ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2015 року Провадження №2/425/1406/15
Справа №425/3814/15-ц
місто Рубіжне Луганської області
Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар - Кравченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1, якою просив стягнути з нього на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість у розмірі 27716 гривень 73 копійки за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року, яка складається з наступного: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки - заборгованість по комісії та судових витрат.
Про місце, день та час розгляду справи по суті, сторони повідомлялись належним чином. У судове засідання 19 листопада 2015 року для розгляду справи по суті позивач і відповідач не з'явились. Представник позивача у поданому клопотанні просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі доказів, а у випадку неявки відповідача вказав, що не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомив, а правом на подачу заперечень та доказів, якими вони обґрунтовуються не скористався.
У зв'язку з повторною неявкою в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про проведення судових засідань 26 жовтня 2015 року та 19 листопада 2015 року, та від якого заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило і причини неявки ним не повідомлені, а позивач не заперечив проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності позивача і відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини п'ятої статті 209 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) занесена до журналу судового засідання.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу положень частини другої статті 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У позові, представник позивача вказував на те, що між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, зобов`язання за яким банком були виконані шляхом надання кредиту. Але відповідач свої зобов`язання по його поверненню, сплаті процентів та комісій у строки, встановлені договором не виконав. Тому у банка виникло право вимоги сплати цих платежів з відповідача.
На основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини:
Двадцять дев'ятого вересня 2014 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) уклали кредитний договір № 500961029 (а.с.5-11,16,17).
За вказаним договором, банк взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 23877 гривень 29 копійок, строком по 30 вересня 2019 року включно, шляхом безготівкового перерахування для погашення заборгованості за кредитним договором № 500914709 від 13 вересня 2013 року, на рахунок № НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк», грошових коштів в розмірі 23877 гривень 29 копійок, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у строки, встановлені цим договором, повернути кредит, сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,99 %, комісійну винагороду щомісячно за кожний місяць користування частиною за період з 1 місяця користування кредитом по 60 місяць користування кредитом - 1,29% від суми кредиту та інші платежі щомісячно рівними частинами у сумах та в термін, в порядку та на умовах визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору та його невід'ємною частиною (а.с.5-11).
Взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту банк виконав у повному обсязі (а.с.15), але ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів і комісії у строки та розмірах передбачених договором, не виконує (а.с.14,15).
Дев'ятого жовтня 2015 року, публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1, яким просив стягнути з нього заборгованість, що виникла за кредитним договором № 500961029 від 29 вересня 2014 року, у розмірі 23877 гривень 29 копійок, через невиконання ним взятих на себе зобов`язань (а.с.2-3).
Із встановлених обставин вбачається, що між публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли цивільні (зобов'язальні) правовідносини у сфері кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач отримувачем вказаної послуги, та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту, сплати процентів за його користування, комісії та неустойки.
Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:
Відповідно до положень частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов'язання можуть виникати з договорів, які стають обов'язковими для виконання сторонами, що їх уклали.
Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. А користуючись положеннями статті 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Із встановлених судом обставин вбачається, що позивач та відповідач 29 вересня 2014 року уклали кредитний договір. За яким банк, в частині договору про надання кредиту, взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 23877 гривень 29 копійок, строком по 30 вересня 2019 року включно, шляхом безготівкового перерахування для погашення заборгованості за кредитним договором № 500914709 від 13 вересня 2013 року, на рахунок № НОМЕР_2, що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк», грошових коштів в розмірі 23877 гривень 29 копійок (а.с.5-11).
І свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі (а.с. 15).
Перевіряючи виконання зобов`язання відповідачем суд виходить з наступного:
З огляду на положення частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач та відповідач, як сторони кредитного договору встановили, що кредит надається позивачем строком по 30 вересня 2019 року включно, при цьому ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання у строки, встановлені цим договором (графіком), повернути кредит, сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,99 %, комісійну винагороду щомісячно за кожний місяць користування частиною за період з 1 місяця користування кредитом по 60 місяць користування кредитом - 1,29% від суми кредиту та інші платежі щомісячно рівними частинами у сумах та в термін, в порядку та на умовах визначених цим договором та відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору та його невід'ємною частиною (а.с.5-11).
Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання).
Виходячи з документів, наданих позивачем, зокрема: розрахунку заборгованості за договором № 500961029 від 30 серпня 2015 року (а.с.14) та виписки по особовому рахунку (а.с.15) відповідач, як позичальник, взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав. У зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 30 серпня 2015 року складається з: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки - заборгованість по комісії.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б доводили зворотне, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання у вигляді повернення кредиту, сплати процентів та комісії на підставі кредитного договору, а тому вважає доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на отримання від відповідача, як боржника, наданого йому кредиту, сплати процентів та комісії у вказаному вище розмірі.
Тому, матеріально-правову вимогу позивача до ОСОБА_1 про стягнення з нього наступної заборгованості: 23533 гривні 09 копійок - заборгованість за кредитом; 1993 гривні 70 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2189 гривень 94 копійки - заборгованість по комісії, слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує те, що вказана матеріально-правова вимога банку ґрунтується у тому числі і на праві вимоги дострокового виконання відповідачем своїх зобов`язань. Виникнення якого, на підставі пункту 15 загальних умов кредитування (а.с.5-7), судом перевірено.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1218 гривень, які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.4), вони підлягають стягненню на користь позивача з відповідача у повному обсязі.
Отже, керуючись статтями 1-11,15,18,57-64,88,159-197,208,209,212-215,224-233 ЦПК України, суд
в и р і ш и в :
Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) заборгованість по кредитному договору № 500961029 від 29 вересня 2014 року, яка утворилась станом на 30 серпня 2015 року, у розмірі 27716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 73 (сімдесят три) копійки, з яких: 23533 (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять три) гривні 09 (дев'ять) копійок - заборгованість по кредиту; 1993 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто три) гривні 70 (сімдесят) копійок - заборгованість по процентах за користування кредитом; 2189 (дві тисячі сто вісімдесят дев'ять) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки - заборгованість по комісіям.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення може бути переглянуто Рубіжанським міським судом Луганської області шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано. У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя - Д.С. Коваленко
Суд | Рубіжанський міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2015 |
Оприлюднено | 27.11.2015 |
Номер документу | 53716990 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Рубіжанський міський суд Луганської області
Коваленко Д. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні