Постанова

від 31.10.2024 по справі 380/17493/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуСправа № 380/17493/24 пров. № А/857/23421/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року (суддя Кузан Р.І., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ :

15.08.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» (далі ТОВ) звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі Головне управління), Державної податкової служби України (далі ДПС) в якому просило:

скасувати рішення комісії Головного управління від 03.02.2023 №8203645/36659992 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.09.2022 № 42 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Рішення, Комісія, Реєстр, ЄРПН, ПН відповідно);

зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН ПН датою її подання на реєстрацію, а саме 08.11.2022.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку відмовлено. Позовну заяву ТОВ повернуто позивачеві.

Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі, посилається на те, що місцевим судом не враховано, що адміністративна скарга подана скаржником з пропуском понад 6 місяців строку встановленого для оскарження Рішення відповідача, який у відповідності до пункту 56.3 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК) становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується, крім того вказана скарга через пропуск строку звернення не розглядається ДПС. Скаржник через перебування на фронті його керівника і одночасно бухгалтера не міг вчасно звернутися з адміністративною скаргою до ДПС. Аналогічно, як і з позовом до суду.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не вказано жодної іншої обставини, яка б об`єктивно унеможливила звернення до суду за захистом своїх прав протягом визначеного законом тримісячного строку.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позовну заяву ТОВ залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 3028 грн;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Вказана ухвала мотивована тим, що «З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує Рішення Головного управління від 03.02.2023. В той же час, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 16.08.2024, тобто після закінчення строку, установленого законом. При цьому, жодних доказів поважності причин його пропуску не подав.».

…

«Наведені ж представником позивача підстави не можуть бути визнані такими, що об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду.».

На виконання вимог вказаної ухвали позивачем 29.08.2024 подано заяву про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що директор ТОВ 15.04.2022 пішов добровольцем на війну з російськи агресором. Зазначив, що з незалежних від позивача обставин, а саме відсутністю через військові дії за місцем реєстрації бухгалтера та директора позивача та відповідно відсутністю прямого та вчасного доступу представника позивача до необхідних документів для написання та подання до суду позовної заяви позивачем пропущено встановлений законом строк для звернення до суду з позовом про скасування оскаржуваного Рішення Відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За змістом частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини другої статті 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є ПК.

Статтею 56 ПК визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20 та від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 ПК можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС і становить шість місяців.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Предметом оскарження є Рішення Головного управління про відмову в реєстрації ПН.

При цьому, позивачем 25.08.2023 проводилася процедура адміністративного оскарження даного рішення.

З даним позовом ТОВ звернулося до суду 15.08.2024, тобто з пропуском передбаченого частиною четвертою статті 122 КАС тримісячного строку.

При цьому, як встановлено судом першої інстанції, зокрема із змісту позовної заяви, встановлено, що така подана та підписана представником ТОВ адвокатом Янків І.М. На підтвердження повноважень представником позивача подано ордер серії ВС №1238699, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги №1-021023 від 02.10.2023. Таким чином позивач та адвокат Янків І.М. співпрацюють ще з 02.10.2023.

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що представником позивача до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах ТОВ 04.10.203 та 23.11.2023 через систему «Електронний суд» подано позовні заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії №9355073/36659992 від 15.08.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 49 від 07.07.2023 у ЄРПН та №9617264/36659992 від 28.09.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №56 від 19.10.2022. Тобто, в період перебування директора на службі, представник позивача був наділений повноваженнями представляти інтереси цього товариства та використовував ці повноваження.

Крім цього, позивачем 23.01.2023 було надіслано повідомлення про надання пояснень по податковій накладній, реєстрація якої зупинена, а також копії документів, пов`язаних із здійсненими господарськими операціями в кількості 43 додатків.

Більше того, скаржник самостійно зазначає, що 25.08.2023 він розпочав процес оскарження рішення податкового органу, надаючи при цьому перевагу адміністративному оскарженню, а не звернення до суду. Такі доводи ні в умовах воєнного стану, ні в звичайних умовах не можуть бути визнані такими, що не залежать від особи, яка пропустила строк.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що ТОВ у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданого законом процесуального права на подання адміністративного позову. Належних доказів на підтвердження наявності обмежень для підготовки позову у період з 03.02.2023 по 16.08.2024 не надано суду.

При цьому, скаржник, будучи не перший рік платником податків, а також його представник, мали б бути обізнаними щодо особливостей оскарження подібних рішень та реєстрацій податкових накладних, в тому числі і в умовах воєнного стану. Позиція позивача про можливість поновлення строку звернення до суду є дещо неспівмірною із наведеними ним причинами пропуску строку звернення до суду з позовом та встановленими вище судом обставин справи.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич