Ухвала

від 10.12.2024 по справі 190/1080/24

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1080/24

Провадження №2-др/190/10/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м.П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючоїсудді Кудрявцевої Ю.В,

за участю секретаря Пронської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. П`ятихатки заяву представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бражник Дениса Сергійовича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Бражник Денис Сергійович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН.П.» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволені.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бражник Д.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на правову допомогу у розмірі 12000 грн.

Сторони в судове зсідання не з`явилися, про розгляд заяви повідомлені належним чином.

Вирішуючи питання про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно ізч.1 ст.137 ЦПК України, - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 28.09.2023 у справі №686/31892/19 Верховний Суд зазначив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Як передбачено ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Проте, положення ч.8 ст.141ЦПК України щодо строку подання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, слід розглядати одночасно з положеннями ч. 1 ст. 246 ЦПК України,відповідно до яких якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат можливо лише за сукупності таких обставин: 1) сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі; 2) стороною подано заяву щодо таких судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Представником позивача Бражник Д.С. у заяві про ухвалення додаткового судового рішення не зазначено про існування поважних причин, через які наявні у нього докази судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, зокрема акт виконаних робіт, квитанція про сплату за послуги правничої допомоги не були надані суду до закінчення судових дебатів (розгляду справи).

Отже, представник позивача мав об`єктивну можливість розрахувати очікувані судові витрати за надання правничої допомоги та подати суду вищезазначені докази до закінчення розгляду справи.

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 по справі № 285/5547/21 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116416286) зроблено висновок про те, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Варто зазначити, що при зверненні до суду з позовом адвокатом Бражник Д.С. не було надано відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем; до заяви про ухвалення додаткового рішення такі докази також не долучались.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бражника Д.С. про ухвалення додаткового рішення, слід відмовити.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст.141, 142, 260, 261, 263, 270, 272 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Бражника Дениса Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 190/1080/24 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАН.П.» про розірвання договору оренди земельної ділянки, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текстухвали складенота підписаносуддею 10.12.2024 року.

Суддя Ю.В.Кудрявцева