Ухвала

від 18.11.2024 по справі 240/27007/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа №240/27007/23

адміністративне провадження № К/990/37762/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Гімона М.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2024 у справі №240/27007/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Харчовий Альянс ЕКО» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2024, задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Харчовий Альянс Еко» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області №00145360711 від 11.08.2023 на суму 1935416,25 грн та №00145370711 від 11.08.2023 на суму 3400,00 грн. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Харчовий Альянс Еко» судовий збір в сумі 29524,00 грн та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду 03.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2024 у справі №240/27007/23.

Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2024 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, надання оригіналу документа про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

В межах встановленого строку скаржником надіслано клопотання щодо усунення недоліків касаційної скарги, надано платіжну інструкцію від 25.10.2024 №2033 про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Контролюючим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 14.01.2020 у справі №П/811/210/16, від 09.11.2022 у справі №826/17523/15, що первинні документи, складені суб`єктами господарської діяльності на операції, які не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Скаржником зауважено, що ТОВ «Український харчовий альянс ЕКО» в порушення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не в повному обсязі списувались витрати в періоді збору урожаю, та його подальшої реалізації, у зв`язку із чим було сформовано залишок витрат на рахунку 23 «Виробництво», які дійсно були понесені підприємством при вирощуванні відповідних сільськогосподарських культур, однак не були відображені у складі собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції відповідних періодів. На думку скаржника, витрати ТОВ «Український харчовий альянс ЕКО» не пов`язані з вирощуванням сільськогосподарських культур, використані не в господарській діяльності платника податку.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Верховний Суд зауважує, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відтак, контролюючим органом не усунуто в повному обсязі недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням в повному обсязі вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2024 у справі №240/27007/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва В.П. Юрченко М.М. Гімон