Постанова

від 01.11.2024 по справі 140/7743/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/7743/24 пров. № А/857/22883/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівБруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл. в особі Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , діючої від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл. про визнання протиправною відмови в оформленні та видачі паспортного документа у формі книжечки, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Стецик Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 27.08.2024р., м.Луцьк; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

25.07.2024р. (згідно із відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 , діюча як законний представник від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

визнати протиправними дії Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби /ДМС/ України у Волинській обл. щодо неоформлення паспорта неповнолітньому ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки, що передбачено Положенням про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р.;

зобов`язати відповідача Ратнівський відділ Управління ДМС України у Волинській обл. оформити та видати бланк паспорта на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р. (а.с.1-3, 8-9).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) (а.с.11 і на звороті).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2024р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними дії Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р.; зобов`язано Ратнівський відділ Управління ДМС України у Волинській обл. оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р. (а.с.21-23).

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач Управління ДМС України у Волинській обл. в особі Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.27-29).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що Положенням про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., встановлено, що паспорт громадянина України видається громадянинові України після досягнення 16-річного віку. Отримання паспорта громадянина України є обов`язком особи, однак вибір форми такого документа (картка або книжечка) є правом, яке, втім, може бути обмежене відповідними положеннями закону.

Отже, право отримати паспорт у формі книжечки виникає в особи, яка досягла саме 16-річного віку та звернулась до уповноваженого органу з заявою, форма якої встановлена додатком 1 до Тимчасового порядку. У той же час, Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., не регулює питання видачі паспорта у формі книжечки особам, які не досягли 16-річного віку.

Відтак, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, не виходячи за межі наданих повноважень.

Також апелянт зауважив, що справи про видачу паспорта громадянина України особами, які не досягли 16-річного віку, не мають ознак типової справи, що зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.08.2018р. у справі № 806/3265/17.

Апелянт стверджує, що позивач не надав належних доказів звернення із заявою та переліком документів, визначеним п.1 розд.ІІІ Тимчасового порядку, для отримання паспорта у формі книжечки при досягнення особою віку 16 років.

Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 , діюча як законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулися до Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. із заявою довільної форми про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, та ненадання згоди на обробку персональних даних.

Листом Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. № 0723-131/0723/1-24 від 06.06.2024р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про те, що паспорт громадянина України у формі книжечки на його ім`я не вдається оформити в зв`язку з недосягненням ним відповідного віку (а.с.7 і на звороті).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції, з врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 806/3265/17, виходив з того, що відмова у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., не може вважатися законною.

При цьому до спірних правовідносин підлягає застосуванню не п.2 Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., яким визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а норма ч.2 ст.21 Закону України № 5492-VI від 20.11.2012р. «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» відповідно до якої передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Таким чином, безпідставними слід вважати доводи відповідача, що право на оформлення паспорта у формі книжечки, набуває громадянин України лише після досягнення 16-річного віку.

Отже, відмова відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки є протиправною.

При цьому належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати Ратнівський відділ управління ДМС України у Волинській обл. оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав щодо задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини в розглядуваній справі стосуються зобов`язання органу ДМС України видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки на підставі Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначені Законом України № 5492-VI від 20.11.2012р. «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» /Закон № 5492-VI/.

За змістом ч.1 ст.4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи.

Згідно із пп.«а» п.1 ч.1 ст.13 зазначеного Закону документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Відповідно до ч.3 ст.13 вказаного Закону паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.

Як слідує з ч.ч.1, 2 і 4 ст.14 цього Закону, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

За приписами ч.ч.1-4 ст.21 наведеного Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у ч.7 ст.21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Пунктами 1-3 Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., установлено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п.12, 13 вказаного Положення видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.

Для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Кабінетом Міністрів України 25.03.2015р. прийнято постанову № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України» /Постанова № 302/.

Постановою КМ України № 745 від 26.20.2026р. /Постанова № 745/, яка набрала чинності з 01.11.2016р., внесено зміни до Постанови № 302, і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Відповідно до пп.1 п.7 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затв. Постановою № 302 (у редакції постанови Уряду № 745), оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 131 вказаного Порядку також передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, як: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи. Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.

Постановою КМ України № 398 від 03.04.2019р. внесено зміни до п.3 Постанови № 302 /Постанова № 398/, доповнивши його абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.».

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019р. «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» /Тимчасовий порядок № 456/, зареєстр. у Міністерстві юстиції України 14.06.2019р. за № 620/33591, відповідно до абз.5 п.3 Постанови № 302 та Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Згідно з п.1 Тимчасового порядку № 456 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення №2503-XII, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п.2 Тимчасового порядку № 456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 353 від 04.06.1994р. «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Пунктом 3 Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

За приписами пунктів 4, 5 Тимчасового порядку № 456 оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

Питання права особи по досягненню нею 14-річного віку на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних, було предметом дослідження Верховного Суду, за наслідками якого сформовано висновок у постановах від 18.11.2021р. у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022р. у справі № 420/5353/20 та у подальшому підтримано у постановах від 17.05.2023р. у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023р. у справі № 380/16510/22 за подібних правовідносин із справою, що розглядається.

Так, у постанові від 18.11.2021р. у справі № 420/4049/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що питання стосовно права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, у зв`язку із ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018р. була винесена постанова у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

В означеному рішенні Велика Палата констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції.

На переконання Великої Палати, позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.

У цій же постанові Велика Палата вказала, що висновки у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів ДМС України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення № 2503-ХІІ.

За встановлених обставин розглядуваної справи ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_2 звернулися до Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. із заявою від 09.05.2024р., у якій просили оформити та видати ОСОБА_2 паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р. У поданій заяві про отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, позивачем не надано згоди на обробку персональних даних, шляхом електронної обробки таких даних у процесі оформлення ID-паспорта.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Водночас, листом Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. № 0723-131/0723/1-24 від 06.06.2024р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено про те, що паспорт громадянина України у формі книжечки на його ім`я не видається з підстав недосягненням ОСОБА_2 відповідного віку.

Інших підстав для відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., вказаний лист відповідача не містить.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано покликався на висновки, викладені у вищевказаній постанові Великої Палати у справі № 806/3265/17, які є застосовними і до обставин цієї справи.

Окрім цього, у постановах від 18.11.2021р. у справі № 420/4049/20, від 21.12.2022р. у справі № 420/5353/20 Верховний Суд, з огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Тимчасовий порядок.

У вказаних справах Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону № 5492-VI, адже ними встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому в разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.

У подальшому, аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2023р. у справі № 420/12574/21 та від 09.11.2023р. у справі № 380/16510/22, від 20.03.2024р. у справі № 560/3366/23.

Таким чином, особа, яка досягла 14-річного віку має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ за умови особистого подання заяви та необхідних документів.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що право на оформлення паспорта у формі книжечки набуває громадянин України лише після досягнення 16-річного віку і висновки суду в цій частині відповідають наведеним висновкам Верховного Суду.

Враховуючи зазначені положення законодавства та фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Ратнівського відділу Управління ДМС України у Волинській обл. щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р., та зобов`язання Ратнівський відділ Управління ДМС України у Волинській обл. оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затв. постановою ВР України № 2503-ХІІ від 26.06.1992р.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість та зазначає, що згідно п.30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а відтак останні не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта Управління ДМС України у Волинській обл.

Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл. в особі Ратнівського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл. на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.08.2024р. в адміністративній справі № 140/7743/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Управління Державної міграційної служби України у Волинській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного тексту судового рішення: 01.11.2024р.