів, здійснення операцій із векселями, погашення вексельних зобов`язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Отже, вексель згідно з визначенням чинного законодавства має подвійну природу: боргове зобов`язання та цінний папір.

Згідно зі статтею 34 Женевської конвенції переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель зі строком платежу за пред`явленням не може бути пред`явленим для платежу раніше визначеної дати. У цьому разі строк для пред`явлення починається від зазначеної дати.

Відповідно до ст. 70 Женевської конвенції позовні вимоги до акцептанта, які випливають із переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу. Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат". Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред`явлений позов.

Згідно з пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, безнадійна заборгованість - заборгованість, що виповідає одній із таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності в неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які в судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.

Отже, для віднесення сум грошових зобов`язань за переданими постачальникові товару векселями до безповоротної фінансової допомоги мають бути наявними правові підстави, визначені в підпункті 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Початок перебігу строку позовної давності у три роки щодо погашення грошових зобов`язань за простим векселем пов`язується з настанням строку платежу за таким векселем, а після закінчення такого строку позовної давності непогашена заборгованість відноситься саме до безповоротної фінансової допомоги, від чого у платника податку виникає обов`язок збільшити дохід на суму такої допомоги згідно з вимогами Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.12.2019 року у справі № 2а-9645/12/2670.

Разом з цим, пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в статті 134 Податкового кодексу України, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду (п.5 П(С)БО №11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, було встановлено порушення пп.14.1.11 п.14.1 пт.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст.135 ПКУ, а саме невключення до доходу безнадійної кредиторської заборгованості в період 2017 рік.

Відповідно до висновку зробленого в п. 3.1.2.4 акту перевірки щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» задекларовано податок на прибуток у сумі 0,00 гривень

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 535 577 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 535 577 грн та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2022 у сумі 2 975 430 грн.

Такі висновки ГУ ДПС у м. Києві відповідно до змісту акту перевірки зроблено у зв`язку з тим, що при аналізі обігово-сальдових відомостей, аналізу рахунків 511, 746, наданих до перевірки документів, встановлено списання кредиторської заборгованості за векселями - простий вексель АА N1465440 від 22.07.2008, простий вексель АА N1465442 від 22.07.2008 та простий вексель АА Ne1465443 від 22.07.2008, виписаних ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВИЙ УПРАВИТЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 34763176) на загальну суму 3 050 00,00 грн та включення суми списання кредиторської заборгованості до складу доходу за три квартали 2022 року.

Перевіркою встановлено, що граничний термін погашення позовної давності за наведеними операціями з векселями настав 22.07.2017, у зв`язку з чим в акті перевірки зроблено висновок про те, що безнадійну кредиторську заборгованість на загальну суму 3 050 000 грн ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» повинно було включити до складу доходу за 2017 рік та відобразити в податковій та фінансовій звітності.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фактичне списання безнадійної кредиторської заборгованості мало відбуватися в 2017 році, тому позивачем протиправно занижений дохід за 2017 рік на суму 3 050 000 грн, та завищено дохід за три квартали 2022 року на суму 3 050 000 грн.

Апелянт обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем, разом із позовною заявою, були надані завірені належним чином копії векселів, в яких, з урахуванням вимог ст.13 Закону України «Про обіг векселів в Україні», трасантом - ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» були внесені зміни в реквізит «строк платежу», який було змінено з « 21» липня 2014 року на « 21» липня 2019 року шляхом закреслення старого реквізиту (дати платежу - « 21» липня 2014 року) та написанням нового реквізиту (дати платежу - « 21» липня 2019 року), із зазначенням дати внесення змін (« 20» липня 2019 року). Тобто, інформація, що міститься в акті перевірки про те, що вказані векселі містять строк пред`явлення до сплати «за пред`явленням, але не раніше 21.07.2014» - не відповідає дійсності та спростовується належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме інформацією зазначеною на самих векселях.

Разом із тим, з приводу вищевказаних доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За період з 01.01.2017 по 30.09.2022 ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» задекларувало в рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 6 829 290 грн.

Перевіркою відображених в рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 встановлено, що на формування цих показників мало вплив:

- Надання консультаційних послуг з питань комерційної, управлінської та організаційної діяльності;

- Отримання безповоротної фінансової допомоги;

- Списання кредиторської заборгованості за векселями;

- Списання кредиторської заборгованості за придбання бездокументних цінних паперів.

Перевіркою повноти визначених задекларованих ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 30.09.2022 встановлено їх завищення на загальну суму 3 050 000 грн; в тому числі за 2022 рік у сумі 3 050 000 грн, та заниження на загальну суму 3 050 000 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 3 050 000 грн.

При аналізі обігово-сальдових відомостей, аналізу рахунків, карток рахунків 511, 746, наданих до перевірки документів, встановлено списання кредиторської заборгованості за векселями (простий Вексель від 22.07.2008 АА 1465440, на пред`явлення, не раніше 21.07.2014, Вексель від 22.07.2008 АА 1465442, на пред`явлення, не раніше 21.07.2014, Вексель від 22.07.2008 АА 1465443, на пред`явлення, не раніше 21.07.2014), виписаних ТОВ «ПPOMEKCПO ПЈІЮС» на користь ТОВ «ФІНАНСОВИИ УПРАВИТЕЛЬ» (код СДРПОУ 34763176) па загальну суму 3 050 000 грн та включення суми списання кредиторської заборгованості до складу доходу за три квартали 2022 року.

Перевіркою встановлено, що граничний термін погашення та термін позовної давності за наведеними операціями з векселями настав 22.07.2017.

Безнадійну кредиторську заборгованість на загальну суму 3 050 000 грн ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» повинно було включити до складу доходу за 2017 рік та відобразити в податковій та фінансовій звітності.

TOB «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» вручений Запит №2 від 09.06.2023 щодо надання документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації, інших наявних документів з окремих питань, у тому числі щодо встановлених порушень.

Товариством під час перевірки надано кольорові завірені копії векселів (на яких відсутня інформація щодо індосаменту або інших позначень) та наступні пояснення:

«Станом на 01.01.2017 на балансі ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» обліковувались три несплачених векселя у складі простроченої кредиторської заборгованості на рахунку 511:

- АА 146544 на суму 5 000 грн, виданий 22.07.2008 на ТОВ «ФІНАНСОВИЙ УПРАВИТЕЛЬ», строк погашення векселя не раніше 21.07.2015;

- АА 1465442 на суму 1 000 000 грн, виданий 22.07.2008 на ТОВ «ФІНАНСОВИЙ УПРАВИТЕЛЬ», строк погашення векселя не раніше 21.07.2017;

- АА 1465443 на суму 2 000 000 грн, виданий 22.07.2008 на ТОВ ТОВ «ФІНАНСОВИЙ

- УПРАВИТЕЛЬ», строк погашення векселя не раніше 21.07.2014.

Емітентом цих векселів є ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС», тобто вони були виписані в погашення поточної заборгованості перед ТОВ «ФІНАНСОВИЙ УПРАВИТЕЛЬ», а не придбані у третіх осіб як інвестиція в цінні папери. Копії векселів надано до перевірки».

До матеріалів адміністративної справи долучено копію Запиту №2 від 09.06.2023 (а.с.96) та копію відповіді ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» на Запит №2 (а.с.97-101), що містяться в матеріалах справи.

Натомість позивач наголошує на тому, що у зв`язку з внесенням 20.07.2014 векселедавцем виправлень до вказаних векселів, строк їх пред`явлення до сплати вказано «за пред`явленням, але не раніше 21.07.2019».

Колегія суддів звертає особливу увагу, що позивачем до заперечення до Акту перевірки надані в електронному вигляді:

- Договір від 27.12.2011 № Б11/2712/002 «Про купівлю-продаж цінних паперів», відповідно якого ТОВ «УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ» (код ЄДРПОУ 35134433) через повірену особу ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 35574578) реалізує ТОВ «РЕЛІКТ-С» (код ЄДРПОУ 36472758) за ціною 1 500 000 грн простий вексель від 22.07.2008 АА 1465443 номінальною вартістю 2 000 000 гривень. Договором передбачено провести розрахунки до 12.12.2012;

- Копію акту прийому-передачі цінних паперів від 27.12.2011 № б/н до договору від 27.12.2011 №Б11/2712/002;

- Копію договору від 17.01.2014 № 4/4-14БД «Про купівлю-продаж цінних паперів», відповідно якого ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 34938583), через повірену особу ТОВ «ЮДЖИН-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 35496364) реалізує ТОВ «ФОРБС КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37815939) простий вексель від 22.07.2008 АА 1465440 за ціною 850 грн номінальною вартістю 50 000 та простий вексель від 22.07.2008 АА 1465442 за ціною 16 650 грн номінальною вартістю 1 000 000 гривень. Договором передбачено провести розрахунки до 31.12.2014;

- Копію акту прийому-передачі цінних паперів від 17.01.2017 № б/н до договору від 17.01.2014 № 4/4-14БД;

- Чорно білі копії векселів від 22.07.2008 АА 1465440, від 22.07.2008 АА 1465442, від 22.07.2008 АА 1465443 з відмітками індосаментів на лицьовому та зворотному боці.

Разом із тим, на запити перевіряючих від 02.06.2023 № 1 та від 09.06.2023 № 2 ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС не було надано під час проведення перевірки вищезазначених документів та інших документів (оригіналів та/або належним чином завірених копій), та щодо яких відсутня інформація у поясненнях Товариства.

До перевірки надано кольорову копію векселів від 22.07.2008 АА 1465440, від 22.07.2008 АА 1465442, від 22.07.2008 АА 1465443 (належним чином завірених), на яких відсутня інформація щодо індосаменту, або інших позначень.

З вищевикладеного вбачається, що надані ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» в електронному вигляді копії вищенаведених документів не спростовують наявність встановленого порушення, вини по вчиненим порушенням та/або вказують на наявність пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Також, матеріали справи містять Акт про незабезпечення, ненадання документів в повному обсязі ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС».

Згідно п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки є правомірними, а відтак підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у м. Києві від 26.07.2023 № 51032/26-15-07-03-02-25 відсутні.

Посилання позивача на процедурні порушення податковим органом під час проведення перевірки та оформлення її результатів не спростовують наявність вчинення ТОВ «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» порушень, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.07.2023 р. №51032/26-15-07-03-02-25.

Крім того, позивач не оскаржує дії податкового органу щодо проведення перевірки, тому доводи сторін з даного питання не беруться судом до уваги в якості підстав для визнання правомірним/неправомірним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКСПО ПЛЮС» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова