Ухвала

від 04.11.2024 по справі 425/3814/15-ц

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 425/3814/15-ц

Провадження № 2-в/185/87/24

У ХВ АЛ А

04 листопада 2024 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ТОВ «Кампсіс Лігал», Рубіжанський відділ державної виконавчої служби у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 425/3814/15-ц, суд -

В С Т А Н О В И В :

Заявник Товариство зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал» звернулося досуду ззаявою провідновлення втраченогосудового провадженняпо цивільнійсправі №425/3814/15-цза позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи заявник просив проводити без його участі у судовому засіданні.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи суд дійшов висновку про те, що є підстави для відновлення втраченого судового провадження.

Так в судовому засіданні встановлено, що рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 листопада 2015 року було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

21 жовтня 2021 року ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області було замінено сторону виконавчого провадження ПАТ «Альфа-Банк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

Судове провадження втрачено.

На теперішній час Рубіжанський міський суд Луганської області не працює і доступу до справ, які в ньому зберігаються немає, тому виникла необхідність у відновленні зазначеного судового провадження.

На підставі досліджених в судовому засіданні документів, а саме: копію заочного рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 листопада 2015 року (а. с. 8-11), копію ухвали Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 жовтня 2021 року (а. с. 12-15) поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст підлягаючого відновленню судового рішення.

Відповідно до ст. 489, 490 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 493, 494 ЦПК України

У Х В А Л И В

Відновити, частково, втрачене судове провадження Рубіжанського міського суду Луганської області по цивільній справі № 425/3814/15-ц за позовом Публічного акціонерноготовариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованостіза кредитнимдоговоромвчастині рішеннявід 19 листопада 2015 року:

«Справа № 425/3814/15-ц

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМУ К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар Кравченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , якою просив стягнути з нього на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 27716 гривень 73 копійки за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року, яка складається з наступного: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки заборгованість по комісії та судових витрат.

Про місце, день та час розгляду справи по суті, сторони повідомлялись належним чином. У судове засідання 19 листопада 2015 року для розгляду справи по суті позивач і відповідач не з`явились. Представник позивача у поданому клопотанні просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі доказів, а у випадку неявки відповідача вказав, що не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомив, а правом на подачу заперечень та доказів, якими вони обґрунтовуються не скористався.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судових засідань 26 жовтня 2015 року та 19 листопада 2015 року, та від якого заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило і причини неявки ним не повідомлені, а позивач не заперечив проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності позивача і відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п`ятої статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом ЦПК України) занесена до журналу судового засідання.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу положень частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У позові, представник позивача вказував на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, зобов`язання за яким банком були виконані шляхом надання кредиту. Але відповідач свої зобов`язання по його поверненню, сплаті процентів та комісій у строки, встановлені договором не виконав. Тому у банка виникло право вимоги сплати цих платежів з відповідача.

На основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини:

Двадцять дев`ятого вересня 2014 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) та публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) уклали кредитний договір № 500961029 (а.с.5-11,16,17).

За вказаним договором, банк взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 23877 гривень 29 копійок, строком по 30 вересня 2019 року включно, шляхом безготівкового перерахування для погашення заборгованості за кредитним договором № 500914709 від 13 вересня 2013 року, на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк», грошових коштів в розмірі 23877 гривень 29 копійок, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у строки, встановлені цим договором, повернути кредит, сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,99 %, комісійну винагороду щомісячно за кожний місяць користування частиною за період з 1 місяця користування кредитом по 60 місяць користування кредитом - 1,29% від суми кредиту та інші платежі щомісячно рівними частинами у сумах та в термін, в порядку та на умовах визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору та його невід`ємною частиною (а.с.5-11).

Взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту банк виконав у повному обсязі (а.с.15), але ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів і комісії у строки та розмірах передбачених договором, не виконує (а.с.14,15).

Дев`ятого жовтня 2015 року, публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути з нього заборгованість, що виникла за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року, у розмірі 23877 гривень 29 копійок, через невиконання ним взятих на себе зобов`язань (а. с. 2-3).

