Ухвала

від 05.11.2024 по справі 484/1318/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1318/24

Провадження № 2-др/484/14/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої О.В.,

у відсутність сторін та їх представників згідно заяв,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду клопотання представника відповідача адвоката Філатова І.Л. від 07.10.2024 року про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

07.10.2024 року від представника відповідача адвоката Філатова І.Л. надійшло клопотання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, мотивуючи тим, що між ним та відповідачем ТОВ «Софія» в особі директора Шеремети І.В. було укладено договір про надання правничої допомоги та додаток № 2 до договору. Відповідно до умов договору та додатку адвокат надає клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання правових послуг та фактичні витрати адвоката, понесені для виконання даного договору. Пунком 3 додатку до договору передбачено, що розмір гонорару адвоката складає 10000 грн. В межах строку дії такого договору відповідачу було надано правничу допомогу в наданій справі. 27.09.2024 року судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку із поданою позивачем заявою. За таких обставин просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн. На підтвердження своєї позиції надав докази, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правничої допомоги від 05.04.2024 року, додаток № 2 від 09.04.2024 року до договору від 05.04.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг № 2 від 17.09.2024 року до договору від 05.04.2024 року, рахунок № 2 від 09.04.2024 року до договору від 05.04.2024 року, платіжну інструкцію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 5256 від 17.04.2024 року.

05.11.2024 року від представника відповідача адвоката Філатова І.Л. через систему Електронний суд надійшли клопотання про долучення платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» № 5256 від 17.04.2024 року разом з доказами направлення стороні позивача.

Крім того, від представника позивача адвоката Кравченка О.С. через систему Електронний суд надійшло клопотання, в якому він просив відмовити в задоволенні клопотання про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., посилаючись на те, що дана категорія справ тривалий час є типовою, не потребує додаткового часу та зусиль для вивчення і аналізу судової практики, яка є сталою протягом тривалого часу. Крім того, матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат міг витратити значний час. Зазначив, що заявлений розмір судових витрат є неспівмірним зі складністю виконаних робіт.

Сторони та їх представники належним чином повідомлені про розгляд справи, однак до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав заяву, в якій просив розглянути справу в його та відповідача відсутність, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Сторонами не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.

Ознайомившись із наданим клопотанням та доданими до нього документами, суд приходить до висновку про те, що клопотання не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Первомайськогоміськрайонного судуМиколаївської областівід 27.09.2024року внаданій справіпозовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Софія» пророзірвання договоруоренди земельноїділянки зазаявою представникапозивачки ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Доступ до суду є правом особи гарантованим, зокрема, ч.1 ст. 55 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст. 4 ЦПК України.

Частиною першою ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Главою 8 ЦПК України встановлений порядок стягнення та відшкодування судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.9 ст.141 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Необхідною умовою для застосування частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо.

При цьому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах ВС від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Така ж позиція висловлена у п.38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Отже зазначений позов було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, відповідно до якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи подав заяву про залишення позову без розгляду.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Суд звертає увагу, що звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованимКонституцією України тає безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та указує, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки вважав, що його право порушене відповідачем.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається у позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 12 червня 2020 року у справі № 906/775/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18.

Наявність порушених, невизнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Однак розгляд наданої справи, станом на дату подання заяви представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду перебував на стадії підготовчого засідання, а отже суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував докази та не надавав їм оцінку, що позбавляє суд можливості оцінювати на цій стадії судового розгляду обґрунтованість чи необґрунтованість заявленого позову.

Звертаючись до суду з наданим клопотанням, представник відповідача ОСОБА_2 жодним чином не обґрунтував, в чому саме полягає зловживання стороною позивача процесуальними правами у розумінні ст. 44 ЦПК України.

Відповідачем та його представником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами.

До того ж, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необгрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів у суді.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, а отже в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.133,141,142, 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Філатова І.Л. від 07.10.2024 про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 05 листопада 2024 року.

СУДДЯ: