Ухвала

від 05.11.2024 по справі 701/1230/24

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р. С. З. № 60

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

05 листопада 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 представник позивача: Мельник Василь Володимирович до Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, зацікавлена особа: Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення фату, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про встановлення фату, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області померла мати заявника, ОСОБА_3 про що було зроблено відповідний актовий запис № 83, та відповідно видано Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14 вересня 2020 року свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .

Батько заявника - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області, про що було зроблено актовий запис № 68 та 26 вересня 2018 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області видано свідоцтво НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_3 на території Маньківської селищної ради залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка із кадастровим номером 7123155100:01:003:0687, загальною площею 0,2802 га, яка належить спадкодавцеві на підставі Державного ату на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 435777.

Заявник є спадкоємцем за Заповітом посвідченим приватним нотаріусом Маньківського нотаріального округу Старосвітською О.Г. від 09.10.2012 року.

03 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок.

На підставі Довіреності посвідченої державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., № 602 від 22.04.2023 року ОСОБА_1 уповноважив свою дружину ОСОБА_5 представляти його інтереси в усіх державних, громадських, господарських та інших установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, у тому числі правоохоронних, податкових органах, перед фізичними та юридичними особами з питань оформлення спадкових справ після смерті гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань реєстрації права власності на успадковане майно.

Постановою від 03.06.2023 року державним нотаріусом Маньківської нотаріальної контори Шевченко Н. Г., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

Відмова була аргументована тим, що представником ОСОБА_1 не було пред`явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, факту перебування на утриманні, як це вимагає пункт 4.2 та пункт 4.3. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрало законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин, факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту, перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні та не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме:видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті матері, у зв`язку із чим є необхідність встановлення факту родинних відносин та визначення права власності на житловий будинок, що і змусило заявника звернутися до суду з даною заявою.

Згідно підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595 (надалі - Порядок), свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно пункту 4.1 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус перевіряє наявність підстав закликання до спадкування осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва.

Згідно п.4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин. Тобто, виявлено розбіжність у написанні прізвища покійної матері, зазначеного у свідоцтві про смерть та у свідоцтві про народження заявника.

Нотаріусом повідомлено, що оскільки заявником не було пред`явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, тому постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та житловий будинок після смерті матері ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_3 виданого 20.09.1973 р. завідуючим відділом запису актів громадянського стану, його батьком вказаний « ОСОБА_4 » а матір`ю вказана « ОСОБА_6 ».

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 14.09.2020 р. Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) померлою особою зазначено « ОСОБА_3 ».

Разом із тим, 22 лютого 1975 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, актовий запис № 13. Після укладання шлюбу мати позивача змінила прізвище із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».

Згідно даних паспорта НОМЕР_4 , виданого 26.12.2000 року Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області, повне ім`я матері вказано українською мовою « ОСОБА_3 », російською мовою вказано « ОСОБА_3 ».

З яких причин має місце така розбіжність, заявнику достеменно невідомо, адже хоча він і є володільцем свого свідоцтва про народження, однак отримувалось воно не заявником і він не міг контролювати чи будь-яким чином впливати на його заповнення при видачі його документа.

У зв`язку з наявністю вищевказаних розбіжностей, з метою отримання документального підтвердження родинних відносин з покійною матір`ю та внесення відповідних змін до актових записів, заявник звернувся до Маньківського відділу ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та висновком якого від 20.08.2024 заявнику відмовлено у внесенні змін до актового запису із ОСОБА_3 на ОСОБА_3 , оскільки як виявлено у первинних наявних документах, прізвище матері у свій час було вказано при її народженні як ОСОБА_6 , таке ж прізвище було вказане при укладенні її шлюбу з батьком заявника, а після цього з незрозумілих причин її прізвище у її ж документах стало вказувались як ОСОБА_6 . Однак, у зв`язку з тим, що і мати і батько померли, внесення відповідних змін у актові записи є неможливим.

За таких сукупних обставин заявнику потрібно звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.

По суті, вказаний лист-висновок відділу ДРАЦС є довідкою про неможливість відновлення втрачених документів у відповідності до приписів ч. 2 ст. 318 ЦПК України.

У зв`язку з відсутністю можливості внесення змін у актові записи та отримання підтвердження родинних відносин з покійною матір`ю у відділі державної реєстрації актів цивільного стану та відмовою у вчиненні нотаріальної дії, вимушений звертатись до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин, оскільки в даному випадку необхідно підтвердити факт родинних відносин, який встановлюється в судовому порядку в порядку окремого провадження. Даний факт заявнику потрібно встановити для подальшої можливості здійснення усіх юридично значимих дій, в тому числі для подальшого оформлення спадщини і з метою уникнення негараздів щодо статусу родинних відносин цей факт потребує підтвердження.

Очевидно, що така плутанина та певна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного вказання прізвища та розуміння грамотності форми та змісту прізвища при оформленні документів у свій час попередньо. Однак, на даний час мати і батько померли і виправити ці неточності немає можливості.

Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області, дійсно доводилася заявнику рідною матір`ю, заявник повністю володіє усіма її документами та оформлює спадщину після її смерті, спадкування здійснюється за заповітом.

Факт того, що покійна ОСОБА_3 дійсно доводилася рідною матір`ю заявника підтверджується письмовими поясненнями жителів смт. Маньківка, Уманського району, Черкаської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Даними показами підтверджується, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Маньківка, Уманського району, Черкаської області, дійсно доводилася рідною матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю смт. Маньківка, Маньківського району Черкаської області. Із показів свідків випливає, що померла ОСОБА_3 постійно до своєї смерті проживала разом зі своїм сином ОСОБА_1 в будинку у АДРЕСА_1 .

Оскільки мати померла, виключається можливість внесення змін до актових записів, тому потрібно встановити факт родинних відносин.

Лише після встановлення даного факту з`явиться можливість оформлення спадщини у нотаріуса, і в даному випадку необхідно надати рішення суду про встановлення юридичних фактів, що передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595.

Згідно п.4.2 даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин.

Іншим шляхом підтвердити даний факт немає можливості, що змушує звернутися до суду за його встановленням.

Як було зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , про що 14 вересня 2020 року Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області складно актовий запис № 83, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 14.09.2020 року.

За життя ОСОБА_3 залишила заповіт яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження:

Житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 належний її на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської селищної ради від 27.06.2001 року б/н., та земельну ділянку площею 0,2802 га, передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належної її на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 435777 виданого відділом Держкомзему у Маньківському районі Черкаської області 10 липня 2009 року заповіла синові гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вищевказаний заповіт був складений 09 жовтня 2012 року та зареєстрований за № 2001 та посвідчений приватним нотаріусом Маньківського районного нотаріального округу Старосвітською О.Г.

Відповідно до Розпорядження Маньківської селищної ради № 12 від 19 лютого 2016 року «Про перейменування вулиць та провулків смт. Маньківка» АДРЕСА_1» перейменовано на вулицю «АДРЕСА_1».

02 червня 2023 року Позивач звернувся до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 які належали матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно листа № 432/02-32 від 03.06.2023 р., державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., направила позивачу Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.06.2023 р.

Відмова у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини за заповітом на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_2 вмотивована тим, що представником ОСОБА_1 не було пред`явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Комунальним підприємством «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» на замовлення представника позивача адвоката Мельника В.В., надано відомості про проведену технічну інвентаризацію житлового будинку садибного типу АДРЕСА_2 станом на 15.07.2001 рік та повідомлено коротку технічну характеристику даного житлового будинку, відповідно до якої житловий будинок (А) має загальну площу 110,6 кв. м., із яких розмір житлової - 67,5 кв. м.

Також наявні наступні будівлі та споруди: прибудова (а2), ганок з козирком(а3), гараж (Б1), літня кухня(Б2), погріб(Б3),, сарай (Б4), вбиральня(В1), сарай(Г1), вигрібна яма, криниця, огорожа, ворота з хвірткою, замощення.

Відповідно до листа Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 27 лютого 2024 року за № 74 право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 зареєстровано у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за р. № 3037 кн. № 12. Також у даному листі зазначено, що дане домоволодіння належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про власності на житловий будинок, видане виконавчим комітетом Маньківської селищної ради від 27.06.2001 року б/н.

Разом із тим, позивач звернувся до приватного підприємства «Уманський центр технічної інвентаризації» із метою виготовлення нового технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 так, як проводилися ремонтні роботи у домоволодінні.

07 березня 2024 року позивачу було надано технічний паспорт на житловий будинок, зареєстрований № ТІ01:8351-8067-5629-1736, інвентаризаційна справа № 1666.

Відповідно до даних даного технічного паспорту загальна площа житлового будинку складає 113,6 кв. м., із яких житлова - 69 кв. м.

24 травня 2024 року за № 48/06-09 відділом будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства виконавчого комітету Маньківської селищної ради надано відповідь на звернення Позивача щодо надання інформації про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної діяльності та нормам у селищі Маньківка по АДРЕСА_2 .

Так, розглянувши подані матеріали які виготовлено станом на 02 травня 2024 року приватним підприємством «Уманський центр технічної інвентаризації», реєстраційний номер ТІ01:8351-8067-5629-1736 відділ будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства виконавчого комітету Маньківської селищної ради повідомив, що земельна ділянка знаходиться у зоні житлової забудови, відповідає положенню містобудівної документації, забудова не порушує права інших осіб і використовувати сусідні земельні ділянки відповідно до цільового призначення.

Відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, оціночна вартість об`єкта оцінки (житловий будинок та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,2802 га., що розташовані за адресою АДРЕСА_2 ) становить 220 000,00 грн., із яких вартість будинку - 100000,00 грн. та вартість земельної ділянки - 120000,00 грн.

Позивач змушений звернутися до суду, так як тільки суд може встановити належне йому право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що і змусило його звернутися з відповідним позовом до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1230/24-ц за позовом ОСОБА_1 представник позивача: Мельник Василь Володимирович до Маньківської селищної ради Уманського району Черкаської області, зацікавлена особа: Маньківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення фату, що має юридичне значення та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 15 листопада 2024 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 15 листопада 2024 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 15 листопада 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається впродовж п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя В.Л. Маренюк