Із встановлених обставин вбачається, що між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач отримувачем вказаної послуги, та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту, сплати процентів за його користування, комісії та неустойки.

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Відповідно до положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором.А користуючись положеннями статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Із встановлених судом обставин вбачається, що позивач та відповідач 29 вересня 2014 року уклали кредитний договір.За яким банк, в частині договору про надання кредиту, взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 23877 гривень 29 копійок, строком по 30 вересня 2019 року включно, шляхом безготівкового перерахування для погашення заборгованості за кредитним договором № 500914709 від 13 вересня 2013 року, на рахунок № НОМЕР_2 , що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк», грошових коштів в розмірі 23877 гривень 29 копійок (а.с.5-11).

І свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі (а.с. 15).

Перевіряючи виконання зобов`язання відповідачем суд виходить з наступного:

З огляду на положення частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач та відповідач, як сторони кредитного договору встановили, що кредит надається позивачем строком по 30 вересня 2019 року включно, при цьому ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у строки, встановлені цим договором (графіком), повернути кредит, сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,99 %, комісійну винагороду щомісячно за кожний місяць користування частиною за період з 1 місяця користування кредитом по 60 місяць користування кредитом - 1,29% від суми кредиту та інші платежі щомісячно рівними частинами у сумах та в термін, в порядку та на умовах визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору та його невід`ємною частиною (а.с.5-11).

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Виходячи з документів, наданих позивачем, зокрема: розрахунку заборгованості за договором № 500961029 від 30 серпня 2015 року (а.с.14) та виписки по особовому рахунку (а.с.15) відповідач, як позичальник, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав. У зв`язку з чим, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 30 серпня 2015 року складається з: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки заборгованість по комісії.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б доводили зворотне, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання у вигляді повернення кредиту, сплати процентів та комісії на підставі кредитного договору, а тому вважає доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на отримання від відповідача, як боржника, наданого йому кредиту, сплати процентів та комісії у вказаному вище розмірі.

Тому, матеріально-правову вимогу позивача до ОСОБА_1 про стягнення з нього наступної заборгованості: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки заборгованість по комісії, слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує те, що вказана матеріально-правова вимога банку ґрунтується у тому числі і на праві вимоги дострокового виконання відповідачем своїх зобов`язань. Виникнення якого, на підставі пункту 15 загальних умов кредитування (а.с.5-7), судом перевірено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1218 гривень, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.4), вони підлягають стягненню на користь позивача з відповідача у повному обсязі.

Отже, керуючись статтями 1-11,15,18,57-64,88,159-197,208,209,212-215,224-233 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість по кредитному договору № 500961029 від 29 вересня 2014 року, яка утворилась станом на 30 серпня 2015 року, у розмірі 27716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 73 (сімдесят три) копійки, з яких: 23533 (двадцять три тисячі п`ятсот тридцять три) гривні 09 (дев`ять) копійок заборгованість по кредиту; 1993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 70 (сімдесят) копійок заборгованість по процентах за користування кредитом; 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев`ять) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки заборгованість по комісіям.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення може бути переглянуто Рубіжанським міським судом Луганської області шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано. У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Д.С. Коваленко»

Відновити, частково, втрачене судове провадження Рубіжанського міського суду Луганської області по цивільній справі № 425/3814/15-ц за позовом Публічного акціонерноготовариства «Альфа-Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договоромв частині ухвали суду про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником від 21 жовтня 2021 року:

«Справа № 425/3814/15-ц

УХВАЛА

іменем України

21жовтня 2021рокумісто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань Брудницька О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», 10 серпня 2021 року звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою, в якій просить замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» щодо виконання рішення у справі № 425/3814/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 500961029.

Всі особи, що брали участь у справі повідомлялись про місце, день та час розгляду справи, але не з`явились, причини неявки суду не повідомили. До початку проведення судового засідання, представник заявника просив розглянути заяву без його участі. Інші учасники справи будь-які клопотання або заяви не надали.

Зважаючи на це, та в силу положень частини 2 статті 247 і частини 3 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, а заява розглядалась без участі осіб, які беруть участь у справі на підставі поданих заявником документів.

Позиції учасників у справі.

Позиція заявника полягала у тому, що Рубіжанським міським судом Луганської області було ухвалено рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором № 500961029. Тому, у виконавчому провадженні щодо виконання цього рішення, назване товариство виступає стягувачем. Проте, у зв`язку із відступленням спочатку ПАТ «Альфа-Банк» своїх прав вимоги за вказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», потім ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», і остання компанія відступила право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», саме заявник став новим стягувачем, як правонаступник, і тому слід замінити стягувача його правонаступником.

Інші учасники у справі своїх позицій щодо заяви не висловили.

Оцінка суду щодо фактів

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 21 грудня 2015 року, з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» була стягнута заборгованість по кредитному договору № 500961029 від 29 вересня 2014 року, яка утворилась станом на 30 серпня 2015 року, у розмірі 27716 гривень 73 копійки, з яких: 23533 гривні 09 копійок заборгованість по кредиту; 1993 гривні 70 копійок заборгованість по процентах за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки заборгованість по комісіям, а також судовий збір у розмірі 1218 гривень (а.с.37-38, цивільна справа № 425/3814/15-ц).

Отже, стягувачем у виконавчому провадженні щодо примусового виконання вказаного рішення є саме публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

21 червня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» уклали договір факторингу № 1 про відступлення прав вимоги (а.с. 89-94,85-88).

Того ж дня, 21 червня 2016 року, на виконання умов договору, ТОВ «Кредитні ініціативи» перерахував на рахунок ПАТ «Альфа-Банк» грошові кошти, а тому стало новим кредитором у грошовому зобов`язанні ОСОБА_1 за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року (а.с.101, 123-124).

26 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» уклали договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, яким відступило право вимоги за кредитним зобов`язанням, втому числі і щодо зобов`язань ОСОБА_1 (а.с. 71-73,74-84).

На виконання умов договору № 2019-1КІ/Веста, 27 грудня 2018 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», перерахував на рахунок ТОВ «Кредитні ініціативи» грошові кошти у вигляді оплати вартості прав вимоги за вказаним договором, а тому на підставі пунктів 2.3. та 4.2. договору, товариство стало кредитором у грошовому зобов`язанні ОСОБА_1 за кредитним (а.с.102, 123-124).

А 16 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповільністю «Фінансова компанія «Веста» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 (а.с. 57,58-60,61-70).

І на виконання умов вказаного договору, 22 січня 2019 року ТОВ «Вердикт Капітал» перерахував на рахунок ТОВ «ФК «Веста» грошові кошти, ставши новим кредитором у грошовому зобов`язанні ОСОБА_1 за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року (а.с.103, 123-124).

А 10 серпня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до Рубіжанського міського суду Луганської області із заявою, якою фактично просить замінити стягувача його правонаступником у справі щодо виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області ухваленого у справі № 425/3814/15-ц, з ПАТ «Альфа-Банк» на ТОФ «Вердикт Капітал» (а.с.46-51).

Оцінка судом правовідносин.

Із встановлених обставин вбачається, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли цивільні (зокрема, зобов`язальні) правовідносини у сфері кредитування, на підставі яких, рішенням суду, що набрало законної сили, на користь ПАТ «Альфа-Банк» як кредитора, з ОСОБА_1 , як боржника, були присуджені до стягнення грошові кошти. І у зв`язку із чим, у виконавчому провадженні, кредитор отримав статус стягувача, а боржник боржника.

Разом з цим судом встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал», у зв`язку із придбанням прав вимоги до ОСОБА_1 , у вказаних правовідносинах вважає себе новим кредитором, а тому і стягувачем у виконавчому провадженні, через що просить замінити ПАТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

Оцінка судом права заявника.

