Ухвала

від 04.11.2024 по справі 205/2463/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

04.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/2463/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Грони Д. С.,

за участю секретаря судового засіданняГалушки А. А.,

скаржника - ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Авраменко К. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправними дій державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та скасування постанови, заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 подав вищевказану скаргу, в якій просив суд визнати неправомірним рішення посадової особи Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та скасувати постанову про накладення арешту на кошти боржника від 30.09.2024.

В обґрунтування скарги зазначив, що в провадженні Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження № 50717912 про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 періодичних платежів. Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На думку скаржника, державним виконавцем було замінено сторону у виконавчому проваджені з порушенням норм законодавства, у зв`язку з чим він просив оскаржувану постанову визнати неправомірною та скасувати.

24.10.2024 Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконання ухвали суду було надано завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 50717912.

31.10.2024, після ознайомлення з витребуваними матеріалами виконавчого провадження, Скаржником було подано скаргу в новій редакції на рішення посадової особи органу державної виконавчої служби в якій він просить визнати неправомірним рішення та скасувати наступні процесуальні документи виконавчого провадження ВП № 50717912:

- постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016;

- постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 16.06.2016;

- постанову про розшук майна боржника від 03.03.2018;

- постанову про арешт майна боржника від 03.03.2018;

- постанову про обмеження в праві користування мисливською вогнепальною зброєю від 21.02.2018;

- постанову про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 21.02.2018;

- постанову про обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21.02.2018;

- постанову про розшук майна боржника від 26.03.2018;

- постанову про розшук майна боржника від 12.06.2018;

- постанову про обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04.03.2021;

- постанову про обмеження боржника у праві полювання від 04.03.2021;

- постанову про обмеження в праві користування мисливською вогнепальною зброєю від 04.03.2021;

- постанову про обмеження в праві керування транспортними засобами від 04.03.2021;

- постанову про арешт коштів боржника від 04.03.2021;

- постанову про накладення штрафу від 04.03.2021;

- постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 18.08.2022;

- постанову про арешт коштів боржника від 18.08.2022;

- постанову про арешт коштів боржника від 03.02.2024;

- постанову про арешт коштів боржника від 30.09.2024

- постанову про стягнення виконавчого збору від 18.10.2024.

01.11.2024 заінтересованою особою - Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано відзив на скаргу, в якому заінтересована особа вказує на відсутність підстав для задоволення скарги.

04.11.2024 в судовому засіданні скаржником подано заперечення на відзив, які відповідають позиції скаржника, викладеній у його скарзі.

Дослідивши матеріали скарги, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про народження від 01.04.2009 Серія НОМЕР_1 (видане повторно), ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2015 у справі № 205/2463/15-ц виданий виконавчий лист від 09.11.2015 № 205/2463/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 06.04.2015 року до досягнення ним повноліття, допустивши у справі негайне виконання рішення у розмірі місячного платежу. Стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проводити на особистий рахунок дитини, який буде відкрито у відділені Державного ощадного банку України.

Постановою від 05.04.2016 державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпровського міського управління юстиції Штефан С. О. відкрито виконавче провадження № 50717912.

У березні 2021 року Скаржником було подано заяву про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська. Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.03.2021 у справі № 205/2463/15-ц цю заяву було залишено без руху, а в подальшому, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2021 у задоволенні заяви скаржника про перегляд заочного рішення було відмовлено.

У судовому засіданні 04.11.2024 Скаржник підтвердив, що станом на 04.11.2024 вказане заочне рішення суду є чинним і ним більше не оскаржувалось. Також скаржник підтвердив, що станом на 04.11.2024 відсутнє будь-яке судове рішення, яке б заперечувало той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що 15.04.2022 та 20.05.2022 ОСОБА_1 звертався із письмовими заявами про закінчення виконавчого провадження № 50717912 до Новокодацього відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Ці заяви ОСОБА_1 мотивував тим, що опікун малолітньої дитини ОСОБА_2 бабуся ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цей факт, на думку скаржника, був підставою для припинення примусового стягнення з нього аліментів на користь неповнолітньої дитини, та припинення чинності обмежень, прийнятих під час здійснення даного виконавчого провадження.

Крім того у липні 2022 року скаржник звертався до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із скаргою на дії державного виконавця у ВП № 50717912 під час виконання судового рішення у справі № 205/2463/15-ц, проте ухвалою суду від 12.08.2022 судом було відмовлено у відкритті провадження за цією скаргою.

Станом на 04.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 складає 282889,21 грн. З приводу арифметичної коректності цієї суми Скаржник, а також представник державної виконавчої служби заперечень не заявляли.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(надалі також - Конвенція).

Суд вказує, що виконання судового рішення є сферою регулювання статті 6 Конвенції. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань та правомірне очікування на виконання ухваленого рішення.

Крім цього в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 визначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Таким чином суд звертає увагу на важливість виконання судового рішення, яке було ухвалене повноважним судом та набуло законної сили.

За приписами частини першоїстатті 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні за змістом приписи містить ст. 449 ЦПК України, а саме: скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Частиною 1 ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, а також наданих скаржником пояснень вбачається, що про наявність відкритого відносно нього виконавчого провадження № 50717912 він достеменно знав з березня 2021 року, коли подав заяву про оскарження заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/2463/15-ц при цьому впродовж 2021-2022 років скаржником вже вчинялись дії з оскарження правомірності рішень державного виконавця з відкриття виконавчого провадження та подальших процесуальних дій.

Суд зазначає, що Скаржник звернувся із цією скаргою 10.10.2024 (дата подачі скарги до поштової служби), при цьому він не вказав на поважність пропуску строку на оскарження відповідних постанов та не заявляв клопотання на поновлення строку на оскарження наступних рішень:

- постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2016;

- постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 16.06.2016;

- постанови про розшук майна боржника від 03.03.2018;

- постанови про арешт майна боржника від 03.03.2018;

- постанови про обмеження в праві користування мисливською вогнепальною зброєю від 21.02.2018;

- постанови про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 21.02.2018;

- постанови про обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 21.02.2018;

- постанови про розшук майна боржника від 26.03.2018;

- постанови про розшук майна боржника від 12.06.2018;

- постанови про обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 04.03.2021;

- постанови про обмеження боржника у праві полювання від 04.03.2021;

- постанови про обмеження в праві користування мисливською вогнепальною зброєю від 04.03.2021;

- постанови про обмеження в праві керування транспортними засобами від 04.03.2021;

- постанови про арешт коштів боржника від 04.03.2021;

- постанови про накладення штрафу від 04.03.2021;

- постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 18.08.2022;

- постанови про арешт коштів боржника від 18.08.2022;

- постанови про арешт коштів боржника від 03.02.2024;

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що скаржник, достеменно знаючи про відкрите виконавче провадження № 50717912, не мав об`єктивних перешкод для оскарження рішень державного виконавця у встановлений законом строк.

Отже з урахуванням положень ст. 126, 449 ЦПК України в цій частині доводи та вимоги скаржника не підлягають розгляду.

Щодо постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 30.09.2024 та постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.10.2024 суд зазначає таке.

Виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця від 05.04.2016. Станом на 04.11.2024 аліменти боржником не сплачувались, заборгованість складає 282889,21 грн.

Статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Згідно ч. 4 цієї статті, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Аналогічні за змістом норми містяться в п. 8 Розділу VIII Інструкції

з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства

юстиціїУкраїни02.04.2012№512/5(уредакціїнаказуМінюстуУкраїни29.09.2016№ 2832/5).

Згідно статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Судом не встановлено порушень державним виконавцем норм чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері виконавчого провадження при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 30.09.2024 та постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 18.10.2024.

Відповідно достатті 451ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разівстановлення обґрунтованостіскарги судвизнає оскаржуванірішення,дії чибездіяльність неправомірнимиі зобов`язуєдержавного виконавцяабо іншупосадову особуоргану державноївиконавчої служби,приватного виконавцяусунути порушення(поновитипорушене правозаявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 1, 5, 48, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 126, 447, 450, 451 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , Управління-служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено 05.11.2024.

Суддя Д. С. Грона

.