Справа № 529/536/24
Провадження № 2/529/302/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кириченко О.С.,
за участі секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради та Служби у справах дітей Диканської селищної ради - Кудінової І.М.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служби у справах дітей Диканської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, а також позиції учасників справи щодо позову.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_3 стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25.05.2020. Від цього шлюбу вони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли вони всі проживали разом, то відповідач неналежним чином виконував свої батьківські обов`язки стосовно сина, до сина ставився байдуже. Після розірвання шлюбу син постійно проживає разом з нею, відповідач взагалі самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, із сином не бачиться та не спілкується, не дбає про його фізичний та духовний розвиток, не утримує його, має заборгованість по сплаті аліментів станом на 01.06.2024 у розмірі 122 676,83 грн та перебуває у розшуку як боржник зі сплати аліментів. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_3 стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі з підстав, вказаних у позові та в судовому засіданні. Позивачка вказала, що відповідача вона не бачила взагалі більше 2 років, не знає, де він знаходиться, аліментів на утримання дитини він не сплачує, сином взагалі не цікавиться. Відповідач зловживає спиртним. Відразу після розірвання шлюбу лише один раз телефонував їй нетверезим в нічний час та двічі приходив до дитини нетверезим. відповідач не телефонує і не спілкується ні з нею, ні з сином. Батько відповідача також не знає, де той знаходиться. Позивачка зазначила, що вона повідомила батьку відповідача про те, що вона хоче позбавити його сина батьківських прав, на що він відповів: "Позбавляй". Нині вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , який хоче усиновити ОСОБА_5 . Вони з ОСОБА_4 живуть однією сім`єю вже 2 роки, нині він проходить військову службу в ЗСУ і хочуть, щоб її новий чоловік став повноцінним батьком для ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. З поштових відміток на наявних у матеріалах справи рекомендованих листах вбачається, що надіслані судом відповідачу рекомендовані листи з копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позову з копіями доданих до нього документів, судовими повістками відповідачу не було вручено у зв`язку із відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання /а.с. 25, 38, 48, 59/, а тому відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач ОСОБА_3 вважається повідомленим про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої він являється. Крім цього, ОСОБА_3 було повідомлено про судовий розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному вебсайті судової влади України, останнє з яких було розміщено не пізніше десяти днів до дня ухвалення рішення суду у справі /а.с. 21, 26, 47, 58/.
Представник третіх осіб Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради та Служби у справах дітей Диканської селищної ради Кудінова І.М. в судовому засіданні вказала, що позов обґрунтований. Відповідач навіть під час шлюбу майже не забезпечував сім`ю. То працював, то не працював. Позивачка з декретної відпустки рано вийшла на роботу, бо були потрібні гроші. Після розірвання шлюбу відповідач взагалі самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Кудінова І.М. вказала, що оскільки відповідач не цікавиться життям сина, не бере участі в його утриманні та вихованні, не спілкується з ним, то наявні підстави для задоволення позову і позбавлення батьківських прав відповідача є доцільним та відповідатиме інтересам малолітнього ОСОБА_2 .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, пояснення свідків та малолітнього ОСОБА_2 , дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25 травня 2020 року у справі № 529/298/20 /а.с. 8-9/.
Позивач ОСОБА_7 та відповідач ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження дитини /а.с. 5/.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 25 травня 2020 року у справі № 529/298/20 було призначено щомісячне стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів розпочато з 28 квітня 2020 і продовжуватиметься до досягнення дитиною повноліття /а.с. 8-9/.
З наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, наданого 11.06.2024 Диканським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_2 станом на 01 червня 2024 року складає 122 676,83 грн /а.с. 12/.
З повідомлень Відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області від 08.08.2023 та від 16.09.2024 вбачається, що цим відділом поліції 10.05.2023 було відкрито розшукову справу № 33/23 щодо розшуку безвісно зниклого ОСОБА_3 /а.с. 11, 49/. В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 перебуває у розшуці як боржник зі сплати аліментів. Відомості про те, що ОСОБА_3 відшукано - відсутні.
З наявної у матеріалах справи характеристики ОСОБА_2 , учня 2-А класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 Полтавської міської ради Полтавської області, вбачається, що ОСОБА_5 зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний учень. Має навчальні досягнення високого рівня. Має добрий загальний розвиток. Брав активну участь у громадському житті школи та класу, у культмасових заходах, у спортивному житті школи. Користується повагою серед вчителів. Має авторитет серед товаришів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Матір приділяє належну увагу вихованню сина ОСОБА_5 . Батько дитини зовсім не цікавиться шкільним процесом навчання, жодного разу не відвідував батьківські збори /а.с. 10/.
З наявного у матеріалах справи висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Диканської селищної ради від 23.07.2024 № 312 /а.с. 35, 36/, вбачається, що після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 25 травня 2020 року їхній спільний син ОСОБА_5 залишився проживати разом з матір`ю. ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Служби у справах дітей Диканської селищної ради щодо позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав у зв`язку із невиконанням ним батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_5 . ОСОБА_1 повідомила, що від самого народження сина обов`язки щодо його виховання та утримання повністю виконувала лише вона, батько дитини здебільшого не працював і саме вона практично утримувала всю сім`ю. Після розлучення ОСОБА_3 взагалі припинив зустрічатися із сином, не сплачує аліменти на утримання сина, які призначені рішенням Диканського районного суду Полтавської області, заборгованість по сплаті аліментів складає 122 676,83 грн. З наданої Полтавською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 11 характеристики вбачається, що батько ОСОБА_2 не цікавиться шкільним життям дитини, навчальний заклад не відвідував, телефонний зв`язок з класним керівником сина не підтримував. Представники Служби у справах дітей Диканської селищної ради та Диканського селищного центру соціальних служб здійснили виїзд до зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 , однак там нікого не було, комісія не мала змоги поспілкуватися з ріднею ОСОБА_3 . Дізнатися думку ОСОБА_3 щодо позбавлення його батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5 немає можливості, оскільки він перебуває у розшуці. Враховуючи вказане, орган опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він є сусідом позивачки. Відповідача ОСОБА_3 він бачив востаннє близько чотирьох років тому. Він з ним не спілкувався. Свідок вказав, що йому відомо, що нині позивачка перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , наразі останній служить в ЗСУ. Позивачка говорила, що її чоловік ОСОБА_11 хоче усиновити ОСОБА_5 . ОСОБА_11 добре ставиться до ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні вказала, що позивачка разом з батьками живе з нею по сусідству. Першого чоловіка позивачки - ОСОБА_3 вона не бачила більше двох років. Теперішній чоловік позивачки - ОСОБА_13 добре ставиться до сина позивачки ОСОБА_5 , останній називає ОСОБА_11 татом.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні вказав, що позивачка ОСОБА_1 є його дружиною. Позивачку він знає з 14 жовтня 2021 року, в зареєстрованому шлюбі вони перебувають два з половиною роки. Батько дитини його дружини від першого шлюбу - ОСОБА_5 жодного разу не сплачував аліменти на утримання сина. Лише батько відповідача один раз за нього сплатив аліменти. Були випадки, коли відповідач ОСОБА_3 3-4 рази приїздив п`яним до дитини. Свідок вказав, що він заборонив ОСОБА_3 приїздити у стані алкогольного сп`яніння. Декілька разів ОСОБА_3 , будучи напідпитку, телефонував до позивачки. Більше двох років відповідач не цікавиться сином, не бачиться з ним, не спілкується, не утримує його. Данііл рідного батька згадує рідко, називає його по прізвищу. ОСОБА_14 вказав, що ОСОБА_5 саме його називає батьком. Він також ставиться до ОСОБА_5 як до сина і має тверде бажання усиновити його. Його наміри щодо усиновлення сина позивачки зовсім не пов`язані з метою звільнення з військової служби, оскільки він наразі має іншу передбачену законом підставу для отримання відстрочки від військової служби, однак нині поки що не має наміру її використовувати. Він бажає усиновити ОСОБА_5 , бо дійсно ставиться до нього, як до рідного сина.
Малолітній ОСОБА_2 у присутності психолога ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він живе з мамою, сестрою ОСОБА_16 , бабусею та дідусем. Тато ОСОБА_11 нині на війні. Його рідний батько - ОСОБА_17 . Останній його давно покинув, він не бачив його більше року. ОСОБА_5 вказав, що має власний телефон, однак батько ОСОБА_17 йому не телефонує, подарунки не передає. Тато ОСОБА_11 ставиться до нього добре, він захищає Батьківщину і тому є героєм. ОСОБА_5 вказав, що він познайомився із татом ОСОБА_11 коли йому було 6 років. ОСОБА_18 , мама, бабуся та дідусь ставляться до нього добре. Батька ОСОБА_19 він бачив лише один раз, той показав йому мотоцикл.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 Сімейного кодексу України.
Статтями 150, 151 СК України передбачені обов`язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.
Вимогами ст. 27 цієї Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.
Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї (ст. 9 Конвенції про права дитини).
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд враховує також і практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017, де вказано, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
В судовому засіданні було встановлено, що після розірвання шлюбу у травні 2020 року і до цього часу, тобто 4 роки, малолітній син сторін у справі постійно проживає разом з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Разом з позивачкою та її сином ОСОБА_5 проживає нинішній чоловік позивачки - ОСОБА_14 , який ставиться до ОСОБА_5 як до рідного сина та бажає його усиновити. Натомість, відповідач ОСОБА_3 повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків стосовно сина ОСОБА_5 , не бачиться з ним, не спілкується, не дбає про його фізичний та духовний розвиток, не утримує, має велику заборгованість по сплаті аліментів, перебуває у розшуку як боржник по сплаті аліментів.
Приймаючи рішення про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту прав та інтересів малолітньої дитини, суд бере до уваги як доказ також висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки такий висновок ґрунтується на вимогах закону, є обґрунтованим, вмотивованим, переконливим та не викликає сумнівів у суду щодо викладених у ньому обставин, а також бере до уваги свідоме нехтування відповідачем батьківськими обов`язками, враховує всі докази в сукупності.
Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують те, що відповідач ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду, вихованню, утриманню свого малолітнього сина ОСОБА_5 , не піклується про нього, не проявляє до нього щонайменшої батьківської турботи, зацікавленості у його долі, протягом чотирьох років не спілкується та не бачиться з дитиною, що свідчить про те, що відповідач свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати в подальшому, з метою забезпечення якнайкращих інтересів малолітнього ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за необхідне позбавити відповідача ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Враховуючи те, що позов задоволено, то відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, Служби у справах дітей Диканської селищної ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 , що він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни обставин, що слугували підставою для позбавлення батьківських прав.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133.
Служба у справах дітей Диканської селищної ради, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, селище Диканька, вул. Незалежності, 133, код ЄДРПОУ 44071400.
Повний текст рішення суду складено 25 жовтня 2024 року.
Головуючий О.С. Кириченко
Суд | Диканський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2024 |
Оприлюднено | 06.11.2024 |
Номер документу | 122787002 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Диканський районний суд Полтавської області
Кириченко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні