Постанова

від 22.10.2024 по справі 456/5000/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/5000/21 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/1491/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Чижа Л.М.

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

представника ОСББ «Незалежності 29А» - Поврозника А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог Стрийська міська рада Львівської області, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежності 29А» про усунення перешкод у користуванні квартирою, прибудинковою земельною ділянкою та спільним проїздом,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просив зобов`язати відповідачів усунути йому перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 , прибудинковою територією будинку АДРЕСА_2 та земельною ділянкою загального користування проїздом з АДРЕСА_3 до житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання відповідачів демонтувати самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_4 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0012 га та привести згадану земельну ділянку до попереднього стану.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що йомуна правіприватної власностіналежить квартира АДРЕСА_1 .Власниками квартири АДРЕСА_5 євідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .Прибудинкова територіяжитлового будинку АДРЕСА_2 межує ізземельною ділянкою,яка переданав постійнекористування ОСББ«Валова 7А»(кадастровий номер земельної ділянки: 4611200000:06:007:0009) та призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 . Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ОСББ «Валова 7А» для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_3 , виготовленого ФОП ОСОБА_6 на підставі рішення Стрийської міської ради від 11.09.2018 №603, передбачено проїзд між будинком АДРЕСА_2 та вищезгаданою земельною ділянкою, яка призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 . У 2019 році відповідачка ОСОБА_3 без будь-яких дозвільних документів провела реконструкцію квартири з прибудовою до неї приміщення. Внаслідок прибудови приміщення самовільно зайнято частину прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 , в тому числі частину земельної ділянки і загального користування (проїзд), орієнтовною площею 0,0012 га.

З метою захисту своїх прав позивач звертався в Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та до Стрийської міської ради із скаргами щодо незаконного будівництва, а також в Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зі скаргою щодо самовільного захоплення та користування земельною ділянкою без правових підстав. На скаргу позивача Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області листом від 05.10.2020 №1013-6/2761-20 повідомив, що станом на час надання відповіді згідно даних Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт на зазначеній вище земельній ділянці. У відповідь на скаргу позивача стосовно проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності прибудови до квартири АДРЕСА_4 , Стрийська міська рада надіслала на адресу позивача листа від 11.12.2020 про те, що наявною містобудівною документацією не передбачено будівництво зазначеного об`єкта будівництва, земельна ділянка не виділялася, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися.

Самочинне проведення відповідачем ОСОБА_3 прибудови до квартири АДРЕСА_4 порушує права позивача як власника квартири у користуванні прибудинковою територією та земельною ділянкою загального користування - проїздом. Зокрема, прибудова здійснена в безпосередній близькості до вікна квартири позивача, що перешкоджає забезпеченню інсоляції житлових приміщень квартири, визначеної будівельними нормами. На вимогу позивача щодо звільнення земельної ділянки (прибудинкової території та частини спільного проїзду) від самочинно збудованої прибудови відповідачі не реагують. Будівельні роботи зі спорудження прибудови до квартири проведені відповідачами з порушенням будівельних норм та правил, а також не відповідають детальному плану території для обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_3 . На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2021 №9-ДК було здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 09.02.2021 р. №9-ДК/24/АГІ/09/01/-20. Відповідно до згаданого вище акту за результатами перевірки встановлено, що до квартири АДРЕСА_4 здійснено прибудову площею 12 кв.м. (0,0012 га), чим порушено ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України. З наведеного вище випливає, що будь-яких дозволів на виконання будівельних та інших робіт на вищевказаній земельній ділянці фізичним та/або юридичним особам не надавалося. Частина багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , в якій розташована належна позивачу квартира АДРЕСА_6 , перебуває в аварійному стані та потребує капітального ремонту. Самочинна прибудова до квартири АДРЕСА_4 проведена в безпосередній близькості до стін належної позивачу квартири, а тому може спричинити руйнування стін та конструктивних елементів належної позивачу квартири. Крім того, зазначена прибудова також порушує права позивача як власника квартири, оскільки займає та зменшує прибудинкову територію житлового будинку АДРЕСА_2 , перешкоджає вільному доступу до житлового будинку через спільний проїзд з АДРЕСА_3 , зменшується необхідна ширина спільного проїзду з АДРЕСА_3 до будинку АДРЕСА_2 , визначена будівельними нормами (ДБН А.2.2-12:2019) для проїзду пожежних машин, а також спорудження прибудови перед вікном квартири позивача призводить до зниження рівня природного освітлення, погіршення інсоляції кімнати у квартирі згідно вимог ДБН В.2.5-28:2018.

На підставі наведеного позивач просив задовольнити його позов.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21.04.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд посилається на Акт прийому передачі житлового комплексу від 19.05.2021, однак зазначений Акт не може бути належним доказом у справі. Вказує, що сам по собі факт, що земельну ділянку не передано у власність чи в користування співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 не змінює правового статусу цієї земельної ділянки, як прибудинкової території та не дає право використовувати її без згоди співвласників будинку. Також у графічній частині детального плану території (а.с. 113) спірна добудова до квартири відповідачів зображена, як існуюча будівля «кн». Згідно з планом добудовою повністю перекривається згаданий вище спільний проїзд, що в свою чергу, унеможливлює доступ до зовнішніх стін квартири позивача з АДРЕСА_3 . Зазначене свідчить про створення перешкод в користуванні належною позивачу квартирою.

Вважає, що суд не звернув уваги на те, що відповідачі позов не визнали, не вказали на намір здійснити перебудову об`єкта, тобто не використали процесуальної можливості довести, що технічна можливість перебудови об`єкта самочинного будівництва існує і вони готові здійснити таку перебудову з метою поновлення прав власника сусідньої квартири.

Відтак, спорудження спірної прибудови порушує права позивача, як власника квартири у користуванні прибудинковою територією та земельною ділянкою загального користування.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

03.07.2023 ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, просить в задоволенні такої відмовити повністю.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній; представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , представник ОСББ «Незалежності 29А» - Поврозник А.П. заперечили проти задоволення скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим 21.03.2014 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Л.І., та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №19350799 від 21.03.2014.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 270370691 від 13.08.2021 вбачається, що ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_4 на підставі договору дарування серії № 372, посвідченого 03.08.2021 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Копиляк К.М., а ОСОБА_3 3/4 частини квартири АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11.12.2017 приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Бораковською О.Я.

Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_2 , перебуває у комунальній власності Стрийської міської ради Львівської області.

З відповіді виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області № 0-406/3.22 та № 0-424/3.22 від 11.12.2020 вбачається, що виконавчий комітет Стрийської міської ради розглянув скарги ОСОБА_7 від 12.11.2020 та від 23.11.2020 стосовно проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з будівництва будівлі на АДРЕСА_3 та прибудови до квартири АДРЕСА_4 . Наявною містобудівною документацією не передбачено будівництво зазначених у зверненнях об`єктів будівництва, земельна ділянка для будівництва не виділялася, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися. У Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного чи декларативного характеру на виконання будівельних робіт за вказаними адресами.

З відповіді Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 29-13-0.4-446/90-21 від 05.05.2021 вбачається, що у відповідності до листа від 11.12.2020 № 0-424/3.22 виконавчого комітету Стрийської міської ради Управлінням на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.01.2021 № 9-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», було здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки земельних ділянок за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт 09.02.2021 № 9-ДК/24/АП/09/01/-21 перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Встановлено, що гр. ОСОБА_3 здійснено самовільне зайняття частини земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , шляхом здійснення добудови комерційних приміщень (торгівельного павільйону по АДРЕСА_3 та прибудови до приватної квартири по АДРЕСА_2 ), чим порушено ст.ст.125, 126, 211 Земельного кодексу України.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першоюстатті 4ЦПК Українивстановлено,що кожнаособа маєправо впорядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду за захистомсвоїх порушених,невизнаних абооспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.

Згідно зчастиною першоюстатті 15,частиною першоюстатті 16ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання.Кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоособистого немайновогоабо майновогоправа та інтересу.

Для застосуваннятого чиіншого способузахисту необхідновстановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Загальний перелікспособів захистуцивільного правата інтересіввизначено у статті16ЦК України. Одним ізспособів захистуцивільних правта інтересівє припиненнядії, яка порушує право (частина друга статті 16 ЦК України).

Згідно зположеннями частиничетвертої статті41Конституції України та частини п`ятої статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (частина перша статті 104 ЗК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним длязахисту правана підставіцієї нормиправа єнаявність у позивачаправа власностіта встановленнясудом наявностіперешкод у користуваннівласником своєювласністю.При цьомуне маєзначення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Згідно зістаттею 152ЗК Українидержава забезпечуєгромадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист правгромадян таюридичних осібна земельніділянки здійснюєтьсяшляхом:а)визнання прав;б)відновлення стануземельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та друга статті 103 ЗК України).

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

Судом встановлено та визнано представником відповідачів ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційної інстанції, що відповідачкою ОСОБА_3 здійснено прибудову до квартири АДРЕСА_4 .

З відповіді виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області № 0-406/3.22 та № 0-424/3.22 від 11.12.2020 вбачається, що земельна ділянка для будівництва прибудови не виділялася, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надавалися, документи дозвільного чи декларативного характеру на виконання будівельних робіт у Реєстрі будівельної діяльності відсутні.

Таким чином прибудова до квартири АДРЕСА_4 є самочинним будівництвом.

Встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 не сформована, технічна документація із землеустрою на цю ділянку відсутня. Вказана земельна ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 4611200000:06:007:0009, яка передана в постійне користування ОСББ «Валова, 7А» для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 .

Згідно з долученим апеляційним судом до матеріалів справи висновком експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 4101 від 25.10.2023, вказані земельні ділянки межують між собою в частині осі Е-А від т.20 до т.21, а саме: частково є умовною межею лінійним розміром 9,40 м між частиною земельної ділянки, на якій розташований будинок АДРЕСА_2 , яка в подальшому частково проходить по зовнішній стіні прибудови лінійним розміром (3,70м) (позначеній на детальному плані «КН») до квартири АДРЕСА_4 .

З кадастрового плану земельної ділянки по АДРЕСА_3 вбачається, що по осі Е-А передбачено проїзд між будинком АДРЕСА_2 та земельною ділянкою, яка призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 .

З графічної частини детального плану території обмеженої АДРЕСА_3 (а.с. 113 т.1) вбачається, що прибудова до квартири АДРЕСА_4 (позначена на плані «КН») розташована саме на вказаному вище проїзді, що також підтвердив представник відповідачів ОСОБА_5 у судовому засіданні апеляційної інстанції 22.10.2024.

Враховуючи, що проїзд належить до земель загального користування, користуватися ним мають право усі особи, в тому числі і позивач у справі, тому висновки місцевого суду про використання проїзду виключно для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_3 і, відповідно, не порушення прав позивача, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції установив факт порушення відповідачами прав позивача ОСОБА_1 щодо можливості використання проїзду загального користування, у зв`язку з розміщенням на на ньому самочинної прибудови до квартири відповідачів.

Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 ЦК України). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

У постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10.04.2020 у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови. Натомість правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України). В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови».

За обставинами цієї справи встановлено, що самочинна прибудова збудована на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та порушує права позивача, а тому знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання відповідачів демонтувати самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_4 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0012 га та приведення земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.

Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення суду слід скасувати та постановити нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 21 квітня 2023 року скасувати та постановити нову постанову.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 демонтувати самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_4 на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0012 га та привести згадану земельну ділянку до попереднього стану.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 04.11.2024

Головуючий

Судді