Рішення

від 04.11.2024 по справі 757/32444/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32444/24-ц

пр. 2-7211/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В :

Позиція сторін у справі

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ», ОСОБА_2 про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ІНФОРМАЦІЯ_12 па каналі YouTube ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 опубліковано відеоматеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13».

У вказаному відеоматеріалі громадянином ОСОБА_2 , який є уповноваженою особою, засновником та кінцевим бенефіціаром власником ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ», повідомлено необмеженому колу осіб, зокрема, інформацію, яку позивач вважає недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію.

Створена та поширена відповідачами недостовірна інформація про позивача створює негативну соціальну оцінку про нього в очах оточуючих, негативну суспільну оцінку стосовно громадської та професійної діяльності позивача, а тому, порушує його право на повагу до честі, гідності та ділової репутації.

Представник відповідача ГО «ЦПК» подав відзив на позов, в якому зазначив, що твердження Позивача про те, що інформація у висловлюванні: «...про найважливішу антикорупційну справу, яка зараз взагалі є в країні - про ОСОБА_5... як пам?ятаєте він перший заступник директора НАБУ... і зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно координатору великого будівництва ОСОБА_6, координатору від Офісу Президента...» є недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки, нібито, немає жодного кримінального чи дисциплінарного провадження відносно Позивача щодо «зливу» будь-якої інформації досудового розслідування фігурантам таких справ - не ґрунтується на законі та не підтверджено матеріалами справи.

Висловлювання «ОСОБА_1, перший заступник директора НАБУ, ..., пройшов поліграф... » також містить інформацію про два факти, що визнаються обома сторонами спору: Позивач - перший заступник директора НАБУ; Позивач пройшов поліграф. Проходження Позивачем поліграфу не тільки не заперечується, а навіть, ним додається копія цього дослідження до позовної заяви.

Висловлювання «... про найважливішу антикорупційну справу, яка зараз взагалі є в країні...» - є виключно суб`єктивною оцінкою автора значення тих подій, які розгорталися і продовжують розгортатися навколо вищого керівництва спеціалізованого антикорупційного органу, чиїм основним завданням є боротьба як раз із корупцією на найвищих рівнях у нашій країні.

Висловлювання «Вже навіть після того, як факт злиття ним інформації було доведено журналістами залізобетонно...» - також є суб?єктивною оцінкою автора оспорюваного сюжету як змісту журналістського розслідування так і дій (у тому числі часу вчинення цих дій) Позивача, вчинення яких сам позивач не заперечує.

Висловлювання: «ОСОБА_1, перший заступник директора НАБУ, відмазуючись..., пройшов поліграф у псевдоексперта... »; «Більш ідіотичної спроби обманути нас і журналістів важко і придумати...» - оціночні судження.

Матеріали справи взагалі не містять жодного доказу на підтвердження недостовірності інформації, яка є предметом даного позову.

Долучені до відзиву документи доводять наявність як мінімум одного дисциплінарного провадження, яке стало підставою для звільнення Позивача із займаної посади, декількох службових розслідувань, висновок по одному з яких ГО «ЦПК» запросило у НАБУ у зв`язку із даним спором та у якому підтверджуються факти, яким ГО «ЦПК» надано свою суб`єктивну оцінку.

Визначення самим Позивачем того, що ГО «ЦПК», нібито, називає його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 387 КК України, не відповідає дійсності, оскільки вже є власною інтерпретацією Позивачем слів Відповідача-2.

Процесуальні дії

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року ОСОБА_3 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г. від 08 серпня 2024 року взадоволенні заяви представника ГО «ЦПК» ОСОБА_4 про відвід судді - відмовлено. Заявлено самовідвід від розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В. від 15 серпня 2024 року прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_12 па каналі YouTube ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 опубліковано відеоматеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13».

У вказаному відеоматеріалі громадянином ОСОБА_2 , який є уповноваженою особою, засновником та кінцевим бенефіціаром власником ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ», повідомлено необмеженому колу осіб, зокрема, інформацію:

- «Короткий «апдейт» про найважливішу антикорупційну справу, яка зараз взагалі є в країні, - про ОСОБА_5, як і пам`ятаєте він перший заступник директора НАБУ і зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно координатору великого будівництва ОСОБА_6, координатору від офісу президента...» 00 хв. 02 сек. - 00 хв. 19 сек;

- «Вже навіть після того, як факт злиття ним інформації було доведено журналістами залізобетонно...» 00 хв. 29 сек. - 00 хв. 35 сек.;

- «ОСОБА_1, перший заступник директора ПАБУ, відмазуючись ..., пройшов поліграфу псевдоексперта...» 01 хв. 35 сек. - 01 хв. 47 сек;

- «Більш ідіотичної спроби обманути нас і журналістів важко і придумати...» 01 хв. 52 сек. - 1 хв. 57 сек.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

За змістом частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантовані права на свободу слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, вільне поширення інформації, зокрема письмово.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (частина третя статті 34 Конституції України).

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (частина перша статті 68 Конституції України).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, а статтями 297, 299 ЦК України передбачено право на повагу до гідності та честі, а також право на недоторканість ділової репутації.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (частина перша статті 302 ЦК України).

Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності (абзац перший частини другої статті 302 ЦК України).

За приписами частин першої, четвертої, шостої та сьомої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Факт поширення оспорюваної інформації підтверджується наступним.

Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 23.07.2024 № 218/2024-ЗВ зафіксовано на каналі YouTube ГО «Центр протидії корупції» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 відеоматеріал під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13».

До вказаного звіту додано:

- роздруківку файлу фіксації, збереженого у форматі PDF, веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 (відеозапис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13», з якого вбачається 12 783 переглядів відеоролика, 2,2 тисячі вподобань та 183 коментарі станом на ІНФОРМАЦІЯ_14 о 21 год 42 хв;

- роздруківки файлів фіксації, збережених у форматі PDF, веб-сторінки за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є головною сторінкою YouTube-каналу з назвою «Центр протидії корупції», на якому було розміщено відеозапис під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13» та з якої вбачається інформація «Про канал» з посиланнями на інші пов`язані сторінки, зокрема на офіційний веб-сайт ГО «Центр протидії корупції».

- цифровий носій типу USB-флеш-накопичувач, що містить: файли фіксації, збережені у форматах PNG, JPG та PDF, що містять відображення змісту досліджуваних веб-сторінок; файли архівів, що містять: журнали із хронологією запитів/відповідей від браузерів до серверів із досліджуваними веб-сторінками; вихідні коди досліджуваних веб-сторінок; файли, що є складовими часинами веб-сторінок, у тому числі завантажені з інших Інтернет- ресурсів та запис відео;

- копію свідоцтва про акредитацію, виданого ОП УМЦ 04.01.2022.

Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» від 23.07.2024 № 151/2024-Д встановлено наступну інформацію: «Власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_16 є володілець облікового запису ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ».

«При цьому, на веб-сайті відео-хостингу «YouTube» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_16 створено YouTube-канал з назвою «Центр Протидії Корупції», доступний за адресою у мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_15».

Суд погоджується із доводами позивача про те, що із вказаного вище Звіту та Довідки можна дійти до висновку, що відеозапис під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13» у якому міститься інформація негативного характеру про Позивача, опубліковано на YouTube-каналі «Центр Протидії Корупції», власником якого є ГО «Центр протидії корупції». Крім цього, вказаний відеозапис вже сформував негативну думку про Позивача, що підтверджують негативні коментарі глядачів під відеозаписом.

Щодо недостовірності оспорюваної інформації суд враховує наступне.

У відповіді на адвокатський запит від Національного антикорупційного бюро України вих. № 112-296/21047 від 24.07.2024 зазначається наступне: «Станом на день надання відповіді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не є та не був підозрюваним у кримінальних провадженнях, досудове розслідування, у яких здійснюється (здійснювалося) детективами Національного бюро, обвинувальні акти стосовно ОСОБА_1 не складалися. Також інформуємо, що обвинувальні вироки стосовно ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювали детективи Національного бюро відсутні».

У відповіді на адвокатський запит від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури № 04-2963ВИХ-24 від 25.07.2024 зазначається: «Повідомляємо, що станом на дату надання відповіді ОСОБА_1 не повідомлялось про підозру та не вручався обвинувальний акту кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво в яких здійснюють або здійснювали прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

3 відповіді на адвокатський запит від Офісу Генерального прокурора (Далі - ОГП) від 25.07.2024 № 25/3-1243вих-24 вбачається, що «За результатами опрацювання масиву даних Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 23.07.2024 кримінальні провадження, в яких містять відомості про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до кримінальної відповідальності як підозрюваного, обвинуваченого не встановлені».

Отже, із відповідей на адвокатські запити від НАБУ, САП та ОГП судом встановлено, що відносно Позивача відсутні будь-які кримінальні провадження, у яких останньому повідомлялося про підозру або стосовно якого винесено обвинувальні вироки, в тому числі відсутні і кримінальні провадження, досудове розслідування у яких здійснюється чи здійснювалось детективами НАБУ або процесуальне керівництво у яких здійснюють чи здійснювали прокурори САП, де Позивачу повідомлялось про підозру чи складалися обвинувальні акти.

Незважаючи на вказане, Відповідачі створили та поширили інформацію, яка свідчить про вчинення Позивачем кримінального правопорушення щодо розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, відповідальність за що передбачена ст. 387 Кримінального кодексу України.

Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В статті 62 Конституції України та статті 2 Кримінального кодексу України також закріплено принцип презумпції невинуватості особи, відповідно до змісту якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Це й же принцип закріплено і в статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, де також зазначено, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у Постанові від 09.02.2022 у справі № 577/1629/20, посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного. При цьому вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 577/4402/19-ц, від 07 липня 2021 року у справі № 537/3205/17.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що створена та поширена Відповідачами інформація щодо вчинення Позивачем кримінального правопорушення щодо розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування є недостовірною, порушує честь, гідність і ділову репутацію, а також презумпцію невинуватості Позивача.

Судом встановлено, що згідно з Висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи Київського науково- дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) від 26.08.2024 № 8220/24-36, надаючи відповідь на питання № 1, судовий експерт дійшов наступного висновку:

«У висловлюваннях ОСОБА_2 , зафіксованих у відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13», доступному в мережі Інтернет на веб-сайті www.youtube.corn за адресою (посиланням) ІНФОРМАЦІЯ_9, - міститься інформація про те, що ОСОБА_5 здійснив протиправне розголошення даних оперативно- розшукової діяльності або досудового розслідування (злив інформацію) фігурантам розслідування. Ця інформація має негативний характер, а її лінгвістичними носіями є висловлювання : «про найважливішу антикорупційну справу ... - про ОСОБА_5 ... він ... зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно... ОСОБА_6...»; «факт злиття ним інформації було доведено журналістами залізобетонно. Як виправдовується ОСОБА_1 цього разу він пройшов поліграф»'. «... поліграф він пройшов у того псевдоексперта», «ОСОБА_1, ... підмазуючись .... пройшов поліграф у псевдоексперта ..; « ІНФОРМАЦІЯ_4 »».

Надаючи відповідь на питання № 2, судовий експерт дійшов наступного висновку:

«Інформація про те, що ОСОБА_5 здійснив протиправне розголошення даних оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування (злив інформацію) фігурантам розслідування, яка міститься у висловлюваннях ОСОБА_2 : «про найважливішу антикорупційну справу .., - про ОСОБА_5 ... він ... зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно ... ОСОБА_6 »; «факт злиття ним інформації було доведено журналістами залізобетонно. Як виправдовується ОСОБА_1 цього разу він пройшов поліграф»', «... поліграф він пройшов у того псевдоексперта», « ІНФОРМАЦІЯ_5 »; «І саме журналісти бетонно довели зливи інформації ОСОБА_1...», зафіксованих у відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13», доступному в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою (посиланням) ІНФОРМАЦІЯ_7 , - викладена у формі фактичного твердження, а не оціночного судження».

Надаючи відповідь на питання № 3, судовий експерт дійшов наступного висновку:

«У висловленнях ОСОБА_2 : «про найважливішу антикорупційну справу .., - про ОСОБА_5 ...він... зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно ... ОСОБА_6 »; «факт злиття ним інформації було доведено журналістами залізобетонно. Як виправдовується ОСОБА_1 цього разу він пройшов поліграф»; «... поліграф він пройшов у того псевдоексперта», «ОСОБА_1, ... відмазуючись .., пройшов поліграф у псевдоексперта ..»; «І саме журналісти бетонно довели зливи інформації ОСОБА_1...», зафіксованих у відеозаписі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_13», зафіксованих у відеозаписі під назвою «Вчепився за посаду ІНФОРМАЦІЯ_8 », доступному в мережі Інтернет на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою (посиланням) ІНФОРМАЦІЯ_9 - міститься інформація, яка, за умови невідповідності дійсності, може бути принизливою для честі і гідності ОСОБА_5 та завдати шкоди його діловій репутації.

На переконання суду, Висновок експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи Київського науково- дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) від 26.08.2024 № 8220/24-36 вчергове підтверджує, що поширена відповідачами оспорювана інформація викладена у формі фактичного твердження, а не оціночного судження, має негативний характер, є принизливою для честі і гідності ОСОБА_5 та завдає шкоди його діловій репутації.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» (01010, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 4/6, офіс 905; код ЄДРПОУ 38238280), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_10 на каналі на каналі ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» на веб-сайті www.youtube.com, за адресою в мережі Інтернет (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_9 , у відео під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13» інформацію про ОСОБА_5 наступного змісту:

- «про найважливішу антикорупційну справу ..., - про ОСОБА_5 ... він ... зливав інформацію фігурантам розслідування, конкретно ... ОСОБА_6 » 00 хв. 02 сск. - 00 хв. 19 сек;

- «факт злиття ним інформації було доведено журналістами ...» 00 хв. 29 сек. - 00 хв. 35 сек;

- «ОСОБА_1, ... відмазуючись ..., пройшов поліграф у псевдоексперта ...» 01 хв. 35 сек. - 01 хв. 47 сек;

- «Більш ідіотичної спроби обманути нас і журналістів важко і придумати...» 01 хв. 52 сек. - 1 хв. 57 сек.

Зобов`язати ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» та ОСОБА_2 протягом 10 (десяти) днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі розмістити на каналі ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» (https://www.youtube.сom/@antac_ukraine) на веб-сайті www.youtube.com відеозапис, в якому ОСОБА_2 повідомить про те, що поширена ІНФОРМАЦІЯ_10 на каналі ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЦЕНТР ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» на веб-сайті www.youtube.com, за адресою в мережі Інтернет (посиланням): ІНФОРМАЦІЯ_9 , у відео під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_13» інформація про ОСОБА_5 є недостовірною та зачитати резолютивну частину рішення суду у даній справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя С. В. Вовк