Ухвала

від 31.10.2024 по справі 240/27007/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/27007/23

Головуючий у І інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

31 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,

представника відповідача: Солодкевич В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс ЕКО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс ЕКО" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишив без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - без змін.

31 липня 2024 року до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс ЕКО" про поновлення процесуального строку, ухвалення додаткового судового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 грн.

13 вересня 2023 року до суду надійшло заперечення відповідача на заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні заяви щодо постановлення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат.

В судовому засіданні представник заперечувала проти задоволення заяви, оскільки заявлена сума судових витрат не є співмірною і на думку контролюючого органу витрати за надану професійну правничу допомогу не підлягають компенсації за рахунок відповідача.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. я.

Оцінюючи наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оцінюючи наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, доводи заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також доводи клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на правничу допомогу здійснюється у порядку, встановленому ст.134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні докази.

Відповідно до змісту поданої заяви представник позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9 500 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було надано до суду копії наступних документів:

- копія Договору про надання правової допомоги від 27 березня 2023 року;

- копія переліку вартості послуг за договором;

-копія акту приймання-передачі послуг за Договорм про надання правничої допомоги;

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

З урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, колегія суддів зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що в матеріалах міститься договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. При цьому, розмір заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним за критерієм складності справи.

Підстав для врахування доводів клопотання відповідача про зменшення розміру суми витрат на правову допомогу немає. Доводи відповідача про те, що позивачем не доведено фактичного розміру понесених судових витрат через відсутність погодинного розрахунку кожного виду послуги та його вартості, спростовуються інформацією, викладеною в переліку вартості послуг за договорм. Відповідно до змісту переліку адвокатом визначена кількість годин, витрачених ним на надання окремих видів послуг з надання професійної правничої допомоги.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Український Харчовий Альянс ЕКО" витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9 500 грн, понесених позивачем у зв`язку із апеляційним розглядом даної справи.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Харчовий Альянс ЕКО" про відшкодування судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області (код ЄДРПОУ 44096781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Харчовий Альянс ЕКО» (код ЄДРПОУ 41310445) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 500,00 ( дев`ять тисяч п`ятсот) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.