Ухвала

від 27.01.2025 по справі 380/1170/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа №380/1170/24

провадження № К/990/652/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення,

у с т а н о в и в :

31 грудня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.

06 січня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 вересня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4189,08 грн за період з 01 березня 2018 року по 11 вересня 2019 року у загальній сумі 76799,80 грн, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 11 вересня 2019 року включно.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 11 вересня 2019 року відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Не погодившись із рішенням суду, позивач і відповідач оскаржили його, подавши апеляційні скарги.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2024 року апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року у справі № 380/1170/24 скасував та прийняв постанову, якою позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не вирішення питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 вирішити питання про право ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення, з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 та висновків суду про те, що ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 12 вересня 2019 року має право на нарахування та виплату індексації - різниці, у випадку, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) (березень 2018 року) розмір доходу менший за суму можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, ухвалені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 380/1170/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська