Ухвала

від 31.10.2024 по справі 393/305/24

НОВГОРОДКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 393/305/24

пров. 2/393/178/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючогосуддіПодліпенця Є.О.,

за участю секретаря Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос 2012»,

представники учасників справи:

представник позивача -адвокат Заболотній П.Л.,

представник відповідача Качаненко А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець, заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Заболотнього П.Л. про розподіл судових витрат за надання професійної правничої допомоги по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос 2012» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 29.08.2024 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Золотий Колос 2012» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та цією ж ухвалою призначено до судового розгляду заяву представника позивачки адвоката Заболотнього П.Л. про розподіл судових витрат за надання професійної правничої допомоги, відповідно до ч. 6ст.142ЦПК України, де останній вказав, що докази понесення таких витрат надасть в порядку передбаченому ЦПК України, після винесення рішення по справі.

11.09.2024 року від представника позивачки адвоката Заболотнього П.Л. надійшла заява про направлення на адресу суду копії договору про надання правничої (адвокатської) допомоги та копії квитанції про оплату гонорару адвоката разом з вказаними доказами.

27.09.2024 року представником відповідачаТОВ «Золотий Колос 2012» в особі директора Качаненка А. було подано до суду письмові заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, в яких він просив відмовити адвокату Заболотньому П.Л. як представнику ОСОБА_1 в задоволенні заяви про розподіл судових витрат за надання професійної правничої допомоги, оскільки між позивачкою та відповідачем не було спірних відносин з приводу не сплати орендної плати, просто з невідомих йому причин позивачка умисно ухилялася від дій по її отриманню та адвокат позивачки мав би встановити ці обставини під час підготовки до написання позовної заяви та не зробив вказаного, порушивши норми передбачені ч.2 ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», використовуючи свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, а тому зазначені обставини надають право відповідачу стверджувати, що адвокат не має законних підстав для відшкодування витрат на правову допомогу.

У судове засідання сторони не з`явились, про розгляд справи були належним чином повідомленні, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано ст. 142 ЦПК України.

Частиною 3ст.142ЦПК Українипередбачено,що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Частинами 3 та 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, зокрема, представник позивачки просить стягнути з відповідача на користь позивачки понесені останньою витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивачки долучає до матеріалів справи копію договору про надання правової-правничої допомоги від 17.01.2024 року, копію акта про надання правничої (адвокатської) допомоги від 17.04.2024 року, копію квитанції №б/н від 17.04.2024 року на сплату гонорару в сумі 10 000 грн.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 06.12.2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи вимоги ст. ст. 137, 141, 142 ЦПК України, критерії реальності наданих адвокатських послуг позивачці, конкретні обставини справи, заперечення відповідача про відшкодування витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності,вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки в сумі 2 000 грн.

Керуючись ст. ст.137, 141, 142, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Заболотнього П.Л. про розподіл судових витрат за надання професійної правничої допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос 2012» про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос 2012»(місцезнаходження: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Тарасівка, вул. Шкільна, 11, ЄДРПОУ 38146955) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Тарасівка, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

У задоволенні іншої частини заявлених вимог- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію ухвали направити сторонам та їх представникам.

Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