Ухвала

від 05.11.2024 по справі 465/5596/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/5596/24

1-кп/465/1036/24

У Х В А Л А

судового засідання

05.11.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисників обвинуваченого адвокатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Львові матеріали кримінального провадження №12024141370000443 від 19.04.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутич Київської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.190КК України

в с т а н о в и в :

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.

Прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 в чергове звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та судом при продовженні його строку, що повністю виправдовують пролонгацію терміну дії обвинуваченому ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою. Наголосив, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 11.11.2024 року, судовий розгляд кримінального провадження не завершено, такий перебуває на стадії підготовчого судового засідання, тому просив клопотання задоволити. Стосовно розміру альтернативної застави обвинувач клопотав про залишення його в попередньо визначеному судом розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисники обвинуваченого адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечили в частині визначення обвинуваченому альтернативної застави в максимальному розмірі - трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання захисту, такий розмір застави є надмірним, не враховує особи обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, є особою молодого віку, не має матеріальної спроможності сплатити заставу у раніше визначеному розмірі. Крім цього, адвокат ОСОБА_5 наголосив на тому, що інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення є необґрунтованим, адже ОСОБА_4 грошовими коштами потерпілого не заволодівав, водночас всупереч цьому останній обвинувачується у вчиненні шахрайських дій шляхом співвиконавства, що є неможливим у даному випадку. А тому, з урахуванням необґрунтованості висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, недоведеності наявності ризиків і матеріальної неспроможності обвинуваченого сплатити визначену альтернативну заставу захисники просили зменшити розмір альтернативної застави для обвинуваченого до мінімального розміру, визначеного процесуальним законом, а саме - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений підтримав думку своїх захисників.

Потерпілий в судове засідання не з`явився. Водночас його представник адвокат ОСОБА_7 подане прокурором клопотання підтримав, при цьому, зазначив, що заподіяна потерпілому шкода до цього часу не відшкодована, що змусило потерпілого заявити у кримінальному провадженні цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних збиків.

Заслухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненнізлочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

За змістом ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді клопотання суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі, тяжкість кримінального правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, стан здоров`я обвинуваченого, відсутність міцних соціальних зв`язків, обставини, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпали, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. З огляду на встановлені обставини при розгляді клопотання суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, здійснення ним незаконного впливу на свідків, потерпілого, експертів, а також перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб. Зазначені ризики з часу продовження строку дії запобіжного заходу згідно ухвали Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2024 року не зменшилися.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

Також у своєму рішенні у справі "W проти Швейцарії" від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Суд вкотре наголошує, що сама по собі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є єдиним критерієм, який враховується при прийнятті рішення про необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслуговує також на увагу те, що наявність обґрунтованих ризиків вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та суду, підтверджується відомостями про місце проживання ОСОБА_4 , який зареєстрований у АДРЕСА_3 , фактично проживає у АДРЕСА_4 , тобто за місцем розгляду справи судом, житла не має і офіційно не працевлаштований.

На даний час, попри застереження сторони захисту, не відпав ризик можливого перешкоджання обвинуваченим кримінальному провадженню і такий посилюється тим фактом, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, усі учасники якої на даний час ще не встановлені, а тому, в разі обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, такі особи можуть вільно спілкуватися з ОСОБА_4 або ж узгоджувати подальші дії для прикриття чи для знищення або ж приховування речей, які можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні. З урахуванням цього наведене вказує на обґрунтованість позиції прокурора у поданому клопотанні про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, які на час розгляду клопотання не зменшилися.

Поза увагою суду не може залишатися також той факт, що в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив достовірність того, що він періодично змінював своє місце проживання і вільно пересувався між містами України. При цьому, посилаючись в загальному на бажання пошуку кращого життя, обвинувачений не зміг вказати конкретної мети прибуття до м. Львова, адреси тимчасового проживання у м. Львові, власника помешкання або ж орендодавця, який надав йому прихисток. Наведене свідчить про високу мобільність обвинуваченого, його схильність до частих хаотичних пересувань в межах всієї держави, відсутність у нього стійких зв`язків із місцем свого зареєстрованого проживання. Наведене, відповідно, посилює ризик того, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може вчиняти дії, спрямовані на ухилення від суду та кримінальної відповідальності.

Тому з урахуванням цих обставин в сукупності із тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , слід вважати доведеною прокурором наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Наявність таких ризиків за встановлених обставин неодноразово констатувалася судом при продовженні запобіжного заходу і на даний час є актуальною. З часу попереднього продовження строку дії запобіжного заходу будь-яких обставин, які б могли вказувати на те, що вплив вказаних ризиків послаблено, не виникло.

А тому, подане прокурором клопотання ґрунтується на дійсних обставинах справи і є мотивованим.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з огляду на вищенаведене, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто, застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

У ході судового розгляду з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування, жодних заборон застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом його здоров`я на даний час немає.

Тому, оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які не зазнали змін з часу попереднього рішення про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, тяжкість покарання у разі визнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України, відсутність в обвинуваченого офіційного місця роботи та постійного проживання на території м. Львова, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не перестали існувати, а також особу обвинуваченого, вік, стан його здоров`я та стадію розгляду кримінального провадження, суд визнає обґрунтованим клопотання прокурора та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів з альтернативною можливістю внесення застави.

Стосовно наполягань адвоката ОСОБА_5 щодо необґрунтованості інкримінованого ОСОБА_4 обвинувачення, невірної кваліфікації його дій та відсутності доказів вини обвинуваченого суд вважає за необхідне звернути увагу захисника на те, що вирішення таких питань не здійснюється на етапі розгляду клопотання про продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, адже передбачає дослідження в судовому засіданні доказів, що на стадії підготовчого судового засідання не здійснюється. При цьому, слід виходи з того, що складання і затвердження обвинувального акта, скерування такого на розгляд до суду, обрання ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою сукупно вказують на наявність обґрунтованих підстав для висунення ОСОБА_4 обвинувачення, доведеність якого підлягає дослідженню при розгляді справи по суті.

Що стосується розміру альтернативної застави, то суд враховує, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13.09.2024 року, якою ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 11.11.2024 року, обвинуваченому визначено заставу в сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп.

Вказуючи на надмірність розміру застосованої до обвинуваченого альтернативної застави, адвокат ОСОБА_5 посилається на відсутність в його підзахисного спроможності внести заставу навіть в мінімальному розмірі. При цьому, захисник наполягає на тому, що обвинувачений ОСОБА_4 ніколи не мав високих доходів, не працевлаштований, постійно перебував у пошуках роботи. Однак, будь-яких доказів на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_4 стороною захисту не представлено. Попри це, захисниками залишається поза увагою те, що ОСОБА_4 має родичів працездатного віку, які потенційно можуть виступати заставодавцями. Крім цього, сам обвинувачений підтвердив, що до свого затримання працював і самостійно себе утримував.

Суд в чергове наголошує, що розмір застави повинен корелювати характеру інкримінованого особі злочину та його наслідкам, які в даному випадку проявляються у заподіянні потерпілому матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, і, в першу чергу, бути достатнім для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого. На переконання суду, раніше визначений ОСОБА_4 розмір застави є актуальним, адже наявність встановлених у справі ризиків не може бути мінімізована зміною застави на менший розмір. Більш того, вплив відповідних ризиків на даний час є досить суттєвим, оскільки кримінальне провадження в суді перебуває лише на стадії підготовчого судового засідання, докази, які стосуються суті пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення, у справі ще не досліджувалися, а сам злочин пов`язаний з діяльністю групи осіб по заволодінню чужими коштами в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Відповідно, зменшення раніше визначеної обвинуваченому застави, на даній стадії є недоцільним і передчасним.

Існування будь-яких нових обставин, які б давали підстави для перегляду розміру раніше визначеної обвинуваченому ОСОБА_4 застави, стороною захисту не доведено. Також не встановлено наявність інших обставин, яким би судом не була дана раніше оцінка при вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченого альтернативної застави.

Підстав для зменшення обвинуваченому обсягу обов`язків, які покладаються на нього, у випадку внесення застави, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.177,178,183,197,199,314,315,331КПК України,суд -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 - задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 03 січня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в раніше обраному розмірі в сумі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, IBAN:UA598201720355219002000000757, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ст.194КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати завикликом судуза першоювимогою,в томучислі уразі викликуза допомогоютелефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, має бути наданий уповноваженій службовій особі Львівської установи виконання покарання ( АДРЕСА_5 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Державної установи "Львівська установа виконання покарань № 19" для виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - з часу вручення копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1