Відповідно до положень частини 1 і 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач (фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ) і боржник (Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення).

З огляду на коло письмових доказів, що є в матеріалах справи (а.с.46-162), суд не має жодних сумнівів у тому, що у виконавчому провадженні з приводу виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500961029, у розмірі 27716 гривень 73 копійки, стягувачем виступало назване товариство, а боржником вказана фізична особа.

Проте, згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Аналогічні положення містить і частина 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто, з огляду на вказані нормативно-правові положення, внаслідок правонаступництва відбувається вибуття сторони виконавчого провадження, а правонаступник може звернутись до суду із заявою про заміну стягувача або боржника в залежності від того, по відношенню до кого відбувся процес правонаступництва.

Положення частини 1 статті 55 Цивільного процесуального кодексу України визначають, що суд може залучити до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії цивільного процесу. А положення частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження.

При цьому суд враховує положенняпункту 15 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Моргуненко проти України» від 6 вересня 2007 року (заява № 43382/02) за яким: "... провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Itali) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197). А також суд враховує висновки цього суду про те, що виконавче провадження не має бути відокремлене від судового і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Естіма Джордж проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21 квітня 1998 року, Report of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та, з нових джерел, «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13 червня 2006 року).».

Тож, суд має компетенцію як на залучення до участі у справі правонаступника позивача, так і на заміну стягувача його правонаступником, як у виконавчому листі, так і у виконавчому провадженні. Що безперечно буде сприяти правовій визначеності та ясності.

В силу положень частини 1 статті 55 вказаного кодексу, під правонаступництвом слід розуміти у тому числі і випадки заміни кредитора у зобов`язанні, під якими, з огляду на зміст положень пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу, слід розуміти передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

З огляду на коло письмових доказів, які надав заявник (а.с.46-162) та встановлені судом обставини, суд не має жодних сумнівів у тому, що 22 січня 2019 року право грошової вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі кредитного договору №500961029 від 19.11.2015 року, було відступлено ТОВ «Вердикт Капітал».

Наведеного висновку суд дійшов з огляду на наявність доказів укладення правочину щодо відступлення спочатку ПАТ «Альфа-Банк» права вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», потім відступлення ТОВ «Кредитні ініціативи» права вимоги ТОВ «ФК «Веста», а потім відступлення ТОВ «ФК «Веста» права вимоги ТОВ «Вердикт Капітал».

При цьому, з огляду на зміст умов договорів про відступлення прав вимоги, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшли усі права вимоги до ОСОБА_1 за договором.

Цього висновку, суд дійшов на підставі положень умов договору щодо об`єму прав, які відступаються та умов договору щодо визначення моменту відступлення прав та з урахуванням наданих доказів заявником та пояснень до них.

Таким чином суд констатує, що 22 січня 2019 року відбулась остаточна заміна кредитора у зобов`язанні ОСОБА_1 , що виникло на підставі договору №500961029 від 29 вересня 2014 року. Заміна відбулась саме у цю дату, з огляду на положення пункту 2 та пункту 4 договору від 16.01.2019 року (укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «ФК «Веста») про відступлення прав вимоги та сплату та факту сплати коштів за договором саме у цю дату.

І тому, внаслідок вказаного правонаступництва позивач і стягувач, у цивільній справі №425/3814/15-ц та у виконавчому провадженні з приводу виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19листопада 2015 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року в розмірі 27716 гривень 73 клопійки та судового збору у розмірі 1218 гривень, підлягає заміні на його правонаступника: ТОВ «Вердикт Капітал».

Отже, заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, підлягає задоволенню повністю.

Тож, керуючись статтями 55, 247,258-261,272,351-355, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, задовольнити повністю.

Замінити стягувача у справі №425/3814/15-ц, з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, 100; ідентифікаційний код: 23494714) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, буд 5-Б; ідентифікаційний код: 36799749), для виконання рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 листопада 2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Суддя Д.С. Коваленко»

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається Дніпровському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою:http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С. Г. Юдіна