Рішення

від 23.10.2024 по справі 190/1080/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1080/24

Провадження №2/190/353/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П?ятихатки за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бражник Денис Сергійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН.П.» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач,відімені тав інтересахякого дієадвокат БражникДенис Сергійович звернувся до суду з позовом до ТОВ «ГРАН.П.» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власником земельної ділянки площею 4,8002 га, кадастровий номер 1224584800:02:002:0067, яка розташована на території Пальмирівської сільської ради Кам`янського району Дніпропетровської області. У 2010 році між ним та відповідачем ТОВ «ГРАН.П.» в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 4,8002 га з кадастровим номером 1224584800:02:002:0067. Договір було зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП «ДЗК» за №041013801057 від 25.08.2010 року; договір оренди укладено терміном на 49 років з моменту його підписання сторонами та державної реєстрації. Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки в оренду, підписаного позивачем та ТОВ «ГРАН.П.», позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 4,8002 га. відповідачу. Позивач вказує на те, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2015-2023 роки, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки. З цього приводу він неодноразово звертався в усній формі до керівника ТОВ «ГРАН.П.» з питання виплати заборгованості за договором оренди земельної ділянки, але питання до цього часу так і залишилося не вирішеним, орендну плату позивач так і не виплатив. Просить розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 25.08.2010 року, кадастровий номер 1224584800:02:002:0067, площею 4,8002 га, укладений між ним та відповідачем та витребувати від відповідача на його користь земельну ділянку з кадастровим номером 1224584800:02:002:0067, площею 4,8002 га, яка йому належить на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА 184499 від 05.10.2006 року; стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 27.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

20.08.2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилась, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник позивача надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ТОВ «ГРАН.П.» повторно в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, суд вважає за можливе ухвалити по справі рішення на підставі обсягу наявних у справі доказів за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України вказує на те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено,що у2010році міжпозивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ«Гран.П.»в особідиректора ОСОБА_2 ,був укладенийдоговір орендиземлі площею4,8002га,кадастровий номер1224584800:02:002:0067,що розташованана територіїПальмирівської сільськоїради Кам`янськогорайону Дніпропетровськоїобласті.Відповідно доп.7договору,строк діїдоговору орендиземлі укладенотерміном на49років змоменту йогопідписання сторонамита державної реєстрації.Відповідно доп.9договору,відповідач зобов`язавсящороку сплачуватиорендодавцю оренднуплату не менше3%від вартостіземельної ділянки.Пунктом 11договору передбачено,що обчислення розміруорендної платиза землюздійснюється безурахування індексуінфляції.Відповідно доп.12Договору,- орендарзобов`язується вносити оренднуплату зацим договорому строк,не пізніше20грудня кожногозвітного року. Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП «ДЗК» за №041013801057 від 25.08.2010 року. (а.с.13-18)

Вказані пункти договору не визнані в судовому порядку недійсними.

Згідно з актом про передачу та прийом земельної ділянки, що надається в оренду, підписаного ОСОБА_1 та ТОВ «Гран.П.», позивач як орендодавець передав на підставі договору оренди землі земельну ділянку, загальною площею 4,8002 га. (а.с.19)

Отже, станом на день розгляду справи, вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача ТОВ «Гран.П.».

Згідно зі ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV від 06.10.1998 р., з відповідними змінами та доповненнями, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Відповідно до вимог ст. 24 Закону України" Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п.30 Договору оренди землі, орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням та своєчасного внесення орендної плати.

Також пунктом 37 Договору оренди землі передбачено можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі невиконання або неналежне виконання однієї із сторін своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №484/301/18 від 14 листопада 2018 року визначено, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Таких же висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 03.02.2020 у справі №530/1578/16-ц (провадження № 61-4697св19), від 03.08.2020 у справі №551/1064/16-ц (провадження № 61-527св17), від 29.06.2021 у справі №530/1643/16-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.37 Договору оренди землі, укладеного між позивачем та відповідачем (а.с.13-18), - невиконання або неналежне виконання однієї із сторін своїх зобов`язань за договором, є підставою для розірвання договору.

З викладеного слідує, що TOB « ОСОБА_3 » не виконує свої зобов`язання за договором оренди землі від 2010 року, а саме не здійснює виплату орендної плати вісім років поспіль (2015-2023 роки), виплата якої є істотною умовою договору оренди. Окрім того,в період2015-2023роки нездійснювалося будь-якихрозрахунків внатуральній формі, що свідчитьпро систематичністьпорушення вказанимтовариством,як орендарем,умов договорута єпідставою дляйого розірвання. Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем, грубо порушено строки сплати орендної плати у терміни, визначені договором оренди землі від 2010 року.

Зазначені обставини відповідачем не спростовані.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі, у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2015-2023 років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди землі, а позивач не отримує того, на що він розраховував при укладанні договору.

Сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимогст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно дост.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки є законним, обґрунтованим та таким, що підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 cт.317ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі, відповідач втрачає своє право на користування земельною ділянкою позивача, а відтак земельна ділянка має бути повернути в користування позивача.

Згідно з ч.ч.1, 3ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на сторони пропорційно задоволенню заявлених позовних вимог. При пред`явленні позову позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, ст.93, 211 ЗК України, ст.ст.11,15,626,627,628,631, 638,640,651 ЦК України, ст. ст.1,12,13,25,31,32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст.10-13,76-81,141,263-265,274-279 ЦПК України,суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатБражник ДенисСергійович доТовариства зобмеженою відповідальністю«ГРАН.П.»про розірваннядоговору орендиземельної ділянки,- задовольнити.

Розірвати договір оренди б/н від 25.08.2010 року земельної ділянки, кадастровий №1224584800:02:002:0067, площею 4,8002 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАН.П.».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАН.П.» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим №1224584800:02:002:0067, площею 4,8002 га .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран.П.» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач ТОВ «Гран.П.» (код ЄДРПОУ:32896877), місцезнаходження: вул.Гагаріна,21 с.Нововасилівка Кам`янський район Дніпропетровська область.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева