Ухвала

від 04.11.2024 по справі 517/1451/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1451/24

Провадження № 2-з/517/2/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

04 листопада 2024 рокусмт. Захарівка

Суддя Фрунзівського районного суду Одеської області Гончар І. В. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Булгарова Олександра Олександровича про забезпечення позову у справі за його позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Затишанської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, Роздільнянський РТЦК та СП в Одеській області про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Булгаров О.О. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Свою заяву обгрунтовує тим, що 31.10.2024 року ним було подано позовну заяву до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Затишанської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ..

Зазначає, що вказаний факт необхідний ОСОБА_1 для отримання відстрочки по мобілізації, яку йому не оформляє Роздільнянський РТЦК, оскільки він не може надати відповідне рішення суду факту самостійного виховання та утримання малолітньої дитини. У зв`язку із цим виникла необхідність подати до суду заяву про забезпечення позову.

Суд, дослідивши клопотання про забезпечення позову, вважає, що воно відповідає вимогам статті 151 ЦПК України та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Так, ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 30.01.2003 року, №3-рн/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) (пункт 9 мотивувальної частини рішення).

Отже існування інституту забезпечення позову обумовлено потребою в ефективному юридичному захисті прав та інтересів людини. Ефективне використання інституту забезпечення позову унеможливить порушення права людини, яке, на думку останньої, є порушеним.

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а тащэж того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20)

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, зокрема, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

З аналізу вище зазначених норм випливає, що військовозобов`язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.

При цьому особа, яка має право на відстрочку/бронювання, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином, якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

У цій справі заявник стверджує, що відповідно до Сімейного кодексу України він є єдиним хто виховує малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Вказаною нормою передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

- жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

На підтвердження свого права заявником надані копія рішенням виконавчого комітету Затишанської селищої ради Роздільнянського району Одеської області № 737 від 21.11.2023 р., Актами обстеження умов проживання Служби у справах дітей атишанської селищої ради Роздільнянського району Одеської області від 27.07.2023 р., 15.08.2023 р., 22.09.2023 р., 26.10.2023 р.,

За таких обставин суд вважає, що наявна підстава для забезпечення позову.

При цьому суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс у разі спору можливо лише за наслідками розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Суд також зазначає, що у наведених правовідносинах важливо знайти баланс між приватним інтересом заявника та публічним інтересом щодо забезпечення мобілізації в Україні. Однак, віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Затишанської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, та прийнятті судового рішення по суті позовних вимог.

Оцінюючи баланс інтересів сторін при вжитті заходів забезпечення позову, суд також враховує, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог заявника, скасування заходів забезпечення позову не перешкоджатиме проведенню мобілізації відповідно до вимог закону.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 149, 150 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 -адвоката БулгароваОлександра Олександровичапро забезпеченняпозову- задовольнити.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 , ЄРДПОУ НОМЕР_1 ) вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до часу набрання законної сили судовим рішенням за наслідками розгляду справи №517/1451/24.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Копію ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом 15 днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшого розгляду справи.

Суддя: Ірина ГОНЧАР