Постанова

від 31.10.2024 по справі 380/1170/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1170/24 пров. № А/857/18218/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року, ухвалене суддею Желік О.М. у м.Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/1170/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2019 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4189,08 грн. за період з 01.03.2018 по 11.09.2019 у загальній сумі 76799,80 грн., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.

26 червня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2019 включно.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 11.09.2019, відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 11.09.2019, відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003 № 1078, із виплатою індексації-різниці.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про компенсацію податку на доходи фізичних осіб, як передчасної.

Суд також відмовив у задоволенні позовної вимоги про виплату індексації у фіксованій сумі.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржили позивач і відповідач, подавши апеляційні скарги.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не позбавлений можливості, на підставі статистичних даних, самостійно встановити чи має позивач право на отримання індексації-різниці і в якій сумі. Крім того, на думку позивача, суд протиправно відмовив у компенсації податку з доходів фізичних осіб, при виплаті суми індексації.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що обчислення індексації грошового забезпечення належить до повноважень відповідача, а тому, на думку відповідача, суд неправильно застосував абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2003 № 1078 та обчислив суму індексації за спірний період замість відповідача. Крім того, відповідач зазначає, що вказаним порядком не передбачено нарахування «індексації-різниці».

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.09.2019 № 201 позивач виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

11.09.2023 позивач звернувся до відповідача із запитом, щодо надання інформації про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.09.2019. Крім того, позивач просив у випадку не нарахування та невиплати індексації здійснити відповідні нарахування та виплату за вказаний період.

Листом від 22.09.2023 № 50/14/33-П-1018 відповідач повідомив позивача, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за вказаний період здійснена в повному обсязі та у відповідності до положень ч. 5ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»та п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, а з 01.01.2016 року 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078(далі - Порядок № 1078).

Правові норми пункту 5 Порядку № 1078, у редакції пункту, яка діяла до 01.12.2015 року, передбачали, що, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, за змістом пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2021 року по справі № 120/313/20-а.

Отже, в контексті спірних правовідносин, з 01.12.2015 року базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення є місяць у якому підвищено посадовий оклад військовослужбовця.

Апеляційний суд встановив те, що зміна посадових окладів, з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01 січня 2008 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі постанова № 1294) та 01 березня 2018 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, базовим місяцем для обчислення індексації за період з 01.03.2018 року по 24.12.2021 року є березень 2018 року.

Крім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що з 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації - різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації - різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Аналіз абзаців 3, 4 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Апеляційний суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Як правильно встановив суд першої інстанції, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення, за період з 01.03.2018 по 12.09.2019, відповідач не врахував вимоги пункту 5 Порядку № 1078 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015«Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»), що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що спірним у вказаних правовідносинах є право позивача на отримання індексації різниці.

Заперечуючи право позивача на отримання відповідної виплати, відповідач не вчиняв жодних дій спрямованих на призначення та виплату позивачеві індексації різниці, оскільки вважав, що індексація позивачці виплачена повністю.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, позивач має право на отримання індексації-різниці, за наявності підстав, визначених чинним законодавством.

У той же час, суд першої інстанції, підмінюючи у вказаних правовідносинах відповідача, вдався до самостійної оцінки таких підстав, а не до оцінки рішення відповідача з цього приводу, про що слушно у апеляційній скарзі зазначив відповідач.

Отже, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції передчасно зобов`язав відповідача виплатити індексацію різниці, не давши можливості відповідачу, діючи в межах своїх повноважень, прийняти відповідне рішення.

Крім того, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію податку з доходу фізичних осіб, при виплаті індексації грошового забезпечення, оскільки, вказана позовна вимога є передчасною, так як відповідач ще не виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за спірний період.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та позовні вимоги про нарахування і виплату індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 задовольнити частково, шляхом:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не вирішення питання про право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078.

- зобов`язання відповідача вирішити питання про право позивача на отримання індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та висновків суду про те, що позивач за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, при прийнятті рішення в частині задоволення позову, це рішення необхідно скасувати в цій частині та прийняти постанову про часткове задоволення позову.

Апеляційні скарги необхідно задовольнити частково.

Розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює, оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору в силу вимог Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року в справі № 380/1170/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не вирішення питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 та висновків суду про те, що ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 12.09.2019 має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель